Міжнародний валютний фонд оновив негативний сценарій погіршення ситуації в Україні. Там припускають, що у 2025 році розпочнеться інтенсивніша війна.
Про це йдеться у Меморандумі МВФ.
Негативний сценарій передбачає, що війна завершиться до кінця 2025 року, а шок розпочнеться у третьому кварталі 2024 року. Це сильно вплине на настрої компаній та домогосподарств, темпи повернення мігрантів і викликає подальшу великомасштабну шкоду енергетичній інфраструктурі від атак. Як наслідок, різке зниження реального ВВП на 1,7% у 2024 році та падіння на 1% у 2025 році. Високі потреби в обороні та зниження економічної активності призведуть до збільшення бюджетного дефіциту. Після цього дефіцит скорочуватиме лише поступово.
“Дисбаланси на валютному ринку знову вийдуть на поверхню і, як очікується, зберігатимуться довше з огляду на погіршення показників експорту, що призведе до вищої девальвації в найближчі роки, перш ніж вона наблизиться до базової тенденції. Подальше відновлення буде більш стриманим, ніж у базовому сценарії, враховуючи ще більшу шкоду основному капіталу та послаблення балансів, внаслідок чого обсяг виробництва залишиться значно нижчим за довоєнний рівень”, – йдеться у повідомленні.
У негативному сценарії сукупний дефіцит фінансування оцінюється приблизно в 140,7 мільярда доларів, що приблизно на 19 мільярда доларів вище за базовий прогноз на 2023-2027 роки (121,9 мільярда доларів), а це вимагає додаткових кроків для забезпечення стійкості боргу. Усе додаткове фінансування у цьому сценарії погіршення ситуації має бути у формі кредитів на дуже пільгових умовах.
“З початку війни влада рішуче вживала заходів щодо реагування на потрясіння в міру їх виникнення, ретельно балансуючи необхідність швидкого та ефективного реагування з матеріальними соціальними міркуваннями. Влада ще більше зміцнила свій дуже успішний послужний список, продемонструвавши свою здатність проводити додаткові реформи та заходи після затвердження програми для досягнення економічної та фінансової стабільності”, – додали в МВФ.
На думку експертів, спираючись на цей досвід ефективного управління економікою, влада, як і раніше, готова рішуче реагувати на потенційний сценарій погіршення ситуації за допомогою оперативних політичних заходів. Плани дій на випадок непередбачених обставин вимагатимуть поєднання збільшення податкових надходжень, пошуку подальшого зовнішнього фінансування на дуже пільгових умовах, посилення грошово-кредитної політики, ширшої мобілізації внутрішнього фінансування та, ймовірно, подальшого коригування валютної політики.
Основна частина коригувань припадатиме на податкові заходи, включаючи зростання акцизів, які можна ефективно та швидко реалізувати для збільшення доходів. Деякі витрати слід поставити у залежність від доступного фінансування, наприклад, капітальні та соціальні витрати будуть обмежені лише категоріями з найвищим пріоритетом.
Якщо серйозність потрясінь виведе країну за межі негативного сценарію, можливо, буде потрібно вжити додаткових заходів, і офіційні органи мають зобов’язання та можливості для реалізації таких заходів. Це може змусити владу вжити тимчасових нетрадиційних заходів, наприклад податок на додаток до ПДФО та/або додатковий податок на предмети розкоші або акцизи, а також грошове фінансування в рамках програмних параметрів. Останнє може включати, у разі потреби, адміністративні заходи, які вимагають від банків тримати обумовлену суму чи мінімальний період володіння державними цінними паперами.
“Вторинні покупки НБУ держоблігацій також можуть послужити підтримкою первинного ринку. Можна розглянути такі інструменти, як облігації, прив’язані до інфляції або обмінного курсу. Нарешті, у разі відновлення високого тиску на обмінний курс, але за збереження адекватного рівня резервів, при коригуванні позиції грошово-кредитної політики можна було б розглянути деяку комбінацію розширеного валютного контролю, а також активну валютну політику. Щобільше, хоча можливості посилення бюджетної ситуації залишаються обмеженими, зрештою витрати за певними категоріями залежатимуть від припливу вкрай пільгового/грантового зовнішнього фінансування”, – додали в Меморандумі.
Нагадаємо, у лютому в Україну надійшов третій транш допомоги від МВФ. Кошти допоможуть покрити пріоритетні бюджетні видатки.
