20 лютого 2014 року — дата початку війни з РФ, яка стартувала з окупації Криму. А 24 лютого виповнилося чотири роки як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
“Політарена” разом із професійними військовими, а також із військовими експертами згадала головні перемоги та успіхи України за останні чотири роки.
Депутат Київської міської ради (фракція “УДАР”), заступник командира батальйону ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї ОШБ Олесь Маляревич:

“Без волонтерів України зараз не існувало б“
“Україна вистояла, хоча в перші дні повномасштабної війни багатьом у світі та й усередині країни це здавалося неможливим. Ми знайшли спосіб, як протидіяти ворогу, який у десятки разів перевершує нас і в технічному плані, і в людському ресурсі. Це я про війну дронів та їхнє виробництво в Україні, про розвиток сучасних технологій у вітчизняному ВПК. Особливо хочу відзначити український волонтерський рух. Я думаю, без їхньої невтомної праці України зараз би не існувало. А наша країна остаточно сформувалася як нація. Ми зрозуміли: хто друг, хто ворог, і кому все байдуже.
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко:

“Росію помножили на нуль“
“Найпершим і найзначнішим досягненням під час повномасштабного вторгнення в Україну стало те, що ми це вторгнення зупинили. Російські війська критично переоцінили свої можливості. І катастрофічно для себе недооцінили можливості української армії.
Те, що ми можемо не лише тримати оборону, а й руйнувати ворога, яскраво було продемонстровано вже під час сухопутних контрнаступальних операцій 2022 року. У тому ж році відбулися дуже важливі перемоги на Чорному морі. Острів Зміїний, ракетний крейсер “Москва”… Ми продемонстрували, що країна, яка не має флоту, може чудово вести бойові дії на морі.
За чотири роки повномасштабної війни ми виснажили противника, повністю знищивши потенціал його танків, бойових броньованих машин та артилерії. Виснажили настільки, що на сьогодні вони перейшли на застосування переважно піхоти та легких транспортних засобів. Воюють на мотоциклах, електросамокатах та конях.
Не можу не відзначити операцію “Павутина”, яку провела СБУ 1 червня 2025 року. Вона є феноменальною, і в історичному контексті — визначною. Але головна наша перемога полягає в тому, що ми продемонстрували всьому світу, що Росія зі своєю ядерною доктриною помножена на нуль. Такого приниження і таких ударів, які зараз відчуває РФ, вона не відчувала ніколи”.
Старший лейтенант ЗСУ Костянтин Водолажський:

“Ми надали урок не лише РФ, а й НАТО”
“Головні наші досягнення — завдання поразки окупантам на самому початку, при спробах взяття Києва, звільнення окупованої частини Харківської області у 2022 році. Удари вглиб Росії по різних об’єктах і фізична ліквідація високопоставлених російських військових. Успішне протистояння спробам повторного захоплення Куп’янська.
Ще б я серед досягнень ЗСУ, як це не дивно звучить, наголосив на поразці військ НАТО на наших спільних навчаннях. Українські військові надали урок Альянсу — хто в кого має вчитися, хто кому більше потрібен, і що без нас Європу може чекати”.
Експерт із безпеки Центру Розумкова, колишній військовий льотчик Олексій Мельник:

“Наші військові не повірили в ці заклики “готуватися до шашликів”
“Можна згадувати багато чого. І “жест доброї волі” росіян, коли вони змушені були тікати з-під Києва, і Харківську контрнаступну операцію, і Херсон, і “Москву” (потоплений крейсер, – ред.) з Курською областю… Але я хочу трохи згадати про особисте.
Десь на другий чи третій день після початку повномасштабної війни, коли я ночами чув над Києвом лише звуки російських реактивних літаків та крилатих ракет, підходжу до метро. І в мене над головою пролітають два штурмовики Су-25. Українські!
То був приємний шок. Я, чесно кажучи, не очікував побачити українську авіацію, розуміючи, які були перші цілі російських ударів. Розуміючи, скажімо так, класичні підходи до проведення таких операцій. Тобто нашій авіації, як і ППО, не мало бути в принципі.
І ось коли я побачив ці наші Су-25, то зрозумів, що у Москви явно щось пішло не так. Друге, що я усвідомив: наші військові таки не повірили в ці заклики “готуватися до шашликів на травневі свята”, а тихо і професійно робили свою роботу”.
Капітан ЗСУ, керівник підрозділу рекрутингу 1-го окремого Центру Сил безпілотних систем Юрій (позивний Avis):

“Українці стали прикладом для всього світу“
“Ми вистояли у 2022 році, коли це здавалося неможливим. Коли нам навіть наші партнери давали не більше кількох тижнів. Друге — наш контрнаступ та звільнені території у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях.
Створення нового роду військ — Сил безпілотних систем України. Це передній край технологічного розвитку збройних сил, і ми щодо цього — лідери світового рівня.
Наша країна і наші люди стали реальним прикладом для всього світу, як треба боротися за свої цінності, навіть якщо твій ворог набагато більший і потужніший. У нас найпрофесійніша та найдосвіченіша армія у світі, зі справжнім бойовим досвідом ведення сучасної війни. Сміливість та стійкість — це тепер синоніми до слова “українці”.
Експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак:

“Операція “Павутина” — це було неймовірно!”
Перше, що одразу згадується — це операція “Павутина”. Такого ніхто ніколи не робив. Я не говорю навіть про ліквідацію на території Росії якихось генералів. Це теж круто, але “Павутина”… Такого взагалі ніхто не міг уявити, що подібне можна зробити. Навіть ізраїльські операції, вони були “дитячими” порівняно з нашою.
Гаряча фаза війни, прямий кордон із ворогом, і тут за тисячу кілометрів, углиб території РФ, відправити своїх людей, перемістити дрони та перетворити на брухт майже 40% російської стратегічної авіації… Це просто неймовірно!
Друге – це флот Російської Федерації, який ми методичне знищуємо. У нас свого немає, але ми підійшли до справи креативно, нестандартно — морські дрони. Навіть підводні човни топимо. Тепер російський ЧФ, який раніше був таким “піратським флотом” у Чорному морі, став “флотом-бомжем”. Точніше – флотилією. Яка тепер замість Криму ночує у Новоросійську та Абхазії.
Україна за чотири роки повномасштабної війни як мінімум п’ять разів переходила ті “червоні лінії”, за якими мала наступити реакція РФ у вигляді ядерного удару. Ну, це якщо слідувати ядерній доктрині країни-агресора.
Ми “драконимо” цього “лева в клітці”, і він постійно каже: “Якщо ви мене надалі будете “драконити”, я вийду і вам тут усім “накостиляю”. Але аж ніяк не може вийти”.








