Франція, Німеччина та Польща пообіцяли військову підтримку України у боротьбі проти російського вторгнення. Допомогу надаватимуть стільки, скільки буде потрібно, поки вони та інші західні держави працюватимуть над питанням “гарантій безпеки”.
Про це повідомляє FT.
Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Польщі Анджей Дуда зустрілися у Парижі в понеділок, 12 червня, де обговорили підтримку України. Однак деталей переговорів поки не розголошують.
“Наша підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно. Ми повинні гарантувати, що Росія не лише не виграє цю невдалу кампанію, але й ніколи не зможе її повторити”, – сказав Макрон.
Обговорення гарантій безпеки, які відбуваються як на двосторонньому рівні з Україною, так і між західними державами, відображають згоду з тим, що Києву не можна пропонувати членство в НАТО, поки триває війна. Однак залишаються розбіжності: що слід запропонувати натомість, терміни і те, чого буде достатньо, аби РФ більше не загрожувала Україні.
Деякі країни, зокрема США та Німеччина, наразі виступають проти того, щоб надати Україні хоч якісь часові рамки для вступу у НАТО. Мовляв, це може означати зобов’язання за статтею п’ятою і ризикує розширити війну. Макрон заявив, що підтримує “шлях” до членства, а Дуда додав, що Україні потрібна реальна перспектива приєднання до Альянсу в майбутньому.
“Питання стоїть між гарантіями і запевненнями. Ми не можемо пообіцяти їм, що підемо воювати за них, але можемо дати довгострокові зобов’язання забезпечити їхню безпеку іншими способами», – сказав один із європейських дипломатів, який брав участь у переговорах.
Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський закликав країни НАТО надати гарантії безпеки та чіткий шлях до членства Києва в Альянсі на саміті у Вільнюсі наступного місяця і попередив, що не прийме запрошення на саміт, якщо таких гарантій не буде. Обговорення гарантій безпеки в основному зосереджене на зобов’язаннях, які мають взяти на себе США, Велика Британія, Франція і Німеччина – чотири з п’яти найбільших військових держав НАТО.
“Важливо пам’ятати, що це не реальні гарантії безпеки та не готовність країн захищати одна одну. Це більше запевнення у тому, що допомога зброєю, обладнанням та боєприпасами буде продовжуватися. Ці тимчасові домовленості, звичайно, виправдані, принаймні, поки триває війна, але вони не можуть вважатися заміною повноправного членства”, – сказав ще один європейський дипломат.
Офіційні представники НАТО підкреслили, що двосторонні гарантії безпеки не є колективним питанням Альянсу і відокремлені від дебатів щодо заявки України на членство. Однак очікується, що можливі пропозиції країн НАТО Києву будуть викладені в межах дискусій між міністрами оборони країн Альянсу на зустрічі в Брюсселі в четвер, 15 червня, напередодні саміту у Вільнюсі, який відбудеться наступного місяця.
“Я думаю, ви можете очікувати на саміті НАТО потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки України в майбутньому. Це буде питання всіх союзників, які хочуть і можуть взяти на себе зобов’язання в довгостроковій перспективі на користь безпеки України. Гарантії безпеки мають бути якомога сильнішими і мати як прямий вплив, так і стримувальний ефект на Росію”, – заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц та Президент Польщі Анджей Дуда 12 червня приїхали до Парижа для переговорів з главою Франції Еммануелем Макроном. Головна ціль візиту – обговорити гарантії безпеки для України.
Як відомо, наприкінці травня Макрон закликав країни НАТО надати Україні “відчутні та надійні” гарантії безпеки. Про це він заявив на форумі безпеки у Словаччині.
Згодом колишній генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен заявив, що деякі країни Альянсу можуть відправити свої війська на допомогу Україні. Це може статися, якщо Захід не надасть надійних гарантій безпеки.
