«Луганські підвали»: Офіс омбудсмана презентував карту російських таборів для українських дітей

Під час презентації своєї спеціальної доповіді «СТІЙКІ: українські діти проти системного нелюдського поводження з боку РФ», 10 листопада, він розповів про загальні результати роботи з повернення дітей у межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA. За словами Лубінця, вдалося повернути 2798 українських дітей. 

У доповіді йдеться про те, що за роки великої війни Росія не дозволила створити жодного «зеленого» евакуаційного коридору, який надав би можливість дітям покинути небезпечні окуповані території. 

«Українських дітей вдалося повернути 31 жовтня, коли повернули наших громадян з Олешок. Серед громадян були сім'ї з українськими дітьми. Найменшій дитині, яку ми повернули, на той момент був 1 рік і 25 днів», — розповів Лубінець.

Перша леді США Меланія Трамп допомогла повернути 30 українських дітей з тимчасово окупованих територій та з Росії. 

«Усіх цих 30 дітей ми до цього намагалися повернути через інших перемовників, посередників без позитивного результату. Наприклад, 13 лютого 2026 року за сприяння першої леді США ми повернули трьох вихованців Херсонського будинку дитини, які були примусово депортовані ще у 2022 році», — сказав омбудсмен.  

Лубінець окремо відзначив компанію МХП, яка в Офісі омбудсмена долучена до процесу повернення українських дітей. За його словами, сприяння МХП дає додаткові можливості шукати, верифікувати та пропрацьовувати нові логістичні маршрути для повернення.

Камери тортур та табори русифікації: Лубінець показав масштаби мілітаризації українських дітей у РФ.

Під час презентації було представлено Карту мережі російських установ та програм з індоктринації та мілітаризації українських дітей, в якій систематизували та візуалізували місця розташування таборів та програм для русифікації.

Головна цінність карти — побачити руйнівний масштаб системи закладів військово-патріотичного виховання РФ. Карта охоплює територію РФ, тимчасово окуповані території України, Білорусь та інші території, до яких переміщують українських дітей. Журналісти можуть використовувати її для досліджень та публікацій. 

У доповіді вказано, що елементи мілітаризації та пропаганди військової справи присутні також під час «відпочинку» українських дітей в Білорусі. Зокрема, дітям забезпечують відвідування військових частин, а також спілкування з неповнолітніми учасниками білоруських військово-патріотичних клубів.

«Йдеться про розгалужену мережу, яка охоплює різні регіони та території за межами України. Візуалізація допомагає зрозуміти, що індоктринація та мілітаризація українських дітей не є сукупністю випадкових або поодиноких епізодів, а системною проблемою, яка потребує належної міжнародної уваги», — йдеться у презентації карти від департаменту моніторингу прав дитини Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

Індоктринація та мілітаризація дітей на тимчасово окупованих територіях України відбувається і через програму позакласного виховання «Розмови про важливе» (рос. — «Разговоры о важном»). Ця програма діє з вересня 2022 року, вона введена Міністерством просвіти РФ (рос. — «Минпросвещения») для всіх шкіл у Росії й на окупованих територіях України. Заняття відбуваються щопонеділка першим уроком після обов’язкової лінійки з виконанням гімну Росії та підняттям російського прапора. Такі «бесіди» — частина «патріотичного виховання» країни-агресора.

Учасникам зустрічі показали документальний фільм за участі дітей, які перебували у таких закладах «освітньо-патріотичного виховання». Це про досвід дітей, які пережили депортацію та примусове переміщення, яких піддавали мілітаризації, перевихованню та примусовому впливу. Підлітки розповідають, що потрапили під переслідування місцевої прокуратури РФ, а також про камери для тортур неповнолітніх — «луганські підвали».

«Випадок хлопця 2007 року народження, який в українському реєстрі зазначався, як зниклий безвісти під час окупації. Згодом в соцмережах на сторінці під псевдонімом з’явилася його фотографія у російській військовій формі з російським триколором. Це демонструє, наскільки довготривалими та руйнівними можуть бути наслідки окупації», — зазначив Лубінець.