Політолог Олег Постернак прокоментував ініціативу народних депутатів фракції “Слуга народу” з корекції Виборчого кодексу.
Постернак на своїй сторінці у Facebook зазначив, що “якщо депутати приступили до корекції Виборчого кодексу, то таки у 2023-му році будуть парламентські вибори”.
“Значить для частини суспільства з’являється сподівання на завершення гарячої фази війни та скасування правового режиму воєнного стану (що, до речі, не означає припинення війни як такої)”, – зазначив він.
Політарена в Telegram: оперативні новини в зручному форматі
Постернак прокоментував законопроєкт 8310, який зареєстрований напередодні Нового року. Документ пропонує змінити частину норм Виборчого кодексу.
“Автори проєкту закону — “Слуги народу” О.Корнієнко, М.Потураєв, Д.Арахамія, Є.Кравчук тощо. Тобто з високою ймовірністю можна припустити, що даний проєкт закону буде ухвалений”, – зазначив Постернак.
Як пропонують змінити Виборчий кодекс
1. Публічні заходи. Журналістам надається безперешкодний доступ на абсолютно всі публічні заходи під час виборів (з’їзди партій, засідання виборчкомів тощо).
2. Медіа. Замість застарілої термінології “ЗМІ” з’являється поняття “суб’єкт у сфері медіа”.
Нацрада з питань ТБ і РМ отримає право укладати договори з провайдерами спільного доступу до інформації (наприклад, facebook, youtube тощо) з метою протидії дезінформації у передвиборчий період, забезпечення прозорості агітації шляхом запровадження маркування агітації, розміщення спецсповіщень тощо.
3. Соцопитування. Заборона публікувати передвиборчі опитування тепер буде діяти за 6 днів до дня голосування (раніше — за 2 дні). Тепер опитування законом чітко розділені на репрезентативні та нерепрезентативні.
Поширення обов’язку публікувати детальну інформацію про час, територію, розмір та спосіб формування вибірки стосується також і при поширенні результатів опитування в мережі інтернет.
4. Передвиборча агітація. До неї відтепер офіційно віднесено поширення всіма медіа-суб’єктами матеріалів агітації у будь-яких формах в тому числі у мережі інтернет. Раніше кодекс мав звужені формулювання, що дозволяло обходити вимоги до агітації.
З’являється окрема стаття щодо порядку поширення агітації в онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа. Вона має здійснюватися лише на підставі договорів та фінансуватися за рахунок коштів виборчих фондів. Такі матеріали також мають бути промарковані фразою “Передвиборча агітація”
Що цікаво, Нацрада з ТВ і РМ отримала повноваження звертатися до платформ соціальних мереж щодо поширення матеріалів передвиборчої агітації, оплачених не з джерел, визначених законодавством, наприклад поза виборчим фондом кандидатів чи партії, з метою припинення їх поширення.
Читайте також: Яким може бути виборчий процес у післявоєнній Україні і чому про вибори говорять під час війни
Проєктом закону пропонується заборонити участь у передвиборчій агітації працівників підприємств, організацій, установ державної та комунальної форми власності, які надають послуги громадянам (освітні, адміністративні, медичні, банківські, транспортні, розважальні, побутового обслуговування тощо) під час виконання ними своїх посадових та службових обов’язків.
“Такої норми раніше у Виборчому кодексі не було. Особливо звертаю увагу якраз на комунальних працівників, які завжди масово використовувались під час виборів в якості агітаційного ресурсу. Вперше на законодавчому рівні у передвиборній агітації забороняється використання засобів та технологій, які діють на підсвідомість виборців. Зрозуміло, що без детальних пояснень, а що це за технології і засоби такі. Ну спеціалісти то знають, але де нормативні критерії та відповідальність?”, – зазначив Постернак.
До речі, заборонено поширювати у будь-якій формі матеріали, які містять ознаки сексизму або підбурюють до сексизму; використовувати зображення дітей без письмової згоди їх батьків тощо. Кандидат не може бути ведучим телерадіопередачі чи здійснювати журналістську діяльність.
Для оцінки ознак порушення норм передвиборної агітації створюється Експертна рада з питань передвиборчої агітації при Нацраді ТБ і РМ.
5. Мітинги, пікети та палатки. Організація і проведення суб’єктами виборчого процесу мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, встановлення наметів для агітації не потребує отримання будь-яких дозволів від влади чи органів самоврядування, але всі видатки на їх здійснення — лише за рахунок коштів виборчого фонду.
6. Право на відповідь. Це ноу-хау Виборчого кодексу, однак воно випливає із практики передвиборчої боротьби. Кандидат чи партія впродовж 5 днів можуть отримати право на звернення до медіа-суб’єкта з вимогою опублікувати їх відповідь на поширення ними недостовірної інформації про них.
Що відбудеться в разі ухвалення законопроєкту
На думку Постернака, у випадку ухвалення відповідних змін до кодексу роль соціальних мереж, та в цілому всіх медіа, у передвиборчій боротьбі, стане більше унормованою і контрольованою.
Він прогнозує. що буде більше клопоту в юристів та бухгалтерів-розпорядників з виборчими фондами і “трохи зменшиться фантазія політтехнологів”.
Нагадаємо, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів, чи відбудуться парламентські вибори 2023 року.
