У США суд визнав неконституційними і незаконними митні тарифи Трампа

Федеральний суд із питань міжнародної торгівлі США визнав незаконними запроваджені президентом Дональдом Трампом митні тарифи.

Про це повідомляє Financial Times.

"Колегія з трьох суддів Федерального суду з питань міжнародної торгівлі США одностайно ухвалила рішення про визнання неконституційними виконавчі укази Трампа щодо введення масштабних мит на імпорт товарів з низки країн", - йдеться у повідомленні.

Суд постановив, що Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), на який Трамп посилався для обґрунтування введення тарифів, не дає йому таких повноважень. Згідно з Конституцією США, лише Конгрес має право встановлювати тарифи.

"Укази про всесвітні та дзеркальні мита перевищують будь-які повноваження, надані президенту, ... для регулювання імпорту за допомогою тарифів", – йдеться в рішенні суду.

Таким чином укази Трампа "оголошуються недійсними як такі, що суперечать закону".

Про які тарифи йдеться

Повідомляють, що йдеться про введені Трампом 25% мита на товари з Канади та Мексики, 20% на китайський імпорт, а також 10% тариф на імпорт усіх торгівельних партнерів США, які було обґрунтовано "необхідністю зменшення торгівельного дефіциту".

Вказують, що суд також скасував "взаємні" тарифи у розмірі від 20% до 50% на продукцію з 60 країн, які мали набути чинності 9 липня, якщо іноземні уряди не зможуть до того часу досягти угоди з Білим домом.

Читайте також: Трамп публічно принизив країни, які ведуть переговори про перегляд митних тарифів США: “Вони цілують мене в д*пу”

"Ми порушили цю справу, тому що Конституція не надає жодному президенту необмежених повноважень для підриву економіки. Це рішення підтверджує, що наші закони мають значення і що торгівельні рішення не можуть прийматися за примхою президента", – заявив генеральний прокурор штату Орегон Ден Рейфілд.

Він разом з 11 іншими генеральними прокурорами раніше подали позов проти мит Трампа.

Коментар Білого дому

Речник Білого дому розкритикував це рішення.

"Президент Трамп пообіцяв поставити Америку на перше місце, і адміністрація прагне використовувати всі важелі виконавчої влади для подолання цієї кризи і відновлення американської величі", - заявив він.

Також повідомляють, що вже за кілька хвилин після оголошення рішення, адміністрація Трампа подала апеляцію.

Митні тарифи Трамп: як це було

Нагадаємо, Трамп офіційно оголосив про початок тарифної або “торгової” війни одночасно з усіма державами світу. Він запровадив мита на імпорт до США на рівні від 10% до 50%. А також 25% мита на всі автомобілі іноземного виробництва.

Згодом Китай заявив, що введе додаткові 34% мита на всі американські товари. Тоді Трамп запровадив додаткові 50% мита і зрештою загальні митні тарифи на імпорт китайських товарів у США досяг 104%.

Китай відповів 50% мита і загальна цифра тарифів на американський імпорт сягнула 84%. А Трамп заявив про “негайне” підвищення тарифної ставки щодо Китаю до 125%. 

Читайте також: Пекін може відповісти Трампу захопленням світових ринків, — New York Times

Ввечері 9 квітня Трамп несподівано оголосив, що на 90 днів призупиняє дію оголошених ним безпрецедентних тарифів щодо більшості країн світу – без чіткої конкретики, на кого саме і як буде поширюватися це рішення.

Втім, це не скасовує 10% тарифи для всіх, крім Китаю, з яким у США розгорається справжнє протистояння.

Згодом в адміністрації Трампа попередила про можливе підвищення мит на китайські товари до 245%.

Читайте також: США ввели мита до 3521% на імпорт батарей з Азії: як це сталося

Однак вже наприкінці квітня Трамп визнав, що йому доведеться знизити нові тарифи на мита для Китаю.

Читайте також: ЄС запровадить тарифи в 21 млрд євро на американські товари, — Bloomberg

Наприкінці травня, після розмови з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, Трамп погодився відкласти запровадження 50% мит на товари з ЄС до 9 липня і продовжити торгівельні переговори.

У Bloomberg порахували, що внаслідок оголошеної Трампом “тарифної війни”, сукупні статки 500 найбагатших людей світу зменшилися на $208 млрд. Падіння стало четвертим за величиною за 13-річну історію індексу мільярдерів Bloomberg і найбільшим з часу піка пандемії Covid-19.