Після енергетичного колапсу, що стався в Харкові, де 900 будинків перебувають без опалення, в Києві, де неможливо подати тепло понад 1100 будинкам лівого берега, лунають “рецепти вирішення ситуації”. Їхній діапазон широкий – від негайного розгортання у столиці й інших містах мережі когенераційних установок (КГУ) до будівництва нових теплоелектроцентралей (ТЕЦ) замість пошкоджених.
“Політарена” поспілкувалася з експертами та профільними народними депутатами, які розповіли, що необхідно зробити прямо зараз, і як у майбутньому має розвиватися енергетична система не лише Києва, а й усієї України.
Головне – захистити підстанції “Укренерго”
На думку директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, у Києві необхідно побудувати нову сучасну ТЕЦ, яку можна заховати в бункер, який укриє об’єкт від ракет та дронів. Про це Харченко розповів в ефірі телеканалу “Київ 24”. Передбачувана вартість цієї ТЕЦ – 600 млн євро. Враховуючи, що великі когенераційні установки потужністю близько 2,5 МВт (вони ж – міні-ТЕЦ) коштують близько 1 млн євро, потужність нової теплоелектроцентралі може становити до 1000 МВт. Це з огляду на те, що значна частина кошторису має піти на фізичний захист об’єкта – той самий бункер.
Читайте також: Операція “Когенерація”: Чи покращить ситуацію з теплом та електрикою установка когенераційних установок у Києві
Але тут є два важливі “але”. По-перше, на реалізацію проекту, за словами Харченка, може піти 3-4 роки. Але розпочинати будувати нову ТЕЦ зараз абсолютно безглуздо. Хіба що для того, щоб російські ракети одразу зробили “великий котлован” з того будівництва.
По-друге, ми ризикуємо в цьому випадку наступити на “старі граблі” радянської гігантоманії. 1000 МВт – це практично сукупна потужність київських ТЕЦ-6 та ТЕЦ-4 разом узятих. Від яких залежало понад 1 мільйон киян, які проживають на лівому березі. До чого все це призвело, розповідати не треба. А щодо бункерного захисту нового об’єкта – так сучасні протибункерні бомби до 90 метрів землі та бетону пробивають.
Створення мережі невеликих когенераційних установок теж, як виявилося, не вихід, а тимчасовий варіант. Більшість будинків у Києві розраховані на те, що тепло постачається від тих самих гігантських ТЕЦ. Труби – відповідні. Щоб підключити будинки до відносно невеликих КГУ потужністю 500 кВт, їх треба тисячу штук тільки замість однієї ТЕЦ-6. Це весь лівий берег треба перекопати для заміни труб, і ще кожну установку газом забезпечити. Причому має бути нормальний тиск.
“Ми повинні розуміти, що забезпечити повноцінне електро та теплозабезпечення від когенераційних установок неможливо. Це потрібно у кожному будинку поставити КГУ, але це нереалістично”, – сказав “Політарені” голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
На його думку, зараз усі сили треба кинути на те, щоб оновити та додатково захистити підстанції “Укренерго”, через які йде електроенергія від АЕС, і ті об’єкти генерації, які в нас поки що існують. Так, КГУ та мобільні котельні зараз потрібні, але це як тимчасовий вихід – до закінчення опалювального сезону.
АЕС та енергоострови
Якщо говорити глобально, то потрібна нова енергетична стратегія України. Єдина. Адже зараз кожне велике місто виживає по-своєму, бо скрізь свої особливості.
“Першого серйозного удару по українській теплоенергетиці росіяни завдали 11 вересня 2022 року, коли ворожі ракети рознесли харківську ТЕЦ-5. Місцева влада цим питанням одразу почала займатися, знайшли вихід. Харків – індустріальний центр, там багато великих промислових підприємств, кожне ще з радянських часів енергонезалежне. Там великі котельні, чи не свої невеликі теплоелектростанції”, – пояснив “Політарені” експерт із міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
Читайте також: Коли тепло не повернеться: як лівий берег Києва живе без опалення після російських ударів по ТЕЦ-4
А у Житомирі, наприклад, свої особливості. І його досвід енергонезалежності Києву навряд чи допоможе. У місті спочатку не було теплоелектроцентралей, але було 60 котелень (зараз – 49), з них до п’яти – великі. І всі вони розкидані по всьому місту, ніяких магістральних труб немає. І зараз, при установці великих когенераційних установок, проблем із їх підключенням не виникає.
Знову ж таки, у Житомирі нещодавно збудували першу ТЕЦ, яка працює на відходах деревообробки – тріскі, тирсі. А лісів довкола багато. У місті та області активно розвивається виробництво паливних пелет, вони більш енергоефективні, ніж просто тирса. Ось такий досвід цілком може бути прийнятним для Рівненській області, Волині та в Карпатах.
“Тут треба дивитися у кожному конкретному випадку. Але загальна стратегія необхідна, в Україні має залишитися єдина енергосистема та централізована теплосистема. Якщо покладатися на децентралізацію, то я взагалі не знаю, скільки ми платитимемо за комунальні послуги. Все буде дуже дорогим. І не можна розраховувати лише на якісь окремі рішення, які потім не поєднуються між собою”, – сказала “Політарені” голова підкомітету з питань енергетичної безпеки Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Вікторія Гриб.
На її переконання, основою енергетичної системи має залишатися атомна енергетика. А по всій країні мають бути створені “енергоострови”, на зразок Бурштинського. Далі у містах нехай уже будуть свої особливості. У міських районах, у свою чергу – КДУ, сучасні міні-ТЕЦ, котельні.
“Про це зараз голосно не слід говорити, війна все-таки ще не закінчилася. Навіщо ворогові зайва інформація? Але підготовку до розробки нової енергетичної стратегії необхідно вести. Нам обов’язково потрібні стандарти енергоефективності, нам потрібні нові будинки, так звані смарт-хауси”, – вважає Гриб.
Її колега Нагорняк, зазначаючи, у свою чергу, що в майбутньому необхідний активніший розвиток сонячної та вітроенергетики, вважає, що про загальну стратегію, хоч вона і потрібна, думати поки що зарано.
“У нас горить будинок, а ми починаємо думати, як його ремонтувати. Ви загасили дах, а вже палає перший поверх. Загасили перший поверх, а спалахнув дах. Спершу треба загасити пожежу, потім поговоримо і про стратегію”, – резюмував він.
