Стало відомо, що під час візиту до США керівництво Бюро економічної бехпеки України обговорювало питання гарантій незалежності органу.
Про це пише видання ZN.UA.
Нині основний масив проваджень БЕБ – це сфери, де економіка недоотримує кошти через несплату податків і зборів. Йдеться як про класичні економічні злочини (розтрату майна чи ухилення від сплати податків у великих масштабах), так і про порушення правил акцизів та контрабанду товарів.
“Останнє охоплює широкий спектр – від ввезення продукції без розмитнення до нелегального обігу підакцизних товарів, зокрема алкоголю й тютюну. Сюди ж належать і так звані чорні АЗС, які працюють без належних дозволів і фактично поза податковим полем”, – йдеться у статті.
Автор статті й керівник напряму “Правопорядок” Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін наголосив, що у цьому сенсі ключовим бенефіціаром роботи БЕБ є держава, адже йдеться про наповнення бюджету. Водночас інтерес до результатів роботи Бюро має й бізнес. Адже в умовах, коли ринок переповнений контрабандою та контрафактом, виграє не той, хто ефективніше працює, а той, хто краще “оптимізує” бізнес-модель, навіть ухиляючись від податків. Тому це “спотворює конкуренцію та підриває довіру до правил гри”.
Читайте також: “БЕБ” – це не місце для випадкових людей. Треба податкову міліцію замінити на Бюро економічної безпеки”, – Цивінський
Як зазначається у статті, запит на появу інституції, яка не лише карає, а й формує зрозумілі правила, є спільним як для держави, так і для легального бізнесу. Також, окрім процесуальної роботи, БЕБ намагається вибудовувати й інший формат взаємодії – через діалог з бізнес-асоціаціями.
Так, за перші пів року вдалося налагодити базову комунікацію й окреслити підхід: це не тиск і “збирання ренти”, а створення умов, де у “білій” зоні працювати стає вигідніше, ніж у “тіні”. Це напряму пов’язано як з бюджетом, так і з інвестиційною привабливістю країни. Тому у довгостроковій перспективі , за результатом роботи БЕБ, на думку автора, має стати витіснення тіньових практик і формування яснішого ринку.
“Також, за інформацією Лабораторії законодавчих ініціатив, протягом березня-квітня цього року БЕБ має опублікувати оновлену Стратегію інституційного розвитку. Документ, ухвалений ще на початку 2024 року, не враховує бачення нового керівництва та потребує перегляду. Варто згадати й про спроби посилити інституційну спроможність Бюро. Тож під час нещодавнього візиту до США керівництво Бюро економічної безпеки обговорювало питання гарантій незалежності органу. Адже з огляду на досвід роботи нинішньої команди, зокрема, вихідців із НАБУ, не виключено, що надалі Бюро намагатиметься частково запозичити цю модель. Особливо у частині інституційних гарантій”, – зазначив автор статті Крапивін.
Нагадаємо, Цивінський розповів, що змусило владу призначити його на посаду директора БЕБ. Також він наголосив, що “виграв чесний, відкритий і прозорий конкурс”.
Варто зазначити, що раніше нардеп Железняк розповів, як відбуватиметься перезавантаження БЕБ. Наголошувалося, що за півтора роки Цивінський має сформувати дві спеціальні комісії.
Читайте також: БЕБ показало результати за 2025 рік – що змінилося в боротьбі з тіньовою економікою
