Державний бюджет на 2026 рік в уряді назвали бюджетом “для війська”. Прем’єрка Юлія Свириденко заявила: “Зараз вся Україна має бути у війську або для війська. Це відображає і державний бюджет-2026”.
Але опозиція каже, що це, м’яко кажучи, не так. Мовляв, на оборону на наступний рік закладають менше грошей, ніж потрібно у 2025 році. А цьогорічний бюджет має “дірку” у 300 млрд грн, попри його неодноразове корегування.
Зокрема наводять такі приклади: “На закупівлю та ремонт військової техніки та боєприпасів у 2026 році заклали 678,12 млрд грн, що на 4,65 млрд грн менше, ніж передбачає бюджет-2025”.
“Політарена” вирішила з’ясувати, чи відповідає це дійсності, проаналізувавши не емоційні заяви, а сухі цифри в офіційних документах, викладених у “Проєкті Закону про Державний бюджет України на 2026 рік” і “Пояснювальній записці” до нього.
Чи дійсно Україні не вистачає грошей на оборону
19 вересня міністр фінансів України Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт держбюджету-2026.
Основні цифри:
- Доходи – 2 трлн 826,5 млрд грн (+446,8 млрд до 2025 р.), при цьому на фінансування сектору безпеки й оборони передбачається 2,8 трлн грн. Тобто майже 100% грошей, які Україна заробляє самостійно, направлять на оборону від російської агресії.
- Загальні видатки, передбачені на 2026 рік становлять 4 трлн 803,8 млрд грн. Тобто наші витрати перевищують доходи у два рази.
Нещодавно президент Володимир Зеленський порахував, скільки коштує один рік війни: “Ціна цієї війни станом на зараз є викликом для нас. Ціна одного року – це 120 мільярдів. 60 мільярдів дає український бюджет. А 60 мені потрібно знайти на наступний рік”.
Тому, за словами міністра фінансів Марченка, розраховують на міжнародне фінансування – понад 2 трлн грн планується залучити від ЄС, країн G7, МВФ та Світового банку. Щобільше, Марченко визнав, що й на грошові виплати військовим доведеться просити в міжнародних партнерів, перемовини про це зараз тривають.
Що ще відомо з повідомлення міністра? На ветеранську політику заклали 18,9 млрд грн. (+6,3 млрд грн). У бюджеті також передбачили підвищення зарплат: вчителям на 50% (53,8 млрд грн), лікарям первинної та екстреної допомоги до 35 тис. грн (41 млрд грн, +5,1 млрд грн). Проєкт закону про державний бюджет після доопрацювання з пропозиціями депутатів мають ухвалити до 1 грудня.
Що у бюджеті-2026 передбачено для армії та оборони: сухі цифри
У проєкті держбюджету на 2026 рік головна увага на армії та безпеці. Це виходить з масштабів видатків, і з того, як прописані механізми фінансування.
Щоб зрозуміти, як розподіляються гроші, варто пояснити два ключові поняття:
- Загальний фонд – це основний бюджет, який наповнюється з податків і мит. Звідси йдуть регулярні витрати на армію, зарплати, пенсії тощо.
- Спеціальний фонд – це додатковий бюджет, що формується з окремих джерел (наприклад, від міжнародної допомоги, продажу держмайна чи надлишкової військової техніки). Кошти цього фонду мають цільове призначення і не можуть витрачатися довільно.
У 2026 році передбачається особливий розподіл коштів спеціального фонду:
- 60% отримує Міністерство оборони. Вони підуть на розвиток оборонно-промислового комплексу (ВПК) – це і розробка нових технологій, і збільшення виробництва, і закупівля зброї та військової техніки.
- 30% отримує Держслужба спеціального зв’язку – на закупівлю спеціальної техніки та обладнання.
- 10% йдуть безпосередньо у військові частини ЗСУ та інших формувань – на матеріально-технічне забезпечення.
У “Пояснювальній записці” до проєкту держбюджету-2026 наводяться такі суми: загальний ресурс на національну безпеку й оборону України в 2025 році становить 2,8 трильйона гривень. Це близько 27% від усього ВВП країни.
З них:
- на Міністерство оборони та інші структури сектору безпеки й оборони передбачено 2,58 трильйона гривень (загальний фонд – 2,36 трильйона, спеціальний фонд – ще близько 220 мільярдів);
- у новий фонд “Резерв коштів і повна свобода уряду” закладено 200 мільярдів гривень (що він являє, пояснюється нижче);
Видатки із загального фонду планується розподілити так:
- на зарплати та грошове забезпечення військових – 1,27 трильйона гривень;
- на пальне, речове майно та інші види забезпечення – 72 мільярди гривень;
- на медикаменти та перев’язувальні матеріали – понад 2 мільярди гривень;
- на харчування для армії – 55 мільярдів гривень;
- на оплату комунальних послуг і енергоносіїв – майже 15 мільярдів гривень;
- на закупівлю, модернізацію й ремонт озброєння та військової техніки – 723 мільярди гривень.
Нагадуємо, що у початковому державному бюджеті на 2025 рік сектор безпеки і оборони покривав приблизно 2,23 трлн грн, що становить близько 26,3 % ВВП. На зарплати військовим (грошове забезпечення) було передбачено ≈ 1,16 трлн грн.
Але у нього двічі вносили зміни, збільшуючи видатки на оборону, спочатку на 412,3 мільярда гривень, а потім ще на 40 мільярдів гривень. Крім того, Рада “заднім числом” переспрямувала податки із місцевих бюджетів до державного, і гроші підуть на сектор оборони. Через такі зміни тільки Київ втрачає 8 млрд грн. Попри це, міністр Марченко не виключає, що до кінця року змінюватимуть бюджет втретє саме через збільшення оборонних потреб.
Отже, якщо брати за основу держбюджет-2025 без змін, то виходить, що бюджет-2026 передбачає ріст витрат на безпеку і оборону приблизно на 168,6 млрд грн. Це співпадає з даними Мінфіну. Але якщо приплюсувати усі зміни до поточного держбюджету і врахувати нестачу грошей навіть після цих змін, то росту на 2026 рік ніякого немає.
Україна повинна витрачати більше грошей на оборону та зарплати військовим, – думка депутатів
Критика держбюджету на 2026 рік щодо оборони зосереджується на тому, що видатки на неї збільшено незначно порівняно з 2025 роком, а у деяких аспектах навіть заплановано скорочення. Зокрема, на закупівлю та ремонт військової техніки передбачено 678,12 млрд грн, що на 4,65 млрд грн менше, ніж у бюджеті-2025.
Загальні видатки на національну безпеку та оборону становлять 2,8 трлн грн, що є лише на 6,5% більше, ніж у попередньому році, з урахуванням резерву в 200 млрд грн.
Але на думку голови Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи, “уряд підготував проєкт із реалістичними доходами”.
Позафракційний Дмитро Разумков прогнозує “діру” у держбюджеті на 2026 рік у 800 млрд грн.
“Щороку я ставлю одне й те саме запитання: чи все правильно пораховано? Щоразу мене запевняють, що так, а потім маємо бюджетну діру в сотні мільярдів гривень: у 2024-му – 600 млрд, цьогоріч – 712 млрд, і це лише на військові потреби. Виходячи з тенденції, у наступному році бюджетна діра буде мінімум 800 млрд грн”, – вважає він.
Проблема з зарплатами військових є ключовою у критиці, оскільки заплановане фінансування грошового забезпечення (1,143 трлн грн, +17,15 млрд грн до 2025) не покриває реальних потреб.
Депутатка фракції “Голос” Юлія Сірко зазначила: “Зарплат вистачає по цьому бюджету, який нам надали, до червня. Я не знаю, чи війна в червні закінчиться, чи де ми будемо брати ці кошти”.
Критики пропонують скорочувати соціальну сферу та інші видатки на користь оборони, оскільки уряд приділяє більше уваги “передвиборчим обіцянкам”. Колега Сірко Ярослав Железняк зауважив: “На різні форми передвиборчих роздач слонів: марафони, кешбекі, всі види пакунків….виділять більше ніж на збільшення виплат військовим”. Він зауважив, що у проєкті державного бюджету на 2026 рік закладено понад 1,5 млрд грн на телемарафон “Єдині новини”. А телеканал “Рада” отримає 80 млн грн.
Крім того, витрати на стратегічну комунікацію зростуть в 10 разів до 4 млрд грн, що контрастує зі скороченням на оборону, і депутати вважають це пріоритетом виборів, а не війни, пропонуючи перерозподіл на користь армії.
Замітка на полях: так чи вистачить на зарплати в ЗСУ?
Давайте відверто: ми не знаємо точної кількості силового блоку загалом, включно з військовими. Інформація з відкритих джерел — це лише приблизні та сильно спотворені цифри.
Ми не знаємо, на чому базуються розрахунки, які зміни чекають на ЗСУ у 2026 році. Крім того, ми не маємо доступу до вихідних даних про реальний стан армії, таких як рівень озброєння, логістика чи операційна готовність, про які самі військові та урядовці часто мовчать через міркування безпеки.
Тому коли Сірко та Железняк наводять якісь цифри та власні розрахунки, ми не знаємо, чи це популізм, у якому вони самі звинувачують опонентів, чи реальні інсайди, до яких варто прислухатися.
Але є одне, з чим важко не погодитися — грошове забезпечення військових у тилу в 20 тис. грн — надто мізерна сума. Вже не говорячи про те, що у тилу рано чи пізно опиняються усі поранені, усі, хто на ротації і т. д.
До того ж, як йшлося вище, міністр Марченко визнав, що Україна має потребу у зовнішньому фінансуванні потреб оборони, у тому числі і зарплат військових. Перемовини з західними партнерами, за його словами, тривають.
Зарплати та соціальні внески: полегшення для військових
Щодо зарплат для військових — проєкт держбюджету не розбирає їх конкретно, але є один фрагмент, який їх стосується: у 2026 році для нарахування соціальних внесків (це обов’язкові відрахування з зарплати, які йдуть в Пенсійний фонд та інші соцфонди) встановлюється ліміт. Це верхня межа зарплати, з якої рахуються ці внески.
- Для всіх працівників – внески нараховуються максимум із суми, що дорівнює 20 мінімальним зарплатам.
- Для військових, поліцейських та інших силовиків – внески рахуються тільки з доходу в межах 15 мінімальних зарплат.
Що це означає на практиці: якщо зарплата дуже висока, то внески не з усього доходу, а лише до встановленого ліміту. Наприклад, якщо мінімальна зарплата – 8647 грн, то для військового внески рахуватимуться максимум із ~130 тис. грн, навіть якщо він отримує більше.
Також ті з військових, які лікуються чи проходять реабілітацію, отримають покращене харчування за рахунок держави – за стандартами військових шпиталів.
Ці виплати підуть із загального фонду, тобто з податків, і є регулярними.
Резерв коштів і повна свобода уряду у перерозподілі бюджету
Окремо варто сконцентрувати увагу, шо уряд у воєнний час отримує більше свободи у перерозподілі коштів для сектору оборони. Передбачено навіть спеціальну програму – “Резерв коштів для сектору безпеки і оборони”. Це дозволяє оперативно підсилювати армію у разі потреби.
Це окрема бюджетна програма, тобто гроші там не лежать постійно, а резерв створюється за рішенням уряду.
Передбачається, що фінансуватиметься програма за рахунок спеціального фонду (тобто додаткових джерел: митні платежі, міжнародна допомога, інші спеціальні надходження).
Резерв створюється, щоб уряд мав можливість швидко виділити гроші на армію, інші військові формування чи безпекові структури у випадку нових потреб під час війни. Це щось на кшталт “страхового запасу” грошей на оборону.
Іншими словами, уряд отримує право оперативно, без тривалих процедур, які існували раніше, втручатися в бюджет, перерозподіляти кошти та змінювати їхній напрям, якщо цього вимагатиме ситуація, без звернення до Верховної Ради.
Тепер щодо конкретних сум – безпосередньо сам проєкт держабюджету-2026 не встановлює: куди, кому і скільки? Документ концентрує увагу лише на розподілі та перерозподілі коштів, а також механізмах цього. Про це писав народний депутат фракції “Слуга народу” Данило Гетманцев: “Ми бачимо у бюджеті-2026 оборону. Але знову, уже зараз прогнозовані витрати не співпадають із потребами, які були заявлені раніше. Не можна вводити на постійній основі перегляд бюджету посеред року. Потрібно чітко планувати, скільки потрібно нашій країні для забезпечення потреб оборони в наступному році”.
Читайте також: Які насправді зміни у держбюджет-2025 ухвалила Рада: гроші на житло для ВПО, “Укрзалізницю”, зарплати прокурорам
Фінансування ВПК на тлі руйнування економіки
У “Пояснювальній записці” до проєкту держбюджету-2026 йдеться, що економіка України перебуває в умовах гострого дефіциту ресурсів і тривалого впливу руйнівних наслідків війни. Значна частина підприємств пошкоджена або знищена, енергетична та транспортна інфраструктура зазнає постійних атак, логістичні обмеження та міграційні процеси формують дисбаланс в економіці.
Йдеться про дефіцит, який у 2026 році передбачається на рівні 18,4% ВВП, у тому числі загальний фонд – 17,2% ВВП та спеціальний фонд – 1,2% ВВП.
Порівняно із загальним спадом промисловості на 3,9% та кризою в економіці, у ВПК спостерігається зростання: виробництво озброєння та боєприпасів +26,8%, що компенсується державною підтримкою та інвестиціями в галузі з високим попитом у воєнний час.
У 2026 році очікується розвиток оборонно-промислового комплексу завдяки модернізації потужностей, підвищенню локалізації виробництва та співпраці з міжнародними партнерами.
Міністерству цифрової трансформації передбачено виділення 7,4 млрд грн, з яких майже 5 млрд грн – на програму BRAVE1. Це гранти для розробників оборонних технологій, включно з безпілотниками, робототехнікою та іншими новими рішеннями для війська.
Варто додати, що держава готова підтримати оборонні підприємства державними гарантіями. Це означає, що компанії ВПК можуть брати кредити на виробництво техніки чи зброї під зобов’язання держави. Причому їм дозволяється отримувати ці гарантії без застави й без плати за користування.
Тобто Україна орієнтується на посилення ВПК, зокрема на розвиток виробництва зброї, боєприпасів і дронів, а також на фінансування відповідних програм. Це відкриває перспективи для нових військових тендерів і проєктів. Туди будуть спрямовані кошти попри проблему із зарплатнею військових.
Висновки про держбюджет-2026 робити зарано
Багато що у 2026 році залежатиме від допомоги західних партнерів України, від програм МВФ, від готовності України виконувати вимоги фонду.
І ще не відомо, чим завершаться переговори щодо фінансування сектору безпеки і оборони, про які казав міністр Марченко. Дотепер країни ЄС і НАТО уникали напряму надавати гроші на зарплати військових і зосереджувалися на гуманітарній сфері. Пенсії, соціальна допомога, зарплати бюджетників – усім цим Україна саме себе вже давно не забезпечує, тож затримок з виплатами немає тільки завдяки допомозі партнерів.
Чим довше триватиме війна, тим у більшу критичну залежність від допомоги Заходу входитиме Україна.
