Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер, імовірно, оголосить про відставку в понеділок, 22 червня.
Як передає Reuters, про це повідомляє низка британських ЗМІ, серед яких і газета Observer.
“Стармер, як очікується, подасть у відставку в понеділок і оприлюднить графік свого звільнення. При цьому джерело в уряді зазначило, що Стармер, як і раніше, зосереджений на виконанні своїх обов’язків з управління країною”, – повідомляють медіа.
Які підстави
У публікації зазначають, що загроза відставки Стармера, яка наростала протягом кількох місяців, різко посилилася днями, коли його суперник Енді Бернем здобув місце в парламенті і тепер може офіційно висунути свою кандидатуру на посаду лідера партії.
“Стармер обговорює питання своєї відставки з дружиною у своїй заміській резиденції Chequers. Проте високопоставлені діячі Лейбористської партії очікують його чіткої заяви щодо його майбутнього вже в понеділок”, – пишуть ЗМІ.
Як пише Reuters, понад 100 обраних депутатів з партії Стармера – а це близько чверті усіх представників Лейбористської партії в Палаті громад, – публічно заявили, що хочуть, аби прем’єр “пішов у відставку або визначив графік свого звільнення”.
“Стармер дійшов висновку, що його позиція більше не є стійкою, після розмов із міністрами, радниками, донорами та лідерами профспілок”, – пише Observer з посиланням на джерела.
Якими будуть наслідки
Зазначається, що у разі відставки Стармера, Велика Британія отримає сьомого прем’єр-міністра за трохи більше ніж десятиліття.
“Це найвища плинність кадрів за майже два століття, що відображає обурення невдачами урядів Британії у покращенні державних послуг та вирішенні таких питань як нелегальна імміграція”, – зазначають у публікації.
Читайте також: Стармер втрапив у скандал через “справу Епштейна” і може лишитися посади вже навесні, – Вloomberg
Нагадаємо, що у червні 2026 року у Великій Британії відбулися кадрові зміни в оборонному відомстві. Прем’єр Стармер призначив Дена Джарвіса новим міністром оборони країни замість Джона Гілі, який сам подав у відставку, звинувативши уряд Стармера у “нездатності забезпечити фінансування, необхідне для вирішення зростаючих загроз безпеці”.







