Корупція в сучасному світі часто виходить за межі однієї держави і набуває міжнародного характеру. Однією з таких форм є підкуп у міжнародному бізнесі, коли компанії або підприємці надають гроші, подарунки чи інші вигоди посадовим особам іноземних держав, щоб отримати вигідні контракти, дозволи, ліцензії або інші переваги у веденні справ.
Подібна практика порушує принципи чесної конкуренції, створює нерівні умови для учасників ринку та сприяє поширенню корупції на глобальному рівні, що робить протидію підкупу важливою темою міжнародного права та співпраці держав. Навіть існує система співробітництва у цій боротьбі, частиною якої хоче стати Україна за допомогою ухвалення нових законодавчих ініціатив.
У березні Україна зробила ключовий крок до інтеграції з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), ухваливши законопроєкт №0367 “Про приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях”.
“Навіть в умовах повномасштабної війни Україна продовжує системні реформи та зміцнює антикорупційну інфраструктуру”, – зазначив віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, коментуючи рішення парламенту.
Одразу після цього законопроєкту у Верховній Раді з’явився супутній №15056 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про запобігання корупції”. Він адаптує національне законодавство до Конвенції: розширює визначення іноземних посадових осіб, уніфікує відповідальність компаній-правонаступників та посилює антикорупційні обов’язки. Мета – створити ефективний механізм покарання за підкуп, що сприятиме інвестиціям і наближенню до ЄС.
Що це означає для України та бізнесу, аналізує “Політарена”.
Що таке ОЕСР та її Конвенція про боротьбу щодо підкупу іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – це міжнародна структура з 38 розвинених країн, як-от США, Німеччина чи Японія, яка допомагає урядам покращувати економіку, торгівлю та рівень життя людей. Вона надає поради щодо боротьби з бідністю, розвитку освіти та захисту довкілля, а також перевіряє дотримання високих стандартів чесності в бізнесі. Україна подала заявку на вступ до Організації економічного співробітництва та розвитку у 2022 році, бо це відкриє доступ до інвестицій, технологій та підтримки від багатих держав.
Важливим документом ОЕСР є Конвенція про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях – це угода, прийнята у 1997 році. Вона спрямована на боротьбу з корупцією у сфері міжнародного бізнесу та зобов’язує держави-учасниці визнати підкуп іноземних посадових осіб кримінальним правопорушенням, установити відповідальність для компаній (а не тільки безпосередніх фігурантів – їх представників, які “попалися”), а також забезпечувати розслідування таких випадків і співпрацю між країнами. Її метою є створення чесних умов для конкуренції та підвищення прозорості у світовій торгівлі.
З моменту прийняття Конвенції в межах гучних справ були введені санкції проти більш ніж 500 організацій. Тепер таке оздоровлення бізнесу може відбутися і в Україні.
Що означає для України приєднання до Конвенції ОЕСР
Відтепер Україна зобов’язується боротися з підкупом у міжнародному бізнесі за системою, яка вже діє в більшості країнах Заходу.
Згідно з нею відповідальність несуть не тільки самі посадовці, яких викрили, але й компанії, які вони представляють, і навіть після реорганізації, щоб не уникнути покарання зміною структури.
Наприклад, якщо менеджер української фірми намагається підкупити посадовця в іншій країні, то цю фірму можуть оштрафувати чи обмежити в діяльності саме в Україні, тобто незалежно від місця злочину. Це змушує бізнес створювати внутрішні правила проти корупції: перевірки партнерів чи навчання працівників, щоб уникнути проблем.
Для українських компаній це означає не тільки нові правила, але й можливості. Чесні виграють. Вони отримають більше довіри від іноземних партнерів і кращий доступ до ринків, як ЄС чи США, де стандарти високі. За даними ОЕСР, країни-учасниці мають більше інвестицій, бо зменшуються корупційні ризики.
Для правоохоронних органів і судової системи приєднання до Конвенції дає нові інструменти. Так, наприклад, БЕБ чи НАБУ зможуть розпочинати провадження про підкуп за кордоном, конфісковувати гроші від таких угод тощо. А Україна отримає можливість тісної співпраці з іншими країнами: обмінюватися доказами, проводити спільні розслідування чи видавати підозрюваних.
Конвенція створює жорстку систему перевірки на основі оцінок експертів, щоб країни повністю виконували свої міжнародні зобов’язання. Її покладено на спеціальну робочу групу ОЕСР, до якої входять фахівці з кожної держави-учасниці. Transparency International – міжнародна організація, що досліджує рівень корупції у світі та складає відповідний рейтинг (індекс поширеності корупції), – називає цей механізм перевірки “золотим стандартом” моніторингу.
Отже, приєднання до Конвенції дає Україні такі переваги для економіки та інтеграції:
- Більше прозорості бізнесу: зменшуються ризики корупції, що робить Україну привабливішою для чесних компаній та інвесторів.
- Міжнародна допомога: обмін інформацією з понад 40 країнами, як США чи Німеччина, полегшення розслідування – наприклад, докази з Франції для справи в Україні.
- Шлях до ОЕСР і ЄС: ще один крок до членства в організаціях із можливістю отримати гранти, технології та торгівлю.
- Зростання інвестицій: іноземці побачать Україну як надійного партнера, що принесе більше грошей та робочих місць.
- Постійне покращення: регулярні перевірки ОЕСР змусять удосконалювати закони та правоохоронну систему.
Реформа законодавства для відповідності Конвенції ОЕСР
Як доповнення до №0367 у Раді на розгляді знаходиться законопроєкт №15056. Його завдання – підігнати українські закони під вимоги Конвенції. Без цих змін приєднання є просто декларативним папером.
Що нового:
- Значно розширили поняття “іноземна посадова особа”. Це головна зміна всього законопроєкту, її мета – зробити повний список тих, хто потенційно може бути порушником і приймати участь в корупції та підкупі:
- Посадовці іноземної держави (депутати, міністри, судді), а також місцевого самоврядування, наприклад, мери.
- Працівники державних і комунальних підприємств за кордоном.
- Іноземні третейські судді.
- Особи, які вирішують спори замість суду (цивільні, комерційні чи трудові посередники).
- Працівники міжнародних організацій (ООН, ЄС, Світовий банк тощо) та всі, кого організація уповноважила діяти від її імені.
- Члени міжнародних парламентських асамблей.
- Судді міжнародних судів, їх співробітники.
Зміни щодо юридичних осіб (компаній):
- Якщо компанія-реорганізовується (зливається, приєднується тощо), то штрафи та інші заходи кримінально-правового впливу можна буде застосувати до нової компанії, яка утворилася.
- У Законі “Про запобігання корупції” пропонується чітко прописати обов’язки працівників і керівників компаній. Вони зобов’язані не просто не брати участь у підкупі (корупції), але й повідомляти про випадки підбурювання, про корупцію з боку інших працівників і про конфлікт інтересів.
- Окремо виділили “уповноважених осіб” компанії (тих, хто має право підписувати документи, діяти від імені фірми). Вони теж зобов’язані виконувати ці антикорупційні правила.
- Виправили формулювання, щоб було зрозуміло: якщо уповноважена особа вчинила корупцію в інтересах компанії, то до самої компанії можна застосовувати заходи відповідальності.
- Отже, прийняття 10 березня 2026 року Верховною Радою законопроєкту №0367 стало кроком до приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Після підпису президентом, який очікується незабаром, угода набуде чинності для України.
У підсумку, розвиток реформи покликаний розширити перелік іноземних посадовців (від міністрів до працівників міжнародних організацій), запровадити штрафи для компаній-правонаступників, зобов’язати бізнес повідомляти про корупцію та конфлікти інтересів. Це полегшить обмін доказами з понад 40 країнами, спільні розслідування, конфіскацію коштів і регулярні перевірки ОЕСР, відкриваючи доступ до ринків ЄС та Америки з меншими бар’єрами.
