Українська письменниця Вікторія Амеліна, яка загинула внаслідок російського удару РФ по Краматорську, посмертно отримала премію Мура за літературні твори на тему прав людини за 2025 рік.
Про це повідомили на офіційному сайті премії, який цитує видання “Суспільне культура”.
Книга “Дивлячись на жінок, які дивляться на війну” визнана найкращим виданням про права людини, опублікованим між липнем 2024 та червнем 2025 років. Відомо, що премію вручає Фонд Крістофера Мура за твори нехудожньої літератури, що досліджують теми гідності, свободи та прав людини.
До складу журі увійшли журналістка Клер Гаммонд, директорка Human Rights Watch Asia Елейн Пірсон і професор Вільнюського університету Дайнюс Пурас. Вони відзначили книгу Амеліної як “проникливе вираження серця, душі та жертви” людей, які переживають війну. Також вони назвали її роботу “свідченням мужності та яскравим описом ролі жінок у воєнний час”.
“Амеліна розкрила весь досвід війни зсередини, при цьому зберігаючи позитивний фокус на рішеннях як частині історії. Це проникливе вираження серця, душі та жертви, людей, які беруть владу у свої руки, що стає ще гострішим через те, що сама письменниця загинула під час дослідження для книги”, – йдеться у повідомленні.
У 2025 році книгу видали у видавництві William Collins, а передмову до неї написала Маргарет Етвуд. Це незавершена книга Амеліної, яка поєднує щоденникові записи, інтерв’ю, репортажі з місць воєнних злочинів та поезію.
Книга присвячена не лише війні, а й жінкам, які її документують та переживають. Серед жінок про яких розповідає авторка, були й правозахисниця Олександра Матвійчук, адвокатка Євгенія Закревська, журналістка Євгенія Подобна, бібліотекарка Юлія Какуля-Данилюк та дослідниця з позивним “Казанова”.
Що відомо про Амеліну
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. Відтак, у 2007 році отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у “Львівській політехніці” з відзнакою. А у 2005-2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
А в 2014 році вийшов дебютний роман Вікторії “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. Книжка увійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії “ЛітАкцент року – 2014”. А наступного року роман перевидали і він увійшов до короткого списку премії Валерія Шевчука.
Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. У 2016 році вийшла її перша дитяча книжка “Хтось, або Водяне Серце”.
У 2017 році у “Видавництві Старого Лева” вийшов друком другий роман Вікторії “Дім для Дома”. Книжка увійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: “ЛітАкцент року – 2017”, премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала “Дім для Дома” найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. У 2021 році жінка стала лавреаткою літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року вона заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувся в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донеччини.
Нагадаємо, внаслідок обстрілу Краматорська, який стався 27 червня 2023 року, померла письменниця Вікторія Амеліна. Її серце зупинилося 1 липня у Дніпровській лікарні.
Як відомо, 27 червня 2023 року ввечері росіяни випустили дві ракети по Краматорську, що на Донеччині. Це сталося якраз у той час, коли люди поверталися з роботи додому.
Згодом Краматорська міськрада опублікувала фото двох сестер-близнючок, яких вбила ракета РФ. Водночас Кремль підтвердив ракетний удар по місту і назвав причину.
