Найближчим часом Верховна Рада повинна ухвалити зміни до держбюджету, адже Україні не вистачає грошей на оборону у війні з РФ, тому цей напрямок витрат збільшиться.
Йдеться про законопроєкт №13439, який передбачає перерозподіл коштів. Є ще й інші варіанти №13439-1 і №13439-2, які вносять зміни до другорядних деталей основного законопроєкту. А також №13439-3, який зареєстрували у парламенті 14 липня, він передбачає переспрямування податків із місцевих бюджетів до державного.
У цій статті ми розглянемо саме “базовий законопроєкт” №13439 і побіжно усі інші.
Його можна назвати вимушеним – через термінову потребу посилити сектор безпеки й оборони. Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який є його ініціатором, за перші п’ять місяців 2025 року на оборону вже витратили 1 трильйон гривень – це 2/3 від усього, що Україна витрачає з державного бюджету. До того ж з’явилися нові виклики: від ремонту доріг у прифронтових регіонах до забезпечення ліками онкохворих. Усе це вимагає додаткових ресурсів, які законопроєкт намагається знайти.
Під час розгляду документу в сесійній залі ВР можуть ухвалити поправки, тому цей варіант законопроєкту не є остаточним.
Які зміни до державного бюджету 2025 року пропонують внести
Законопроєкт №13439 спрямований на те, щоб знайти додаткові кошти на ключові потреби країни, зокрема для сектору національної безпеки і оборони – на нього передбачено ще 412,4 млрд грн (з яких 215,9 піде на закупівлю зброї). Міністерство оборони отримає додаткові 321 млрд грн на зарплати військовим, закупівлю техніки, озброєння та палива. Міністерство внутрішніх справ отримає 84,2 млрд грн для Нацгвардії, прикордонників і поліції. Фонд розвитку інновацій (державна інституція, що допомагає інноваційним проєктам та технологічним стартапам) матиме додаткові 2,7 млрд грн, а Державна служба спеціального зв’язку і захисту інформації – 64,5 млн грн на зарплати і її діяльність.
Окрім оборони, кошти підуть на соціальні та інші програми. Освіті виділять 4,6 млрд грн на харчування школярів, 1,5 млрд – на військово-патріотичні ліцеї і закупівлю підручників. Таких ліцеїв, які орієнтовані на виховання юнаків в патріотичному дусі, стає все більше в Україні – як повідомляє голова Комітету з питань бюджету Роколана Підласа, один із них відкриється незабаром в Черкасах.
Медицина отримає 3,1 млрд грн на ліки для онкохворих, лікування гепатитів і рідкісних хвороб. Соціальна сфера матиме 1,1 млрд грн на підтримку ветеранів війни та їхніх родин. Майже один мільярд піде на Національне військове меморіальне кладовище.
У законопроєкті передбачено, що додатково на ремонт доріг спрямують 706,6 млн грн: 450,6 млн грн – на капітальний і поточний ремонт та утримання місцевих доріг у Харківській області, та 256 млн грн – на поточний ремонт державних доріг у Полтавській та Сумській областях. Як пояснюють ініціатори документу, це потрібно зробити для покращення інфраструктури та зміцнення обороноздатності країни.
242 млн грн піде на підтримку спорту осіб з інвалідністю. Також передбачені кошти на створення Офісу Військового омбудсмена та фінансування Спеціалізованого адміністративного суду (включно з апеляційним).
Крім того, з 1 серпня 2025 року підвищать зарплати прокурорів.
Звертаємо увагу, що уряд також отримає право скорочувати видатки на одні програми, щоб збільшувати фінансування оборони, навіть відкриваючи нові бюджетні програми. Тобто зміни до бюджету тепер не потребуватимуть особливої процедури із задіянням Верховної Ради України.
Звідки братимуть гроші на зміни до бюджету України
Законопроєкт № 13439 пропонує механізм, як покрити додаткові витрати держбюджету на 2025 рік.
- По-перше, в Україні планують зібрати більше податків – завдяки цьому доходи зростуть на 147,5 млрд грн (на 6,3%). Найбільший внесок забезпечать податки з доходів громадян (56 млрд грн), податок на прибуток компаній (23,8 млрд грн), перерахування від Нацбанку (20,3 млрд грн), дивіденди державних підприємств (15 млрд грн) та акцизи на тютюнові вироби (8,8 млрд грн). Також сподіваються на інші надходження, наприклад, від легальних азартних ігор.
- По-друге, держава позичить більше грошей – на 250 млрд грн, зокрема через внутрішні запозичення (на 184,9 млрд грн), але зменшить виплати за старими внутрішніми боргами на 65,1 млрд грн.
- По-третє, скоротять витрати на обслуговування боргу на 46,7 млрд грн та на виплати за державними гарантіями на 3 млрд грн.
Не обійшлося й без зменшення фінансування різних сфер. Деякі програми втратять бюджетну підтримку, щоб перекинути гроші на оборону.
Зокрема, для НАЗК за програмою “Фінансування статутної діяльності політичних партій” видатки зменшені на 122,6 млн грн (видатки споживання). Для Міністерства у справах ветеранів України скоротять фінансування за програмою “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб” на 900 млн грн.
Законопроєкт також змінює правила управління боргом. Мінфіну дозволять брати кредити, які повертатимуться не з бюджету, а, наприклад, із заморожених активів Росії за механізмом G7 ERA. Тимчасово зупиняються виплати за боргом АТ “ДПЗКУ” (Державна продовольчо-зернова корпорація України) перед Китаєм, щоб домовитися про реструктуризацію. Мінфін отримає право проводити операції з державними деривативами, зокрема з облігаціями зовнішньої позики, для гнучкого управління боргом.
Передбачається, що ці зміни роблять бюджет збалансованим за новими надходженнями та витратами, проте максимально дозволений дефіцит зросте на 250 мільярдів гривень і сягне 1 трлн 709,5 млрд грн. А загальний дефіцит (враховуючи всі фонди) становитиме 1 трлн 890,6 млрд грн.
Іншими словами, уряд планує витрачати значно більше, ніж заробляє, і це покриватиметься за рахунок нових запозичень, зокрема внутрішніх облігацій та зовнішніх кредитів.
Законопроєкт №13439-3: у місцевих громад можуть забрати гроші
У версіях законопроєкту 13439, запропонованих на розгляд парламенту, криється не очевидна, але важлива різниця. Урядова редакція (13439) надає Кабміну широку свободу маневру – вона дозволяє перерозподіляти кошти між будь-якими програмами сектору безпеки без жорстких обмежень. На противагу їй депутатська версія 13439-1, ініційована керівником фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією, прагне чіткості, вона фокусується на конкретних бюджетних кодах – від забезпечення ЗСУ до розвідки та прикордонної інфраструктури. Жодна з цих двох редакцій не зачіпає “кишені” місцевих бюджетів – їх доходи залишаються недоторканими.
Ключова небезпека для громад прихована в третій, депутатській версії – №13439-3 авторства Юрії Гришиної і Олега Бондаренка – обидва з фракції “Слуга народу”. Стаття 56 цього документу пропонує радикальну зміну: з 1 серпня до кінця 2025 року весь податок на прибуток підприємств має йти до держбюджету, а не до місцевих бюджетів, як передбачено сьогодні. Це не просто коригування – це фінансова ампутація, втрата коштів, що фінансують ремонти шкіл, лікарні, місцеві дороги. Аналогічний удар відчують всі великі міста, де цей податок становить чималу частку доходів, наприклад, як це є у Києві.
Це вже другий удар по місцевим бюджетам за рік після того, як в них забрали ПДФО. Поза великими містами ситуація ще вразливіша: для багатьох обласних центрів та громад такі втрати можуть означати параліч комунальних служб або заморожування соціальних програм. Поки що доля суперечливого законопроєкту не вирішена, його лише розглядатиме бюджетний комітет.
Доповнено: Коли ця стаття вже була опублікована, стало відомо, що законопроєкт №13439-3 не включили у порядок денний засідання парламенту.
Позитивні та негативні наслідки, а також корупційні ризики змін до бюджету-2025
Законопроєкт зміцнює обороноздатність України. Додаткові 412,4 млрд грн на армію, прикордонників та СБУ дозволять закупити більше техніки, озброєння та забезпечити військових гідними зарплатами.
Підтримка освіти, медицини та спорту свідчить, що не забули і про соціальну сферу. Наприклад, 4,6 млрд грн на харчування школярів і 3,1 мільярда на ліки для онкохворих допоможуть зберегти базові соціальні гарантії. Ремонт доріг у прифронтових регіонах полегшить логістику для армії та місцевих жителів. Гнучкіше управління боргом, зокрема через механізм G7 ERA, може зменшити тиск на бюджет у майбутньому.
Утім, ці позитивні наміри супроводжуються низкою системних викликів.
- Найгострішим з них є суттєве збільшення дефіциту бюджету. Це означає, що уряд планує покрити нові витрати за рахунок розширення внутрішніх та зовнішніх запозичень, зокрема через облігації й кредити міжнародних партнерів. Такий крок тимчасово вирішує проблему фінансування, але несе в собі серйозне навантаження на економіку в середньостроковій перспективі: обслуговування боргу, ризики інфляції, девальваційний тиск.
- Ще одним спірним моментом є характер джерел доходів, за рахунок яких планується покрити нові витрати. Серед них – надходження від азартного бізнесу, акцизів на тютюнові вироби, прибутку державних підприємств, а також заморожені активи РФ. Проблема полягає в тому, що багато з цих джерел є або нестабільними, або юридично ускладненими, як-от перерахування заморожених активів. Тож фінансова база бюджету може виявитися вразливою до змін зовнішньої ситуації.
- Найбільшу стурбованість викликають потенційні корупційні ризики. Законопроєкт передбачає концентрацію значних повноважень в руках Кабінету Міністрів і міністерства фінансів: дозволяється змінювати структуру бюджету, створювати нові програми, перерозподіляти кошти без погодження з парламентом.
За відсутності дієвого контролю з боку Рахункової палати та громадськості це створює передумови для неефективного чи непрозорого використання бюджетних коштів.
- Окреме занепокоєння викликає слабка деталізація витрат на закупівлю техніки, будівництво чи ремонт інфраструктури – не вказані ані конкретні об’єкти, ані виконавці, що відкриває простір для корупційних схем.
Фінансування ремонту доріг у прифронтових областях може й звучить доцільно, але в умовах бойових дій важко контролювати, чи всі ці кошти підуть за призначенням. Історія з “Великим будівництвом” показала, що дорожні тендери часто стають джерелом зловживань. Без жорсткого контролю – від оголошення тендерів до перевірки якості робіт – є ризик, що частина грошей може бути розкрадена або витрачена нераціонально.
Ще одне питання – підвищення зарплат прокурорам. З 1 серпня 2025 року їхні оклади зростуть, хоча вони й без того суттєво збільшилися під час воєнного стану. Зараз мінімум, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора, становить 1600 грн, але його пропонують збільшити до 2025 грн з 1 серпня 2025 року. У разі ухвалення змін, запропонованих урядом, оклад прокурора має зрости з 40 тис. грн до 52 тис. 550 грн. Чомусь саме прокурори отримують пріоритет, коли, наприклад, ветеранські програми скорочують на 900 мільйонів гривень.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету у своєму висновку до законопроєкту критикує відсутність єдиної політики щодо зарплат у держсекторі, що може викликати невдоволення в суспільстві.
Також виникають питання щодо доцільності витрат, зокрема на Держспецзв’язку. Цю організацію спочатку створили для блокування онлайн-казино та контенту для дорослих, згодом вона займалася блокуванням російських сайтів. Проте протягом останнього року, судячи з її ж розпоряджень, її діяльність зосередилася на блокуванні опозиційного контенту та легальних ресурсів Західної Європи, зокрема новинних.
Чи доцільно виділяти додаткові десятки мільйонів на масове блокування альтернативних думок, причому які публікуються в Західній Європі та мовами національних держав (не українською), коли Україна й без того стикається з нестачею коштів під час війни? Питання риторичне.
Законопроєкт №13439 – це вимушений крок для України в умовах війни. Він зміцнює армію, підтримує соціальну сферу та дає уряду інструменти для управління фінансами. Але зростання боргу викликає занепокоєння.
Для пересічного українця ці зміни означають, що армія отримає кошти, діти матимуть обіди в школах, а онкохворі – деякі ліки. Але в майбутньому країна зіткнеться з більшими боргами, а деякі групи можуть відчути скорочення підтримки: за тимчасове полегшення треба буде заплатити жорсткими соціальними та економічними проблемами. Тож цей законопроєкт – не просто цифри, а вибір, який визначить, як Україна переживе війну, та яким буде її майбутнє.
