Хорватський суд дозволив екстрадицію до Німеччини українця, якого підозрюють у підриві «Північних потоків»

Про це йдеться у рішенні суду, яке є у розпорядженні видання «Суспільне».

Варто зазначити, що колегія хорватських суддів на чолі з Едвіною Суєвич ухвалила рішення про екстрадицію 18 вересня, але письмово повідомила про нього через п’ять днів. Натомість захист українця заявив, що оскаржить це рішення. Український адвокат підсудного Микола Катеринчук у коментарі ЗМІ назвав рішення упередженим та політичним. 

Відомо, що Німеччина направила Хорватії два запити про видачу Журавльова на підставі європейських ордерів на арешт, виданих 5 червня 2024 року і 28 серпня 2026 року. У першому випадку німецькі правоохоронці кваліфікували дії українця як антиконституційний саботаж, умисний вибух та руйнування будівель. А в другому — як воєнний злочин, пов’язаний із пошкодженням цивільних об’єктів, порушенням роботи комунального господарства і руйнуванням будівель. 

Хорватська прокуратура просила дозволити екстрадицію за обома ордерами і заявляла, що підстав для відмови немає. Проте Журавльов не погодився на видачу Німеччині, а разом із адвокатами наполягав, що суд має відхилити обидва запити. Захист посилався, зокрема, на рішення Окружного суду Варшави, який 17 жовтня 2025 року відмовив Німеччині в екстрадиції Журавльова.

Тоді польський суд поставив під сумнів застосування німецького права до вибухів у міжнародних водах й зазначив, що справу слід розглядати у контексті агресії РФ проти України. Тож під час засідання у Пулі адвокати посилалися на принцип non bis in idem, за яким особу не можна повторно переслідувати за те саме правопорушення.

Разом з тим адвокати висловлювали й сумніви про те, що у Німеччині він матиме право на справедливий суд. Проте хорватський суд ці аргументи відхилив. Водночас там наголосили, що рішення польського суду не зобов’язує Хорватію відмовляти у виконанні європейського ордера на арешт.

Нагадаємо, у ніч проти 27 вересня 2022 року сталося пошкодження у підводних газопроводах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. Трубопроводи на момент вибухів не перебували в експлуатації, але все одно були під тиском і містили газ.

А у вересні 2024 року Польща заявляла, що не могла виконати європейський ордер на арешт громадянина України, підозрюваного в саботажі газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2», оскільки «він не перебував на польській території». Проте через рік в Польщі затримали громадянина України Сергія Кузнецова, підозрюваного у причетності до підриву російських газогонів.

Зрештою суд Варшави відправив Кузнецова на сім днів під варту. А прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що екстрадиція громадянина України, затриманого за запитом Німеччини у справі про підрив «Північних потоків», не відповідає інтересам його країни. Відомо, що підозрюваний оголошував голодування.

Водночас прокуратура Німеччини заявила, що Україна віддала наказ підірвати «Північні потоки». Проте головний підозрюваний у справі відкидає будь-які звинувачення.