У рамках спільного проєкту видання “Політарена” разом із дослідницькою компанією Active Group продовжують вивчення громадської думки українців. Понад половина опитаних громадян покладають основну відповідальність за розвиток парламентської кризи в Україні на керівництво Верховної Ради, а майже кожен другий – на президента Володимира Зеленського.
Про це свідчать дані нового соціологічного дослідження.
Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод – самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Кількість опитаних: 1000 анкет. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%. Період збору даних: 28 березня 2026 року.
Раду не сприймають як представника інтересів українців
Згідно з проведеним опитуванням, сам парламент не сприймається як представник інтересів українців.
Так, на запитання, щодо того, чи депутати Верховної Ради представляють їхні інтереси: 59,7% обрали оцінку “1” за шкалою від 1 до 5, ще 20,1% – “2”, тоді як позитивні оцінки “4” і “5” сумарно набирають менш як 4%. Лише близько 12,5% оцінили представництво своїх інтересів на “3”, а 3,5% утрималися від визначеної відповіді.
Щодо серйозності нинішньої кризи в роботі парламенту, майже половина опитаних (49,9%) вважають, що криза є “критично глибокою” (оцінка “5”), а ще 18,6% оцінили її на рівні “4”.
Лише 6,6% вважають, що кризи немає (оцінка “1”), а 7,7% – що вона “скоріше несуттєва” (оцінка “2”), тоді як близько 12,0% обрали середню оцінку “3” і 5,0% вагаються з відповіддю.
Комунікація президента, Ради і уряду між собою
Українці загалом критично оцінюють якість комунікації між ключовими центрами влади. Зокрема, у комунікації президента з парламентом позитивно (сукупно “так, повністю” і “більшою мірою так”) її оцінюють близько 20,8% опитаних, тоді як негативно (“більшою мірою ні” та “повністю ні”) – 60,8%, ще 18,4% не визначилися.
Подібна картина спостерігається й щодо комунікації президента з Урядом: позитивно її сприймають 26,6%, натомість 54,7% оцінюють її радше або повністю негативно, а близько 18,6% не змогли дати однозначну оцінку.
Найгірші оцінки отримує комунікація Уряду з парламентом: лише 18,6% респондентів вважають її радше або повністю чесною та відкритою, тоді як 63,0% оцінюють її як переважно чи повністю нечесну, а 18,4% вагаються з відповіддю.
Причини парламентської кризи: лише 6,3% вважають, що це – НАБУ
На думку громадян, нинішня парламентська криза має комплексний характер, але домінують персональні та системні чинники. Найчастіше респонденти називали особисті якості депутатів (50,3%), недоліки політичної системи (47,9%), дії самих депутатів (47,5%) та корупцію політичних еліт (46,4%).
Суттєва частина опитаних також вказує на конфлікти і помилки українських еліт (38,1%) та особисті якості президента Володимира Зеленського (33,5%). При цьому 31,7% вважають причиною дії президента та уряду, 28,0% – “погану комунікацію між президентом, урядом і депутатами”.
Серед інших чинників згадуються особисті якості прем’єр-міністра Юлії Свириденко (16,8%), слабке керівництво фракцією “Слуга народу” (15,9%), тиск і вимоги міжнародних партнерів (13,8%) та дії опозиції всередині парламенту (13,1%). Водночас жорсткі дії антикорупційних органів (НАБУ, САП) як причину кризи бачать 6,3% респондентів, 2,0% не погоджуються з жодною з перелічених причин, а 11,2% вагаються з відповіддю.
Причиною кризи називають корупцію, особисті якості депутатів і Зеленського
Коли респондентам запропонували обрати лише одну, найважливішу причину кризи, перші позиції збереглися за корупцією та персональними факторами. На думку 15,9% опитаних, головною причиною є корупція політичних еліт, ще 15,8% вважають, що це особисті якості депутатів, а 14,2% – недоліки політичної системи.
Особисті якості президента Зеленського як ключову причину назвали 13,6% громадян, тоді як дії самих депутатів і «погану комунікацію між президентом, урядом і депутатами» – по 6,6%. 5,3% покладають головну відповідальність на дії президента та уряду, менші частки – на тиск міжнародних партнерів (2,4%), особисті якості прем’єр-міністра, конфлікти та помилки еліт, жорсткі дії антикорупційних органів або слабке керівництво фракцією «Слуга народу» (кожен із цих варіантів набирає 1,3–1,8%). Близько 1,3% не вбачають жодної з перелічених причин як головну, а 10,5% респондентів не змогли визначити найважливіший фактор.
Хто відповідальний за парламентську кризу
В оцінці відповідальності за виникнення парламентської кризи домінує критика парламентського керівництва та глави держави. Так, керівництво Верховної Ради вважають відповідальним 52,3% опитаних, президента Зеленського – 45,9%, фракцію “Слуга народу” – 38,5%.
Прем’єр-міністерку Юлію Свириденко як одну з відповідальних називають 21,4% респондентів, опозиційні фракції – 16,6%. Певна частка громадян також покладає відповідальність на громадянське суспільство (8,5%) та міжнародних партнерів (7,7%).
При визначенні тих, хто має шукати вихід із парламентської кризи, громадяни насамперед звертаються до президента і парламентського керівництва. Президент Зеленський, на думку 55,8% респондентів, має відігравати провідну роль у подоланні кризи, а керівництво Верховної Ради – за оцінками 54,3%.
Важлива роль також відводиться прем’єрці Свириденко (26,3%) та фракції “Слуга народу” (23,9%), тоді як громадянське суспільство згадується у 21,0% відповідей, а опозиційні фракції – у 17,3%. Міжнародні партнери розглядаються як можливі учасники пошуку виходу з кризи 7,0% опитаних, 2,8% вважають, що жоден з перелічених суб’єктів не повинен цим займатися, а 14,4% не визначилися.
Що потрібно для подолання кризи: українці хочуть перезапуску інституцій
Запит на оновлення та перезапуск політичних інституцій проявляється й у баченнях шляхів виходу з критичної ситуації. Найчастіше респонденти називають зміну керівництва Верховної Ради (39,4%), відставку нинішнього Кабінету Міністрів (33,9%) і переформатування фракції “Слуга народу” (26,7%).
Чверть опитаних (25,2%) вважає необхідним ширше залучення представників громадянського суспільства до прийняття рішень, а 24,9% виступають за формування в парламенті широкої коаліції з опозиційними партіями. Проведення дострокових парламентських виборів попри воєнний стан підтримують 23,2% респондентів, а четверта частина бачить вирішення в точкових кадрових змінах – заміні окремих міністрів без повної відставки уряду (20,1%).
Створення спеціальної робочої групи для подолання кризи підтримують 15,5% громадян, введення прямого президентського правління чинним президентом – 11,6%, посилення ролі депутатів у контролі за Урядом – також 11,6%. Лише 0,7% вважають, що нічого не треба змінювати, 4,4% згадали інші варіанти, а 17,5% респондентів не змогли визначитися.
