
Київський університет Шевченка і МЗС створюють «Центр дослідження Росії як держави-агресора та стратегічних загроз»
КНУ планує перетворити системні знання про Росію на практичну аналітику для української дипломатії та державних органів. Про створення спільно з МЗС Центру дослідження Росії як держави-агресора та стратегічних загроз в. о. ректора Валерій Копійка оголосив 1 вересня під час посвяти першокурсників.
Детальніше про концепцію майбутнього Центру Валерій Копійка розповів на своїй сторінці у Facebook.
«Україна повинна знати свого ворога краще за будь-кого у світі», — сформулював він головний принцип нової ініціативи.
За словами Копійки, російська загроза не зникне разом із завершенням нинішньої фази війни. Тому Україні необхідно не лише протистояти агресору зараз, а системно накопичувати знання про Росію, прогнозувати її подальші дії та готувати державу до майбутніх загроз.
Від дослідження Росії — до прогнозування її дій
Майбутній Центр планують створити як міждисциплінарний майданчик, який об'єднає науковців та експертів різних напрямів.
Предметом дослідження стануть російські політичні еліти та механізми ухвалення рішень, армія і спецслужби, військово-промисловий комплекс, економіка війни та механізми обходу санкцій.
Окремими напрямами мають стати російські регіони й поневолені народи, демографічні процеси, пропаганда та міжнародні мережі впливу.
Ще один принциповий напрям — сценарне прогнозування. У КНУ планують досліджувати можливі варіанти трансформації Росії та те, які безпекові ризики вони можуть створювати для України.
Таким чином ідеться про намір створити не просто ще один академічний центр російських студій, а інституцію, яка перетворюватиме фундаментальні знання та міждисциплінарні дослідження на прикладну аналітику для держави.
КНУ працюватиме разом із МЗС
Партнерство з Міністерством закордонних справ має стати однією з ключових особливостей майбутнього Центру.
За задумом, академічний потенціал КНУ поєднають із практичними потребами української дипломатії.
Центр має готувати аналітичні записки, оперативні огляди, системи раннього попередження, сценарні прогнози та практичні рекомендації для органів державної влади.
«Партнерство з Міністерством закордонних справ дозволить поєднати академічний потенціал КНУ з практичними потребами української дипломатії», — зазначив Копійка.
Важливим напрямом стане і робота для міжнародної аудиторії. Центр планує готувати англомовні дослідження, покликані формувати в міжнародному експертному середовищі реалістичне розуміння Росії, її внутрішніх процесів та загроз, які вона створює.
Університет як інтелектуальний ресурс держави
Створення Центру вписується у ширшу дискусію про роль українських університетів під час війни.
Йдеться про використання накопичених у КНУ компетенцій у міжнародних відносинах, історії, політології, економіці, праві, соціології, мовознавстві та інших дисциплінах для вирішення конкретних завдань національної безпеки.
Сам Копійка називає нову ініціативу відповіддю на питання про те, яким має бути сучасний університет у воюючій країні.
«Університет має бути корисним державі сьогодні і завтра, а не вчора. КНУ здатен перетворити знання про ворога на рішення, що працюватимуть на оборону, перемогу та безпечне майбутнє України», — наголосив в. о. ректора.
Читайте також






