В ніч проти 6 червня сталась жахлива техногенна катастрофа, коли Росія підірвала Каховську ГЕС. Цей енергетичний об’єкт свого часу відігравав величезну роль в енергетичній галузі півдня України. Проте кандидат фізіко-математичних наук, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко вважає, що наразі роль Каховської ГЕС в енергетиці країни дещо примножена, хоча сам об’єкт дійсно був дуже потужним.
“Політарена” поспілкувалася з Олександром Сергієнком про те, як країна житиме без Каховської ГЕС і які будуть наслідки для економіки. Також ми поговорили про тарифи на комунальні послуги і невідворотність їхнього підвищення.
– Пане Олександре, як руйнування Каховської ГЕС вплине на стан енергосистеми України?
Це призведе до того, що Каховська ГЕС випаде з балансу енергосистеми України, який охоплює вироблену електроенергію на усіх станціях держави. Простіше кажучи, електрична потужність, яку раніше виробляла ця ГЕС, буде відсутня у енергобалансі держави. Проте слід зазначити, що минулої зими практично усе в Україні трималось на атомній енергетиці, адже теплові- та гідроелектростанції були пошкоджені і працювали нерегулярно. Тому думаю, що втрата Каховської ГЕС не надто відобразиться на загальній ситуації в енергетиці країни.
– Чи є сенс після деокупації усієї Херсонської області відбудовувати зруйновану Каховську ГЕС?
Тут потрібно думати, скільки це буде коштувати.
– Вже є попередні розрахунки, що це може коштувати 1 млрд доларів, а на відбудову потрібно буде близько п’яти років.
Я чув про такі дані, але вважаю, що це завищена сума, зараз зарано говорити про вартість відбудови. Можливо ті кошти, що потрібні будуть на будівництво нової ГЕС краще витрати на закупівлю модульних атомних реакторів і розосередити їх територією країни. Крім цього, слід розуміти, що вплив роботи гідроелектростанцій досить негативний. Вони можуть затоплювати великі площі, які, зокрема, використовуються для сільського господарства.
– Наскільки негативний буде вплив на економіку регіону та й країни загалом від руйнації Каховської ГЕС?
Безумовно, це торкнеться економіки, як мінімум усього південного регіону країни. Дуже великі площі сільськогосподарських земель, навіть коли вода зійде, будуть виведені з обігу мінімум на рік-два. Невідомо ще, як постраждає інфраструктура. Це дуже потужний удар по економіці усього регіону і країни загалом.
Підвищення тарифу на електроенергію неможливо було уникнути
– Уряд підвищив тарифи на електроенергію майже удвічі – з 1,44 гривень за 1 кВт до 2,64 гривні. Чи була можливість уникнути такого різкого підвищення, або взагалі залишити той тариф, що діяв до 1 червня?
Тариф на електроенергію 1,44 гривні за 1 кВт, що діяв до 1 червня, був в чотири рази нижчий реальної вартості електроенергії. Раніше надія покладалася на “Енергоатом”, який за допомогою атомних електростанцій виробляв дуже дешеву електроенергію. Але нещодавно у цій державній компанії заявили, що вони не можуть звести кінці з кінцями – виробничі витрати перебільшують надходження від продажу електроенергії. Тому підвищувати тариф на електроенергію наче і треба було, але потрібно паралельно багато чого зробити.
– Що саме?
Будь-яке підвищення тарифів має бути забезпечене компенсаторними механізмами – найбільш вразливі верстви населення мають бути захищені. Уряд одразу скаже про субсидії, але система їх надання за роки так і не була налагоджена на потрібному рівні. Наприклад, не усі можуть заповнити електронний варіант документів для отримання субсидії. Тому багато людей підуть до інспектора, що розглядає такі заяви, і будуть в паперовому вигляді подавати документи. А у цих відділах величезні черги.
– Ви сказали, що тариф на електроенергію 1,44 гривні за 1 кВт був занизький, а яка реальна вартість електроенергії зараз?
Нещодавно я робив дослідження, взявши біржові дані середньозваженої вартості електроенергії за минулий рік і за поточний. Додав до цього транспортування електроенергії та розподіл, податки, і вийшла вартість 5, 5 гривень за 1 кВт.
– Чиновники енергетичної галузі теж кажуть, що реальний тариф має бути близько 6 гривень за 1 кВт електроенергії. Це нас готують до такого підвищення?
Очевидно, що такого тарифу для населення не буде, адже він стане непосильним для людей. Думаю, що з Нового року буде чергове підвищення вартості електроенергії десь на 30% і 1 кВт коштуватиме близько 3,5 гривень. Якби економіка зростала, то і зростали б доходи громадян, а тому це було б не так відчутно. Але зараз доходи громадян падають. Щобільше, вартість електроенергії закладена у кожному товарі, як і пальне. Тобто, підвищення вартості електроенергії призведе фактично до підвищення цін на все. Це може знизити попит громадян на товари і послуги, що призведе до удару по економіці.
– Також лунають заяви, що влітку в Україні знову можливі віялові відключення електроенергії. Чому це може статися?
Енергосистема сьогодні в Україні тримається фактично на атомних електростанціях, адже усі інші джерела виробництва електроенергії такі, як, скажімо, ТЕЦ – зруйновані чи пошкоджені внаслідок атак росіян восени та взимку. Атомні реактори потребують постійних планових ремонтів і взимку їх не зупиниш для цього, а тому ремонтують влітку. Такі роботи можуть призвести до дисбалансу у енергосистемі країни, що і призведе до віялових відключень.
Підвищення тарифів на електрику потягне за собою подорожчання води
– Українців вже готують до підвищення тарифів на холодну воду. Наскільки вони можуть зрости?
Підвищення може бути дуже суттєвим, адже у тарифі на воду є велика складова електроенергії, яка зросла у вартості майже удвічі. Тому вода може подорожчати приблизно на 50%. У нас як тільки підвищується тариф на електроенергію, то усі водоканали країни вважають це приводом для повного перегляду тарифів і на постачання води. В тому числі по компоненту заробітної плати працівників цих водоканалів.
– Комунальники та керівники різних міст країни вже скаржаться, що чинні тарифи на опалення та гарячу воду економічно необґрунтовані. Тобто, явно закидають тези про потребу підвищення тарифів на ці послуги. Але разом з тим ще минулого року Верховна Рада прийняла закон про заборону підвищення тарифів на опалення та гарячу воду.
Тарифи на гарячу воду і опалення зав’язані на вартості газу, який потрібен для виробництва цих послуг. Для усіх міст і підприємств тарифи на опалення та гарячу воду є різними, адже їх встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Система працює так, що НКРЕКП встановлює тарифи на гарячу воду і опалення для ліцензіатів – великих міст чи великих підприємств, які отримують ліцензію на виробництво цих послуг. Паралельно з цим за законом для маленьких міст тарифи на гарячу воду і опалення може встановлювати місцева влада. Тому, якщо подивитися статистику, попри усілякі заборони та мораторії, так зване повзуче зростання тарифів не припинялось ніколи. Це відбувалось і відбувається саме за рахунок цих маленьких міст на які НКРЕКП не має впливу, а тариф там встановлює місцева влада.
– То чи будуть підвищуватися тарифи на гарячу воду і опалення для населення?
Звісно, політично владі зараз це невигідно і відкрито скасувати мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги ніхто не наважиться. Але вважаю, що будуть шукати різні обхідні шляхи, щоб зростання вартості гарячої води і опалення все ж відбувалось. Наприклад, “гратимуться” з тією ж частиною тарифу на доставку води чи теплоносія до будинку, на який НКРЕКП не впливає, а місцеві влади вирішуватимуть самі це питання.
– Тобто, може скластися ситуація, що тарифи на усі комунальні послуги так чи інакше можуть підвищитись і загальна платіжка за комунальні послуги значно подорожчає. Чи не призведе це до масових неплатежів, враховуючи, що населення стає все біднішим?
Гадаю, що такого точно не буде, адже й раніше такого не було. За статистикою платежі за комунальні послуги завжди складали близько 93-94%. Люди платять за “комуналку”, адже вони не хочуть залазити у борги, адже платити рано чи пізно все одно доведеться. Тому більшість громадян сплачує за комунальні послуги регулярно. Ну і з іншого боку несплата за “комуналку” може призвести до занепаду житлово-комунального господарства, а цього під час війни допустити ніяк не можна.
