Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська назвала п’ять ключових напрямів та пропонує скасувати особливий статус російської мови.
Про це вона повідомила в інтерв’ю “Укрінформу”.
“Ми глибоко шануватимемо всі мови національних меншин, але водночас чітко й послідовно формуватимемо єдиний україномовний простір – як безпековий, інтеграційний і гуманітарний пріоритет. Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не лише засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації. Конституційна модель мовної політики має бути узгоджена з реальністю війни та з прагненням українського суспільства до справжньої мовної рівності без колоніального спадку”, – наголосив уона.
Водночас іншими першочерговими завданнями вона назвала:
- захист української мови на окупованих територіях;
- визнання української жестової мови повноцінною складовою мовної політики;
- функціонування української мови в еміграції;
- інтеграція української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні застосунки, інтерфейси, ігри й технології.
“Принципове завдання, яке має не лише гуманітарний, а й юридичний та символічний виміри, – це захист української мови на окупованих територіях. Ми фіксуватимемо мовні злочини, адвокатуватимемо їх правову оцінку на міжнародному та національному рівнях, а також готуватимемо підґрунтя для мовної реінтеграції після деокупації”, – зазначила Івановська.
За її словами, важливим завданням є засвідчити, що мовна агресія РФ є частиною її збройної агресії. Щодо визнання української жестової мови повноцінною складовою мовної політики, Івановська зазначила, що буде активізований міжвідомчий діалог і фахова експертиза, щоб актуалізувати законопроєкт № 2340. Мовна омбудсменка планує створювати культурно-освітні центри, запускати цифрові платформи для навчання, впроваджувати “Мовну карту українців світу” та розвивати потенціал діаспори у світі задля підтримки функціонування української мови в еміграції.
Як відомо, російську мову згадано в статті 10 Конституції України. У ній зазначається, що державною мовою в Україні є українська мова, водночас “в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”.
Особливий статус російської мови в Україні
Згідно зі статтею 10 розділу I Конституції України, застосування мов в Україні гарантується Конституцією та визначається законом. У ній наголошується, що:
- державною мовою в Україні є українська мова;
- В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Отже, найімовірніше, йдеться саме про таку згадку особливого статусу російської мови у Конституції України.
У липні 2021 року згадку російської мови у Конституції в одному зі своїх рішень прокоментував Конституційний суд України: “Попри те, що в цьому приписі з усіх мов зі статусом мови національної меншини виокремлено лише російську мову, це не означає надання їй Конституцією України привілейованого юридичного статусу”.
У своєму рішенні судді пояснили, що це б суперечило “принципу заборони дискримінації в такій площині юридичного регулювання, як національний режим розвитку, використання й захисту мов національних меншин”. Варто зауважити, що згідно зі статтею 154 розділу XIII Основного закону, законопроєкт про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України президентом або не менш як третиною народних депутатів від конституційного складу парламенту. Водночас у статті 157 наголошується, що Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Нагадаємо, замість Кременя уряд призначив Уповноваженою із захисту державної мови філологиню Івановську. Цю кандидатуру запропонував Лубінець.
Читайте також: У Києві заборонили російськомовний контент у громадських місцях – про що йдеться
