Голова фракції “Слуга народу” у парламенті Давид Арахамія та голова ВР Руслан Стефанчук пояснили безпековим радникам держав-партнерів, які приїхали у Київ, що президентські вибори та референдум про схвалення можливої мирної угоди можуть бути проведені лише за умови припинення вогню.
Про це сказали самі Арахамія та Стефанчук у коментарі журналістам після зустрічі з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів, повідомляє “УП”.
Читайте також: Вибори і перемовини, війна або мир: що чекає на Україну у 2026 році. Прогнози експертів
“Всі колеги зрозуміли, що питання, які стосуються Конституції України, які врегульовані в найвищому законодавчому акті, взагалі не можуть бути питаннями ні всеукраїнського, ніякого референдуму. Питанням референдуму може бути тільки одне питання: чи підтримуєте ви угоду”, – сказав Стефанчук.
Він підкреслив, що вибори чи референдум можуть відбутися “тільки тоді, коли вони будуть відповідати тим демократичним і безпековим стандартам, які існують в світі”.
Стефанчук додав, що вибори або референдум можуть бути проведені лише за умови припинення вогню. І саме від безпекових гарантій залежатиме формат їх проведення – в один день або в два-три дні.
На зауваження журналіста, що Росія не погоджується припинити вогонь на час референдуму або виборів, Арахамія відповів: “Якщо немає драфту угоди, який можна виносити на референдум, то немає припинення вогню. Ідея така: якщо буде документ, який підтверджений попередньо чотирма сторонами – американцями, росіянами, українцями та європейцями – тоді вивішується цей документ онлайн, 60 днів його обговорюють по різних колах журналісти, експерти, громадські організації, політики і таке інше, потім в якийсь день Ч приходять люди на референдум… У них два бюлетені, один – по виборах, хто буде наступний президент, другий – чи підтримуєте ви мирну угоду, так чи ні. Потім все рахується. На цей період, звичайно, має бути припинення вогню”.
Арахамія пояснив, що референдум щодо “мирної угоди” пропонують провести одночасно з президентськими виборами, щоб збільшити кількість людей, які візьмуть участь у голосуванні.
“Я пояснював це радникам. Чому взагалі виникла ідея поєднати президентські вибори з референдумом? Ви знаєте, що референдум був тільки один раз в Україні у 1991 році, у нас немає досвіду проведення загальнонаціонального референдуму… Згідно з законом, для того щоб загальнонаціональний референдум був визнаний легітимним, у ньому має взяти участь не менше ніж 50% виборців. В реєстрі виборців довоєнному було 36 мільйонів людей. Тобто 18 мільйонів людей мають прийти на референдум. Сьогодні це недосяжна цифра… Президентські вибори – це найбільша електоральна подія країни, на нього зазвичай приходять більше 10 мільйонів людей. І поєднавши президентські вибори з референдумом, є надія, що на цей референдум прийде якомога більше людей як в Україні, так і за кодоном. І тоді ми будемо мати репрезентативний результат, і тоді це може бути частиною мирного плану”, – пояснив Арахамія
Він також зазначив, що під час обговорень на робочій групі щодо виборів під час воєнного стану “ніхто не відповів точно, чому неможливе гібридне голосування, це залучення якихось онлайн-інструментів або для всього процесу, або частково”.
“Наприклад, якщо у нас 6,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, у нас є реєстр ВПО, в якому тільки достеменно відомо про 1 мільйон, бо вони отримують виплати. А де інші 5 мільйонів, де вони зараз мешкають, на якій дільниці вони мають голосувати? Чому не створити онлайн-інструмент, умовно відкріпний талон онлайн, де вони зареєструються на тій ділянці, на якій їм зручніше? Це онлайн-інструмент для проведення виборів… Чомусь, коли ми кажемо про вибори, завжди йде якась агресія стосовно цього”, – сказав Арахамія.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп вважає, що в Україні “використовують війну, щоб не проводити вибори президента”.
У відповідь на це Зеленський заявив, що готовий провести вибори в Україні, якщо США і ЄС допоможуть забезпечити для цього безпеку. Зеленський наголосив, що особисто має політичну волю брати участь у виборчому процесі, але для цього необхідні дві речі — безпекові гарантії від партнерів та законодавчі зміни.
Президент також звернувся до депутатів із проханням підготувати законодавчі пропозиції щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану. Він підкреслив, що твердження про те, що вибори не проводяться через його нібито “утримання влади”, — “абсолютно неадекватні”.
Пізніше ЦВК наголошувала, що українські вибори народних депутатів і місцеві вибори коштуватимуть у середньому 4-5 млрд грн, тоді як президентська кампанія буде ще дорожчою. Загальна вартість виборів оцінюють у близько 20 млрд грн.
