Майже 70% українців бачать у соцмережах загрозу для дітей і очікують активних дій від школи та батьків.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного виданням “Політарена” спільно з компанією “Active Group” 11 квітня 2026 року за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology”.
Так, переважна більшість оцінює вплив сучасних соціальних мереж на дітей як негативний. Водночас вони пропонують комплекс заходів, які мають реалізувати держава, система освіти та батьки. Йдеться як про розвиток офлайн-спілкування, так і обмеження шкідливого контенту та психологічної підтримки дітей.
Загалом 44,8% респондентів відповіли, що соцмережі “швидше негативно” впливають на дітей, а ще 24,9% – що “дуже негативно”. Таким чином, загалом 69,7% опитаних оцінюють вплив соцмереж як радше чи однозначно негативний.
Лише 2,7% вважають, що соцмережі впливають “дуже позитивно”, а 15,1% – “швидше позитивно”. Тобто позитивних оцінок загалом трохи більше 17%. А ще 12,5% респондентів обрали варіант “важко відповісти”, що свідчить про частину аудиторії, яка не має чітко сформованої позиції або не стежить уважно за цією темою. Респонденти очікують від держави й освітньої системи активної політики щодо пом’якшення негативного впливу соцмереж.
Найчастіше громадяни говорять про необхідність давати дітям більше живого (офлайн) спілкування – цю опцію обрали 46,4% опитаних. Ще 44,8% підтримують розвиток дозвілля без гаджетів, а 43,6% – системне обговорення небезпек на кшталт кібербулінгу, залежності й фейкових новин. Водночас 41,5% наголошують на потребі пояснювати, як розрізняти правду і фейк, 35,2% – на обмеженні доступу до шкідливого контенту.
Майже по третині респондентів підтримують й ідею показувати, що соцмережі – лише інструмент (34,6%), створювати “зони без гаджетів” у повсякденному житті (34,6%), розповідати про ризики надмірного користування (32,9%), створювати безпечне та підтримувальне середовище для дітей (31,7%), більше підтримувати дитину психологічно (30,7%) та обмежувати час перебування в соцмережах (30,5%). А 10,0% вважають, що проблему можна вирішити забороною користування соцмережами, що демонструє перевагу підходів “регулювати й навчати”, а не просто забороняти. Водночас 3,3% обрали варіант “інше”, 8,8% – “важко відповісти”. Стосовно ролі батьків українці пропонують подібний, але ще більш емоційно забарвлений набір дій.
На першому місці й також надання дітям живішого спілкування: цю відповідь обрали 45,2% респондентів. Ще 42,9% вважають важливим підтримувати дозвілля без гаджетів, 40,7% – більше підтримувати дитину психологічно, і стільки ж (40,7%) – пояснювати, як розрізняти правду і фейк. Водночас 36,8% виступають за регулярне обговорення ризиків (кібербулінг, залежність, фейки), 36,4% – за системні розмови з дітьми про їхній онлайн-досвід, а 35,0% – за розповіді про ризики надмірного користування соцмережами. Також 33,1% підтримують обмеження часу в соцмережах, 32,3% – створення “зон без гаджетів” у щоденному житті, а 32,1% – демонстрацію того, що соцмережі є лише інструментом, а не “центром життя”.
Крім того, 27,6% говорять про потребу створювати безпечне й підтримувальне середовище для дітей, 27,4% – формувати культуру поваги до себе й інших у мережі, а 26,2% – обмежувати доступ до шкідливого контенту. Водночас заборону соцмереж як вихід підтримують лише 10,4% респондентів, 2,5% пропонують інші варіанти, а 8,0% вагалися з відповіддю. Такий розподіл показує консенсус: ключем до безпеки дітей в інтернеті українці вважають не заборони, а поєднання живого спілкування, освіти, психологічної підтримки та розумних обмежень.
Методологія: Дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology”. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 3,1%. Період збору даних: 11 квітня 2026 року.
Читайте також: Образ сьомого президента і “ідеальний кандидат” – як відбувалася ініційована “Політареною” дискусія експертів
