Підготовка столиці до наступного опалювального сезону є прямою відповідальністю міської влади, і сьогодні немає важливішого пріоритету для керівництва міста.
Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за підсумками наради з міським головою Києва.
Вона наголосила, що Київ має найбільший бюджет серед усіх міст України та володіє всіма необхідними можливостями для забезпечення належної готовності до зими. Проте наразі Кабмін не бачить достатніх темпів підготовки та фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів, які потрібно оперативно усунути.
Читайте також: Київрада затвердила план енергостійкості столиці: що він передбачає
Свириденко підкреслила, що держава зі свого боку вже виділила столиці майже 4 мільярди гривень із резервного фонду держбюджету, забезпечила співфінансування 50% необхідних заходів та залучила до робіт Агентство відновлення. Також у місті діють програми підтримки для встановлення резервних джерел живлення у багатоквартирних будинках.
За результатами наради з мером Києва було визначено конкретний перелік кроків та чіткі строки їх виконання.
“Завдання чітке — Київ має бути завчасно і належним чином підготовлений до будь-яких викликів наступного осінньо-зимового періоду”, — зазначила вона.
Через критичну важливість питання Уряд найближчим часом планує ініціювати винесення теми підготовки столиці до зими на розгляд Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) для прийняття необхідних рішень.
Нагадаємо, Кличко заявив, що уряд “підкидає якісь шаради” і не дотримується домовленостей про підготовку Києва до зими.
Він наголосив, що “держава обіцяла і Київ має домовленість з урядом стосовно пріоритетності заходів з енергостійкості, втілення яких коштуватиме близько 30 млрд грн. А також, що фінансування заходів і роботи здійснюватимуться у пропорції 50/50 – містом і державою”.
“Тепер уряд нам заявив, що йдеться тільки про фінасування. А до робіт відношення практично не матиме. Державне Агенство відновлення та розвитку інфраструктури України займатиметься створенням резервного теплопостачання тільки в зоні ТЕЦ-4. А все інше – будівництво когенерації, систем резервного живлення, системи резервного теплопостачання – має робити місто самотужки”, – зазначив Кличко.
Кличко повідомляв, що у Києві вже завершили зведення нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю близько 60 МВт, іще понад 100 МВт — у роботі. До кінця року місто планує отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності. Також для безперебійного живлення об’єктів водопостачання встановили три дизель-генераторні установки на понад 15 МВт, а загальний резерв для систем водозабезпечення цьогоріч має скласти близько 40 МВт.
