Впродовж червня 2026 року Сили оборони України масштабували кампанію далекобійних ударів (deep strike) по воєнно-економічній інфраструктурі РФ. Географія уражень охопила ключові обʼєкти від тимчасово окупованого Криму та Краснодарського краю до Західного Сибіру.
Про це йдеться у звіті, який представила пресслужба Міноборони України.
Повідомляють, що максимальна дистанція успішного застосування засобів ураження за останній місяць перевищила 2 000 кілометрів від державного кордону України.
“Удари, як це передбачає оборонна стратегія нашої держави, були спрямовані на позбавлення противника ресурсів для ведення війни: пального, засобів звʼязку та виробництва озброєння та компонентів до нього”, – йдеться у звіті.
Обʼєкти нафтопереробної галузі та паливної логістики РФ
У червні 2026 року Сили оборони України завдали далекобійних ударів по 11 нафтопереробних заводах РФ.
Тюменський НПЗ (“Антипінський”), Тюменська область. Віддаленість від кордону Україні понад 2 000 км. Одне з найбільших нафтопереробних підприємств Західного Сибіру. Потужність заводу становить 7,5–9 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє нафтопродукти для потреб російської армії.
Московський НПЗ, Москва. Близько 500 км від кордону. Внаслідок ураження пошкоджено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комбіновану установку та знищено резервуари. Завод припинив переробку нафти на невизначений термін. Підприємство забезпечує до 40% потреб Москви в бензині та близько 50% у дизельному паливі, а також постачає авіапальне аеропортам столиці рф.
Уфімські НПЗ “Башнефть-Уфанефтехим” та “Башнефть-Новойл”, Уфа. Близько 1 500 км від кордону. Комплекс уфімських НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних вузлів у РФ. Забезпечують паливом не лише значну частину Поволжжя, а й здійснюють поставки до інших регіонів Росії, включаючи постачання паливно-мастильних матеріалів для потреб військових угруповань, що діють в Україні.
Оренбурзький газопереробний завод, Оренбурзька область. Понад 1 200 км від кордону. Підтверджено пошкодження чотирьох установок переробки газу, виробничий процес призупинено. Комплекс виробляє газ та сірку, яка використовується для виробництва вибухівки. Оренбурзький гелієвий завод забирає газ для отримання гелію та етану, які є критичними для ракетних технологій та авіації.
НПЗ “ТАНЕКО” та “ТАИФ-НК”, Нижньокамськ, Татарстан. Близько 1 200 км від кордону. Уражено найбільші нафтопереробні комплекси регіону з проєктною потужністю понад 16 млн тонн нафти на рік. Підприємства виробляють широкий спектр паливно-мастильних матеріалів, зокрема для військових потреб.
Куйбишевський НПЗ, Самара. Понад 900 км від кордону. Завдано удару по підприємству з річним обсягом переробки близько 3,7 млн тонн нафти. Завод зупинив роботу внаслідок влучання в установки первинної переробки АВТ-4 та АВТ-5, а також резервуарний парк.
Ярославський НПЗ (“Славнефть-ЯНОС”), Ярославль. Близько 800 км від кордону. Зафіксовано влучання із задимленням на території заводу, проєктна потужність якого становить 15 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє пальне, що має важливе значення для військової логістики рф.
НПЗ “Ільський”, “Афіпський”, “Словʼянський”, (Краснодарський край). Близько 300–400 км від кордону. Ці підприємства постачають дизельне пальне й бензин для військової логістики держави-агресора. Їхня сукупна потужність переробки перевищує 12 млн тонн на рік. На Словʼянському НПЗ знищено чотири резервуари загальним обʼємом 35 тис. м³. Пошкоджено ще девʼять резервуарів загальним обʼємом 30 тис. м³, а також установку переробки нафти.
Обʼєкти, які забезпечують накопичення та перевалку палива
Уражено наступні пункти:
- нафтогазовий термінал “Таманьнефтегаз”, Тамань, ~ 300 км;
- перевальна нафтобаза “Грушовая”, Новоросійськ, ~ 400 км;
- нафтобаза росрезерву “Темп”, Рибінськ, > 700 км;
- нафтові термінали “Санкт-Петербург” та “Несте”, Санкт-Петербург, ~ 900 км;
- нафтобази у Феодосії та Керчі, ТОТ АР Крим, ~ 300–350 км.
Підприємства ВПК та інфраструктура звʼязку Росії
Протягом червня 2026 року стратегія далекобійних ударів України передбачала комплексний вплив не лише на енергетичний сектор РФ, а й на технологічний та командний потенціал ворога.
“Втрати росії у цьому кластері також відчутні. Усього було уражено понад 8 стратегічних обʼєктів, серед яких підприємства з виробництва артилерійських систем, навігаційної електроніки для ракетного озброєння, а також ключові центри супутникового та військового звʼязку”,- йдеться у звіті.
Підприємство “Титан-Баррикады”, Волгоград. Близько 600 км від кордону. Ракетами FP-5 “Фламінго” завдано удару по комплексу, що виготовляє артилерійські системи та пускові установки для ОТРК “Іскандер-М” і стратегічних комплексів “Тополь-М” та “Ярс”.
Завод “ВНИИР-Прогресс”, Чебоксари. Понад 900 км від кордону. Уражено підприємство, що виробляє антени типу “Комета”, які використовуються в БпЛА типу Shahed, ракетах “Калібр”, “Іскандер-М” та модулях УМПК.
Центр космічного звʼязку “Дубна”, Московська область. Близько 600 км від кордону. Внаслідок удару суттєво ушкоджено головні антени та апаратно-програмні комплекси. Центр є найбільшим вузлом супутникового звʼязку та керування ретрансляторами в інтересах міноборони РФ. Крім того, цей обʼєкт використовується, зокрема, для розвідки та координації активності окупаційного контингенту Росії в Україні.
Центр космічного звʼязку “Владимир”, Владимирська область. Близько 700 км від кордону. Зафіксовано ураження апаратно-програмних комплексів та антен об’єкта, що забезпечує зв’язок російських угруповань.
“ВЗПП-Микрон”, Воронеж. Близько 250 км від кордону. Завдано удару по заводу, що виготовляє електронну компонентну базу для крилатих ракет Х-101, ОТРК “Іскандер-К” та ЗРГК “Панцирь-С1”. Системне виведення з ладу цих потужностей суттєво обмежує спроможність росії підтримувати серійне виробництво високоточної зброї та координувати діяльність окупаційних угруповань на фронті.
Військово-морські сили та логістика ворога
У червні Сили оборони України уразили:
- корвет проєкту 20380 типу “Стерегущий”, Кронштадт, ~ 900 км;
- прикордонний сторожовий корабель проєкту 10410, Азовське море, ~ 200 км;
- танкери тіньового флоту РФ WEST Horizon та FINA A, Чорне море, ~ 200–300 км;
- портова інфраструктура та два пороми, порт “Кавказ”, ~ 350 км.
У Відомстві наголошують, що ці удари послаблюють спроможність ворога контролювати акваторії та здійснювати безпечну логістику морем.
“Систематичне знищення корабельного складу та портової інфраструктури не лише перешкоджає постачанню ресурсів до району бойових дій, а й демонструє вразливість російських комунікацій навіть на значній відстані від лінії фронту”, – кажуть у Міноборони.
Нагадаємо, у травні Україна засобами deep strike уразила 18 обʼєктів нафтопереробної галузі та паливної логістики РФ, а також чотири обʼєкти військово-промислового комплексу та хімічної індустрії противника.
Читайте також: Стали відомі деталі ураження підприємства зі складу “Роскосмос” у Пензі
