Польща й Україна зближують свої позиції у розумінні складних історичних питань і планують спільні заходи з вшанування жертв Волинської трагедії у липні.
Про це в інтерв’ю польському виданню Interia.pl заявив після візиту до Києва президент Польщі Анджей Дуда.
Він повідомив, що польська сторона вже може проводити пошуково-ексгумаційні роботи польських жертв в Україні. Ще декілька років тому це було неможливо. Дуда вважає, що це свідчить “про якісну зміну: сьогоднішня українська влада має більше розуміння всієї справи, ніж її попередники кілька років тому”.
Обговорення у Києві
Під час візиту до Києва Дуда обговорював “питання складної історії” з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
“У нас тут є різні заходи, які знаходяться на підготовчому етапі: ми домовилися з українською стороною, що ми поки не розголошуємо подробиці у ЗМІ. Тому вибачте, що я не розкриваю подробиць, але так, 80-ті роковини “Волинської різанини” принесуть нам низку спільних польсько-українських заходів”,- заявив Дуда.
Він зазначив, що тема Волинської трагедії повертатиметься, “але важливо збудувати відносини між обома народами, які спиратимуться на історичну правду, елементарну справедливість, взаєморозуміння і взаємовибачення”.
Волинська трагедія: про що йдеться
Волинська трагедія (у Польщі вживають термін “різанина”) сталася у 1943–44 роках. Тоді внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей.
Кількість жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей. Офіційна Варшава каже про 100 тисяч загиблих.
Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч до понад 20 тисяч людей.
Тема Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін відрізняються. І тому російська пропаганда активно грає на цих розбіжностях, аби посварити Україну і Польщу.
Нагадаємо, що у травні Польща презентувала пріоритети польського президентства в Європейській раді, яке припадає на першу половину 2025 року. Два з чотирьох пунктів присвячені союзу з Україною.
Крім того, Польща входить у трійку країн ЄС, які від початку вторгнення РФ передала найбільшу кількість допомоги Україні за кількома напрямками, зокрема й озброєнням.
Читайте також: Європарламент визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу
