Ігнат пояснив, чим реактивні російські дрони відрізняються від звичайних «шахедів»

Про це розповів начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.

За його словами, «герань-4» має крейсерську швидкість близько 320 км/год і може підійматися до чотирьох кілометрів. Значно більша ж «герань-5» летить зі швидкістю приблизно 450-600 км/год і може набирати висоту до  шести кілометрів.

«Саме ці характеристики суттєво звужують набір засобів, якими можна з ними боротися. Адже значна частина тих дешевших засобів, які стали основою боротьби з класичними „шахедами“, вде проти реактивних моделей не працює або має менший успіх», — пояснив він.

Відомо, що звичайну «герань-2» можна перехоплювали кулеметами, якими озброєні мобільні вогневі групи або дронами-перехоплювачами. Загалом ефективність перехоплення традиційних бензинових «шахедів» перевищувала 90%. 

Однак типовий дрон-перехоплювач може просто не мати достатньої швидкості, щоб наздогнати реактивну ціль. А кулеметні групи, своєю чергою, отримують набагато менше часу на відкриття вогню. Водночас на великій висоті ціль взагалі виходить за межі їхніх можливостей. Тому, на відміну від традиційних «шахедів», реактивні дрони неможливо збивати з кулеметів та звичайних дронів-перехоплювачів.

«Якщо реактивний БпЛА летить достатньо низько і повільно, його можна перехопити з ПЗРК — такі випадки вже були. Проте зазвичай росіяни намагаються вести ці апарати вище й швидше. Наприклад, ПЗРК здатний стріляти на 4,5 кілометрів вверх, а якщо реактивний дрон летить на висоті 5 кілометрів і вище — його вже не дістати з такого комплексу. Тому шанси на ураження реактивних дронів з ПЗРК менші», — додав Ігнат.

Зараз, за його словами, для протидії реактивним «шахедам» військові застосовують системи радіоелектронної боротьби, авіацію і ЗРК. Водночас пілоти намагаються перехоплювати такі дрони не лише ракетами, а й авіаційними гарматами.

«Водночас авіація не може одночасно працювати в тій же зоні, де працюють наземні ЗРК. Тому в залежності від погодних умов та інших факторів й обставин, командуванням оперативно ухвалюється рішення, які засоби і де слід їх застосовувати. Фактично масове застосування реактивних дронів зміщує боротьбу з „шахедами“ з відносно дешевого ешелону ППО у значно дорожчий і водночас дефіцитніший. Адже Україна має дефіцит ракет не лише до систем Patriot, а й до ЗРК NASAMS та IRIS-T, а також ракет RIM-7 для комплексів FrankenSAM. Тож військово-політичне керівництво робить все можливе, щоб партнери надали нам більше засобів захисту — зенітні керовані ракети до систем малого та середнього радіусу дії, авіаційні ракети класу „повітря-повітря“ різних типів, особливо напередодні зими», — резюмував він.

За його словами, загальний рівень перехоплення реактивних дронів наразі становить понад більше 60%. Водночас в окремих атаках результат був навіть вищим.

Нагадаємо, Росія нарощує засоби ураження перед зимою. Це 100 балістичних ракет на місяць і дешеві реактивні БпЛА.