У 2023 році, коли почалися перші розмови щодо проведення виборів в Україні для збереження демократичного статусу, ОПОРА разом з 200 неурядовими організаціями виступила проти та навела ключові аргументи, чому вибори під час активної фази війни є небезпечними.
Про це розповіла голова правління громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Вона зазначила, що відтоді не змінилась ані законодавча база, ані виклики, ані покращилось питання безпеки, не було надано Україні реальних гарантій сприяння.
“Натомість, останні дні ми чуємо нові заяви про необхідність проведення виборів, особливо за умов реалізації режиму припинення вогню. Все це лунає одночасно і від спецпредставника з питань України Кіта Келлога, і в заявах очільника Кремля. Тож, так виглядає, що тут є причинно-наслідкові зв’язки. Це дуже турбує українських журналістів та громадян, тож я спробую трохи навести чіткість у цьому питанні, не претендуючи на істину”, – зазначила вона.
Вибори під час війни: що кажуть у США
Айвазовська вказує на те, що нова адміністрація президента США “має більш прямий підхід до комунікацій” і заклики до виборів від пропрезиденського політика Лінсі Грема та доброго друга України лунали ще восени 2023 року.
“Світ дещо відрізняється від звичного, а питання проведення виборів для них не є унікальним. Як мені неодноразово говорили представники консервативних груп, в США вибори відбувались і під час громадянської війни, і під час Другої світової. Насправді в 1864 році президентом США був обраний Авраам Лінкольн, хоча Південні штати Конфедерації не голосували. Аргумент про те, що то були вибори, які не знали стандартів та вимог до демократичного перезавантаження влади, приймається, але все ж власна історія та переконання є ціннісним орієнтиром. Також під час WWII активні бойові дії не охопили Америку, а основні події розгортались на інших континентах, не є для всіх переконливими”, – зазначає Айвазовська.
Читайте також: Маркарова заявила, що США поки не обговорювали з Україною проведення виборів у 2025 році
Вона також нагадала про вибори в Афганістані, які відбувалися вже у нещодавній історії. Вона наголосила. що ці вибори “точно не були безпечними для мирних та демократичних перетворень”.
“Тож, з боку штатів власна історична призма створює власне ставлення до процесу. Нам обіцяють рано, чи пізно презентувати план завершення війни Президента Дональда Трампа і я майже не маю сумніву, що там буде питання виборів. Відкритим залишається питання, на якому саме етапі – після режиму припинення вогню, до завершення правового режиму воєнного стану та його причин – війни, або ж після завершення активної фази війни”, – зазначає Айвазовська.
Вона вважає, що ця пропозиція передбачатиме проведення виборів між припиненням вогню та до завершення правового режиму воєнного стану.
“За умов виключення з відповідного закону прямої заборони, такі процеси стають можливими, хоча і небажаними, якщо фактична ситуація не зміниться. Росія не може надати такі гарантії, які б не могла сама порушити і звинуватити в цьому Україну”, – каже Айвазовська.
Інтерес Росії
Вона наголошує, що у РФ також заявляють про необхідність виборів в Україні, але “зовсім з інших мотивів, з абсолютно інших причин”.
“З повним цинізмом, як для держави, через яку у нас і не відбувається виборчий процес з 2022 року, а також – як держава, що не мала чесних та вільних виборів, опозиції, свободи слова, строкатого та вільного неурядового сектору, як мінімум, вже років 14-15 так. І от цей авторитарний режим щось говорить про демократію”, – каже Айвазовська.
Читайте також: У Кремлі заявили, що Путін готовий вести переговори із Зеленським, “хоч він і нелегітимний”
Вона також вказує, що:
- з 2014 року РФ не визнає легітимність української владу, тому не переобрання ВРУ, Президента після повномасштабного вторгнення не має жодного значення для них, а є лише засобом тиску;
- створює нові та нові форми залякування через систематичні обстріли цивільної інфраструктури та вбивства мирних громадян;
- очікує, коли процес розпочнеться в Україні, максимально втрутитись та використати його на свою користь, з метою доведення нас до “грузинського сценарію”, або зриву легітимності результатів.
Про дорожню карту
“Якщо вибори будуть розпочаті без гарантій завершення та прозорої системи встановлення результатів, або з максимально низькою явкою через теракти, чи обстріли на дільницях (можна не використовувати балістику, а вчинити те, що вони роблять зараз з ТЦК), то в Україні буде слабко легітимна влада. Нагадую, що сьогодні не має питання в середині країни щодо легітимності, хоча і є тьма здорової та нездорової критики чинної влади”, – каже Айвазовська.
Читайте також: “Перші ластівки” наближення виборів в Україні: як проявляються політики
Зрештою вона повідомила, що ОПОРА підготувала дорожню карту для підготовки перших повоєнних виборів в Україні.
“Навіть, якщо вони будуть роки за 2-3, то ми вже запізнились з якісною роботою. Натомість в парламенті в понеділок зареєструвалось 226 нардепів, тому просто уявіть, як ВРУ буде приймати закон про ці перші повоєнні вибори… Для конфліктів притаманний період від 6 до 12 місяців підготовки за умов припинення активної фази війни. От і давайте порахуємо, чи вистачить нам часу та розуму, щоб зберегти себе та пройти гідно це випробування”, – зазначає Айвазовська.
Читайте також: Зеленський закликав зробити все, щоб восени відбулися місцеві вибори
Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що для виборів, зокрема, необхідно створити інфраструктуру для голосування 8,5 мільйона українців, які виїхали за кордон.
Якби не було війни, то парламентські вибори мали б відбутися у жовтні 2023 року, перший тур виборів президента – у березні 2024 року, а місцеві вибори – у жовтні 2025 року. Проте українська влада та Центральна виборча комісія відповіли, що згідно із законодавством вибори під час війни неможливі.
