США і Ізраїль ведуть військову операцію проти Ірану, який тепер роздмухує війну на Близькому Сході, запускаючи “Шахеди” по колись безпечним туристичним містам типу Дубаї, а також по американських військових базах. Тож у регіоні різко підвищився інтерес до українських дронів-перехоплювачів – дешевого та ефективного засобу боротьби з іранськими ударними безпілотниками. США виявилися не готовими до боротьби із “Шахедами”, збиваючи ці дешеві дрони дорогими ракетами.
Axios пише, що ще на початку осені 2025 року офіційний Київ пропонував США купити перевірені в боях українські технології для знищення іранських ударних дронів. Але адміністрація Дональда Трампа тоді зневажливо відкинула пропозицію України.
Зараз ситуація змінилася. Як повідомляє Financial Times, ОАЕ, Катар та Кувейт офіційно запросили закупівлю тисяч дронів-перехоплювачів в української компанії TAF Industries. Емірати планують придбати 5 тисяч бортів, Катар — 2 тисячі, а Кувейт наразі вивчає можливості інтеграції українських систем у свою ППО.
Президент Володимир Зеленський сказав, що Україна запропонувала Сполученим Штатам стратегічну угоду у сфері безпілотних технологій. Пропозиція “Drone Deal” передбачає обмін унікальним українським досвідом та технологіями в обмін на підтримку США.
“Тепер у нас є не просто карта, а цілий козир”, – підкреслив Зеленський.
Проте підписання угоди все ж відтермінували.
Тим часом українська влада представляє Україну як рятівницю і на загал розповідає про спеціалістів зі збиття “шахедів”, відправлених у країни Близького Сходу. Але постає питання: наскільки виправдана така самореклама? Так, з одного боку, Україні варто продемонструвати світу свою унікальність, що зараз лише ЗСУ мають досвід ведення сучасної війни та знищення дронів дешевими засобами.
Але, з іншого боку, такі дрони-перехоплювачі нам і самим потрібні (до речі, наприкінці грудня 2025 дрон P1-Sun вразив не простий “Шахед”, а реактивний). Знову ж таки, переговори подібного роду люблять тишу, і якщо домовлятися, то може це треба робити не так голосно? Ось як приклад: системи ATACMS були помічені під Харковом за два тижні до початку офіційного постачання.
“Політарена” разом із військовими експертами, народними депутатами та політологами спробувала знайти відповіді як на ці питання, так і поговорити про те, які ризики можуть бути для України у разі постачання на Близький Схід українських дронів-перехоплювачів.
Глава Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос:
“Про дрони-перехоплювачі говорити потрібно голосніше!“
“Я не бачу сенсу у цій ситуації щось робити тихо. Навпаки, про постачання дронів-перехоплювачів треба говорити більше і голосніше – це свідчить про нашу силу, підвищує авторитет України на світовій арені. Потрібно чітко розставити всі крапки над “і”.
Усі публічні заяви щодо Ірану наша країна давно зробила. І не думаю, що для ісламської республіки це буде якоюсь новиною. Іран чудово розуміє наше ставлення до неї, оскільки усвідомлює, що сам бере активну участь у війні проти України на боці Росії.
Нардеп, віце-президент комітету ПАСЄ з міграції та біженців Олексій Гончаренко (фракція “ЄС”):
“Іран ще з 2022 року завдає ударів по Україні“
“Прохання США та країн з Перської затоки вкотре доводить думку, яку ми дуже довго просуваємо у медіапросторі: Україна має унікальний бойовий досвід та унікальні технології для протидії сучасній агресії. Те, що українці поділяться цим бойовим досвідом, сприятиме нашому світовому іміджу і підштовхуватиме партнерів до подальшої співпраці.
Однак я вважаю, що ми можемо дозволити собі таку підтримку союзників лише в тому випадку, якщо впевнені у власній обороноздатності, наявності необхідної кількості дронів-перехоплювачів та відповідних фахівців.
Щодо питання про можливості Ірану обстрілювати Україну, то слід зазначити, що Іран з 2022 року передає Росії кошти та технології для завдання ударів по нашій країні – безпілотники Shahed-136. Передає тисячами. Тобто ісламська республіка ще тоді почала, і досі продовжує завдавати ударів по Україні, передаючи Росії свою зброю. Особисто я вже майже чотири роки виступаю за розрив дипломатичних відносин із Іраном”.
Провідний експерт Центру військово-політичних досліджень Олександр Коваленко:
“Така реклама щодо дронів-перехоплювачів нам необхідна“
“Може, ми й розрекламували, не сперечаюся, але така реклама нам потрібна. Те, що ми можемо міняти свої дрони-перехоплювачі (у певній, звичайно, пропорції) – це один із варіантів. Але питання популяризації українських безпілотників відіграє дуже важливу роль для інвестицій із країн Близького Сходу. Які, у свою чергу, допомагатимуть виробництву наших дронів.
Щодо іранської балістики, я не сказав би, що вона особливо прицільно б’є на великих відстанях, а Україна таки далеко. По сусідніх країнах іранські балістичні ракети можуть більш-менш хоча б в ціль потрапити. Тим більше балістики у Ірану останнім часом поменшало. Нині це вже не сотні ударів на добу, а десяток-другий.
Тому, загалом, балістика, навіть якщо і прилетить Україною, то це будуть поодинокі випадки, які зовсім не створять якоїсь критичної ситуації. З огляду на те, з якою частотою до нас прилітають російські балістичні ракети.
До речі Росія, яка робить акцент на балістичних загрозах для України, змушена була б у якийсь момент почати використовувати іранські ракети. Це було просто питання часу. Тепер Сполучені Штати та Ізраїль своїми діями цю можливість нівелювали. Ну чи, правильніше сказати, мінімізували.
Ми зараз демонструємо підтримку країнам Близького Сходу, що явно грає в плюс нашої репутації в регіоні. І значно розширює наші можливості щодо отримання інвестицій, масштабування як виробництва наших дронів-перехоплювачів, так і позицій на дипломатичній, переговорній арені. У тому числі – в питаннях про реекспорт тих самих ракет PAC-3 для Патріот.
Експерт з безпеки Центру Розумкова Олексій Мельник:
“Дрони-перехоплювачі – прекрасний привід налагодження теплих відносин з арабськими країнами”
“Не думаю, що через постачання до країн Перської затоки дронів-перехоплювачів з’явиться додаткова загроза для нас з боку Ірану. Ця країна і так зробила багато неприємного для України. Знову ж таки, йдеться не про погрози для Ірану, а про захист країн регіону від ударних безпілотників. Що це таке, особливо для мирного населення, ми, на жаль, знаємо чудово.
А користь від постачання безсумнівна. Прекрасний привід для налагодження добрих, теплих відносин із арабськими державами. Справжні друзі пізнаються у біді”.
Політолог, віце-президент аналітичного центру “Політика” Олег Лісний:
“Зайвий раз боятися Ірану немає сенсу”
“Моя суб’єктивна думка: чия б корова “мукала”, як-то кажуть. Іран нас і так обстрілює майже чотири роки. Якби не ці їхні “Шахеди”, можливо, взагалі все було б інакше… Ми не давали приводу для Ірану, щоб бути для них ворогами, але вони вибрали нас як мішень, як полігон для випробувань. Тому зайвий раз боятися Ірану немає сенсу.
Тим більше зараз для нас настав той момент, який може допомогти завдяки дронам отримати нових союзників. Якщо я не помиляюся, вже 11 країн хочуть говорити з нами про дрони-перехоплювачі. У тому числі дев’ять країн – з Близького Сходу.
Ці країни на нашу війну раніше дивилися як на локальний конфлікт, який їх не стосується. І Україна десь далеко, і Росія велика, ми туди не ліземо і таке інше. А тепер ми можемо зайти до цих країн через позитив. Тож політично я бачу тут лише плюси. І економічно також. Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Катар – це не найбідніші держави. А на Сході люди вміють бути вдячними”.
Експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак:
“Офіційно кричати про дрони-перехоплювачі не треба”
“Я вважаю, що офіційно кричати про це не треба, такі речі ніколи не робляться голосно. Якщо хочеш досягти успіху, починай спілкуватися неформально, знаходити якісь шляхи, канали.
Безумовно, ніхто свої ракети PAC-3 (а їх всього 850 штук на рік виробляється) міняти на дрони-перехоплювачі не буде, як би вони не були потрібні арабським країнам. А купувати – нехай купують, звісно. Вони ставитимуться до України повагою, що важливо.
Якщо арабські країни будуть просто в екстазі, то що вони зможуть зробити? Інвестувати в наше підприємство з виробництва безпілотників. Або у будівництво нового. Ми за їхні гроші розганяємо наше виробництво, і робимо, наприклад, не 10 тисяч дронів на місяць, а 100 тисяч. З них половина йде на Близький Схід, половина – нам. Усі в шоколаді, всі задоволені. Схема робоча? Робоча. Супер”.
