Народна депутатка Лариса Білозір (група “Довіра”), яка є представницею України у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), розповіла про свою участь у Жіночому форумі “Відродження української нації”.
Про це Білозір повідомила на своїй сторінці.
“Ця подія об’єднала представниць державного управління, медицини, бізнесу та громадянського суспільства навколо ключових викликів: демографії, економіки та ролі жінки у відновленні країни”, – повідомила Білозір.
За її словами, у межах форуму вона долучилася до кількох ключових обговорень та виступів. Як то – панельна дискусія “Чи є в Україні жіноча економічна сила?”.
“Йшлося про економічну спроможність жінок, їхню роль у державній політиці, підприємництві та відбудові. Про практичні інструменти підтримки жіночого бізнесу, фінансову стійкість і вплив жінок на формування економіки майбутнього. Досвід останніх років підтвердив: жіноча економічна сила – це не гасло, а робочі місця, сплачені податки, створені можливості й відповідальність за громади”, – наголошує нардепка.
Жінки в українському парламенті
Білозір ззаначила, що під час розмови “Жінка в державному управлінні: від рішень до відповідальності”, вона акцентувала на ролі жінки як повноправного суб’єкта ухвалення рішень.
“Держава має не лише декларувати рівність, а створювати реальні умови для участі жінок у владі. Новий Виборчий кодекс запровадив 40% гендерну квоту”, – наголошує парламентарка.
Читайте також: Рада і ЦВК визначили проблеми, які мають вирішити повоєнні вибори. Серед них — протидія сексизму
Вона також навела кілька фактів про представництво жінок у парламенті України:
- останній радянський парламент – 36% жінок;
- перший парламент незалежної України – лише 2,7%;
- VIII скликання Верховної Ради – 12%;
- сьогодні – близько 20%.
“Україна наразі посідає 65 місце у рейтингу гендерної рівності за даними Всесвітнього економічного форуму. І найслабша позиція – саме політичне представництво”, – наголосила Білозір.
Світовий контекст теж не надто оптимістичний: у парламентах світу жінки займають близько 23%. За 10 років приріст – лише +6,5%. Для повного подолання гендерного розриву потрібні десятки років. Країни-лідери рівності – Ісландія, Норвегія, Швеція, Фінляндія – доводять: системна гендерна політика дає результат.
“Жінки вже неодноразово доводили, що компетентність не має гендеру. Зокрема і в секторі безпеки. Урсула фон дер Ляєн – приклад переходу від соціальної політики до оборони. Велика Британія, Німеччина, Франція, Іспанія, Чехія, Нідерланди також мали жінок міністрами оборони”, – нагадала Білозір.
Читайте також: Сексизм як проблема для проведення виборів: чому є важливим законопроєкт №11300, який завис у Раді
