За вісім місяців роботи Олександра Цивінського на посаді директора Бюро економічної безпеки України вже є перші успішні результати, але робити висновки поки зарано.
Про це пише видання ZN.UA.
Так, серед помітних кроків – активізація роботи в сегментах, пов’язаних із порушенням акцизних правил і тіньовими ринками. Йдеться про паливо, контрафактний тютюн і каву, а також електроніку, яку масово завозять без належного розмитнення. Однак для довгострокового ефекту БЕБ має діяти на випередження. Адже бізнес швидко адаптується, змінює схеми і знаходить нові способи ухилення від сплати податків.
Автор статті й керівник напряму “Правопорядок” Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін наголосив, що “це означає, що Бюро має не лише реагувати, а й прогнозувати такі зміни”. А для цього потрібні ресурси – кадрові, фінансові та аналітичні. Адже без доукомплектування штату та посилення спроможності масштабувати цю роботу буде дуже складно.
Читайте також: “БЕБ” – це не місце для випадкових людей. Треба податкову міліцію замінити на Бюро економічної безпеки”, – Цивінський
“Якщо ж звернутися до формальних показників, то звіт БЕБ за 2025 рік фіксує певні зрушення. Це збільшення надходжень податків приблизно на 100 мільйонів гривень внаслідок припинення схем “дроблення” бізнесу, вилучення підакцизних товарів і майна на майже 3 мільярди гривень, а також зростання задекларованих виторгів – від 380,4 мільярдів гривень 2024 року до 403,4 мільярдів гривень 2025 року. У самому Бюро це пов’язують із поступовою детінізацією ринку. Утім, оцінювати ефективність роботи Бюро економічної безпеки лише за цими цифрами – недостатньо”, – зазначив Крапивін.
За його словами, економічні злочини складніше оцінювати у плані позитивного ефекту, ніж корупційні чи загальнокримінальні. Найпоширеніше покарання в таких справах – штраф, і завдання полягає не у знищенні бізнесу, а в тому, щоб змусити його працювати за правилами. Адже надмірно каральний підхід може мати зворотний ефект – зниження економічної активності та, як наслідок, недоотримання податків. Тому в разі порушень, пов’язаних із податковою дисципліною, логіка реагування поступово зміщується від суто каральної до стимулювальної.
“Саме у цьому контексті БЕБ почало обговорювати альтернативні підходи до вирішення кримінально-правових спорів. Зокрема, запропонувало механізм, що дає змогу закривати провадження ще на стадії повідомлення про підозру – без судового рішення. Йдеться про своєрідний “податковий компроміс”, коли збитки державі не лише відшкодовуються, а й додатково сплачується штраф у розмірі 150-200%. Такі інструменти покликані не лише карати, а й створювати стимули для виходу бізнесу з “тіні”. Водночас їх упровадження потребує обережності, адже йдеться про зміну балансу між інтересами держави та принципом невідворотності відповідальності”, – додав автор статті.
Водночас у матеріалі наголошується, що говорити про зміну парадигми у сфері протидії економічним злочинам поки зарано. Водночас перші кроки БЕБ можна розглядати як маркер і потенційну основу для довгострокових змін. Це поступова нормалізація відносин із бізнесом, пошук збалансованіших підходів до регулювання “тіньового” сегменту і створення умов, за яких працювати за правилами стає вигідніше, ніж їх обходити.
“Реальний ефект від цих змін можна буде оцінити лише тоді, коли Бюро запрацює на повну. Передусім після завершення атестацій і конкурсів та доукомплектування штату. А до того моменту будь-які оцінки неминуче залишатимуться проміжними. Адже утримати заданий курс, паралельно вирішуючи кадрові, бюджетні й організаційні проблеми, – складне завдання. Проте саме від здатності БЕБ не звернути з цього курсу залежатиме, чи перетвориться “перезавантаження” на реальну інституційну зміну, а не чергову імітацію реформи”, – зазначається у статті.
Водночас ключовим викликом залишається не тільки внутрішня трансформація самого Бюро, а й середовище, в якому воно працює. Адже це на початку нове керівництво декларувало готовність відкрито говорити про можливий вплив неформальних центрів ухвалення рішень. Однак за пів року публічної розмови на цю тему так і не відбулося.
“Чи є спроби тиснути на БЕБ із боку офісу президента чи інших “неформальних” джерел впливу? Питання відкрите. Тим часом наші джерела підтверджують, що бек-офіс пана Гагача й досі існує, а влада намагається впливати через нього на БЕБ. І Цивінський під час інтерв’ю обіцяв нам звернутися до НАБУ та САП по допомогу за крайньої потреби. Схоже, така потреба вже виникла”, – пише ZN.UA.
Не менш важливим є й питання інституційних гарантій незалежності самого БЕБ. Адже досвід антикорупційної інфраструктури свідчить, що без чітко вибудуваної системи запобіжників будь-які спроби змін залишаються вразливими до політичного впливу. І саме в цій площині БЕБ поки що лише на початку шляху.
“У Бюро немає окремої спеціалізованої прокуратури й суду, тож багато залежить від того, як буде вибудувано стосунки з прокуратурою, що здійснює процесуальне керівництво. Законопроєкт №12439, який, ймовірно, ухвалять найближчими днями, може погіршити ситуацію. А скільки таких ідей у противників цього органу – можна лише припускати. Саме тому говорити про БЕБ як про повністю сформований новий орган наразі передчасно. Адже нині це радше інституція у процесі становлення – з правильним напрямком руху, але ще не гарантованим результатом. Зміни у системі мають бути видимими й проговореними публічно. Без чесної та відкритої розмови керівництва Бюро економічної безпеки із суспільством, яке передусім зацікавлене у появі ефективної правоохоронної інституції, в разі тиску буде складно знайти підтримку зовні й побудувати орган, який справді стоїть на захисті економічної безпеки”, – переконаний автор матеріалу.
Нагадаємо, Цивінський розповів, що змусило владу призначити його на посаду директора БЕБ. Також він наголосив, що “виграв чесний, відкритий і прозорий конкурс”.
Варто зазначити, що раніше нардеп Железняк розповів, як відбуватиметься перезавантаження БЕБ. Наголошувалося, що за півтора роки Цивінський має сформувати дві спеціальні комісії.
Читайте також: БЕБ показало результати за 2025 рік – що змінилося в боротьбі з тіньовою економікою
