Українська рада бізнесу (УРБ), до складу якої входять 130 бізнес-асоціацій і членами яких є близько 27 тисяч підприємств різних галузей економіки, звернулася до уряду із закликом забезпечити належне матеріальне та інституційне підсилення Бюро економічної безпеки України (БЕБ).
Відповідне звернення оприлюднили на сайті Української ради бізнесу (УРБ).
Ця пропозиція стала результатом конференції “Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу – перше півріччя”, де керівництво БЕБ представило результати шести місяців роботи з детінізації ключових ринків.
“За оцінкою бізнесу, у низці галузей вже помітна позитивна динаміка співпраці з БЕБ, зокрема там, де налагоджене аналітичне партнерство між державою та підприємцями. Водночас для системної боротьби з економічними правопорушеннями необхідно вирішити низку інституційних проблем”, – йдеться у зверненні.
Пропозиції щодо БЕБ
Одним з ключових питань, яке слід вирішити, представники українського бізнесу вважають неналежне фінансування Бюро.
“Наразі заробітна плата детективів БЕБ приблизно у 2,5 раза нижча, ніж у працівників інших антикорупційних органів, зокрема НАБУ і САП. Крім того, штат Бюро укомплектований лише на 28%: із передбачених 4 тисяч працівників фактично працюють 1145, а з серпня 2025 року орган залишили ще близько 150 співробітників”, – вказують у зверненні.
Однією з причин називають “занижений базовий показник для розрахунку зарплат” – 2102 грн, тоді як для інших правоохоронних органів цей показник становить 3328 грн. УРБ пропонує вирівняти його у рамках змін до закону про державний бюджет на 2026-й та наступні роки.
Також пропонується надати БЕБ статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. За словами представників бізнесу, це дозволить посилити незалежність органу, розширити аналітичний потенціал та залучити більше кваліфікованих спеціалістів, зокрема у сфері ІТ.
В УРБ наголошують, що така рекомендація також міститься у звіті Європейської комісії за результатами скринінгу українського законодавства в рамках переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
Читайте також: Посольство США дало позитивну оцінку роботі БЕБ
Інші пропозиції УРБ:
- запровадити компенсацію податку на доходи фізичних осіб для працівників БЕБ – за аналогією з військовослужбовцями та поліцейськими;
- розширити територіальну присутність Бюро та відкрити підрозділи в областях, де їх наразі немає;
- дозволити БЕБ закуповувати спеціальні технічні засоби для негласних слідчих дій;
- посилити кримінальну відповідальність за незаконне виробництво та обіг підакцизних товарів;
- удосконалити законодавство щодо ринку підакцизної продукції;
- запровадити облік IMEI-кодів під час митного оформлення пристроїв із SIM-картами;
- впровадити систему оцінки ефективності роботи БЕБ, орієнтовану на детінізацію економіки, а не на кількість кримінальних проваджень.
“Реалізація цих кроків дозволить посилити боротьбу з тіньовою економікою, збільшити надходження до державного бюджету та створити рівні конкурентні умови для легального бізнесу”, – вказують у документі.
Також в УРБ наголошують, що підприємницька спільнота готова долучатися до подальшого опрацювання відповідних законодавчих змін та надавати експертну підтримку у реформуванні системи економічної безпеки держави.
Читайте також: Український бізнес закликає Мінфін збільшити фінансування БЕБ: які підстави для цього є








