Державна допомога суб’єктам господарювання – це ключовий інструмент державної політики, який дозволяє підтримувати бізнес у кризових ситуаціях, стимулювати розвиток окремих галузей чи регіонів, а також забезпечувати суспільно важливі послуги.
В Україні ця сфера регулюється Законом “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” від 2014 року, який запроваджує контроль за такою підтримкою, щоб уникнути спотворення конкуренції, подібно до правил Європейського Союзу.
З початком повномасштабної війни у 2022 році ключові норми закону були призупинені, що дозволило швидко надавати допомогу бізнесу без бюрократичних перевірок Антимонопольного комітету України (АМКУ). Це врятувало багато підприємств, але водночас створило ризики неефективного використання коштів і корупції через відсутність моніторингу.
1 січня 2026 року Верховній Раді надано для ознайомлення законопроєкт №14345, який ініціювала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Він розроблений Антимонопольним комітетом та схвалений урядом наприкінці 2025 року.
Цей документ пропонує баланс: повернути прозорість і нагляд за конкуренцією в більшості регіонів, зберігаючи гнучкість для прифронтових зон, компенсацій збитків від бойових дій та підтримки оборонного сектору. Крім того, він наближає українське законодавство до стандартів ЄС, вводячи цифровий реєстр допомоги та підвищуючи поріг для незначної (de minimis) підтримки.
Нагадаємо, що прийняття законопроєкту щодо державної допомоги є вкрай актуальним, оскільки передбачене програмою Ukraine Facility, через яку Україна отримує фінансування від ЄС.
У цій статті ми розглянемо, що таке державна допомога, як вона працювала до війни та під час мораторію, ключові приклади програм, а також детально розберемо запропоновані зміни в законопроєкті №14345 і їхній вплив європейську інтеграцію України, бізнес так конкуренцію.
Читайте також: Ukraine Facility: які реформи Україна зобов’язана провести у 2026 році
Державна допомога суб’єктам господарювання: що це таке і як працює
Державна допомога суб’єктам господарювання (СГ) – це будь-яка форма підтримки бізнесу (підприємств, компаній, ФОП) за рахунок державних чи місцевих ресурсів. Це можуть бути прямі субсидії, податкові пільги, компенсації збитків, гарантії кредитів чи надання майна на пільгових умовах. Варто зазначити, що така підтримка може спотворювати конкуренцію, створюючи переваги для окремих суб’єктів або видів товарів, тому вона потребує особливого контролю.
Закон України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” (СГ) регулює цю сферу. Мета – забезпечити, щоб допомога не шкодила конкуренції, але була допустимою для певних цілей, як розвиток регіонів чи підтримка культури. Контроль раніше здійснював Антимонопольний комітет України (АМКУ): надавачі допомоги мусять повідомляти про нові програми, АМКУ перевіряє допустимість.
Приклади надання державної допомоги СГ до воєнного стану та зараз
- Допомога на подолання наслідків COVID-19. У 2021 році постановою КМУ №200 затвердили критерії для компенсацій бізнесу, який постраждав від карантину. Це субсидії на зарплати, компенсації витрат. Отримувачі – підприємства різних галузей, наприклад, транспортні компанії чи готелі. Мета – зберегти робочі місця та діяльність під час пандемії.
- Підтримка вугільної галузі. Державні шахти отримували кошти на реструктуризацію чи закриття. Отримувачі – державні вугільні підприємства. Цей вид допомоги ілюструє, що держава намагається підтримати важливі для економіки сфери.
- Підтримка малого та середнього бізнесу. Це, зокрема, допомога через Фонд розвитку підприємництва. Приклад: програма “Доступні кредити 5-7-9%”. яка передбачає пільгові кредити з компенсацією відсотків державою – ставка становить 5%, 7% або 9% залежно від розміру підприємства. Станом на 29 грудня 2025 року було надано 28 873 кредити та укладено 3 035 лізингових угод на загальну суму 106,8 млрд грн. У жовтні 2025 року програму суттєво розширили для прифронтових регіонів, дозволивши продовження кредитів до 2027 року та рефінансування.
У звіті про надання державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні за 2024 рік указано, що АМКУ поінформували про загалом 1457 заходів підтримки (175 на загальнодержавному рівні та 1379 на місцевому) на загальну суму приблизно 2 мільярди гривень. Гроші виділили зокрема на:
- будівництво та реконструкцію,
- ремонт доріг, утримання громадського транспорту,
- енергетику (енергозбереження, відновлювані джерела, стабілізація мереж),
- розвиток підприємництва (гранти та пільги для бізнесу),
- спорт (утримання об’єктів, події) тощо.
Звіт не наводить детальні розбивки за сумами на конкретні заходи чи отримувачів (наприклад, немає списків компаній чи точних цифр для кожної сфери), і фактично базується на даних з місць, деякі з яких викликають сумніви та питання. Причина, чому немає деталей: мораторій на моніторинг, куди пішли гроші, який запроваджено під час воєнного стану.
Ці приклади показують, як держава допомагала бізнесу в кризових ситуаціях чи для суспільних потреб. Проте й ілюструють проблему: під час війни перевірки обмежені.
Призупинення моніторингу під час воєнного стану
З 2022 року в Україні ввели мораторій на перевірку: будь-яка державна допомога вважається допустимою автоматично, надавачі не мусять повідомляти АМКУ чи звітувати. Це стосується періоду воєнного стану та року після його закінчення.
Причина – необхідність швидкої підтримки економіки та бізнесу в умовах війни. Бюрократія перевірок заважала б оперативно надавати компенсації за збитки від бойових дій, підтримку критичних галузей чи обороні. Без призупинення багато заходів затримувалися б через оцінку АМКУ. Але є й очевидна тіньова сторона, а саме корупційна: коли відсутній контроль, розкрадати простіше.
Законопроєкт №14345: відновлення контролю з урахуванням війни
30 грудня 2025 року у Раді зареєстровали законопроєкт №14345, мета якого – відновити дію норм закону про державну допомогу, удосконалити моніторинг і привести законодавство до стандартів ЄС, але з особливостями для воєнного стану.
Навіщо потрібен: призупинення створило ризики спотворення конкуренції та неефективного використання ресурсів. Відновлення контролю забезпечить прозорість, захист конкуренції та виконання зобов’язань перед ЄС. Водночас законопроєкт зберігає гнучкість для підтримки в умовах війни.
Що пропонується:
- Відновити повний контроль АМКУ за державною допомогою суб’єктам господарювання, за винятком непідконтрольних територій, а також тих, де тривають активні бойові дії.
- Підвищити поріг незначної допомоги (de minimis): до 300 тис. євро загалом і 750 тис. євро для послуг загального економічного інтересу (ПЗЕІ_ Це звичайні комерційні послуги (тобто такі, що надаються за гроші), які органи влади чи місцевого самоврядування вважають важливими для суспільства, бо без державної підтримки їх або взагалі не надаватимуть, або надаватимуть погано: дорого, не скрізь чи нестабільно. Держава зобов’язує певні компанії надавати такі послуги на прийнятних умовах (за фіксованою ціною, для всіх, безперервно) і може компенсувати їм додаткові витрати. В Україні прикладами таких послуг є, наприклад, пільгові перевезення громадським транспортом (автобуси, тролейбуси, метро), централізоване теплопостачання та гаряча вода, водопостачання і водовідведення, вивезення побутових відходів, пошта у віддалених районах, а також окремі послуги в енергетиці (постачання електроенергії чи газу за регульованими тарифами для населення). Ці послуги визначає Кабінет Міністрів або місцеві органи, і вони потрібні, щоб люди мали доступ до базових речей незалежно від того, чи вигідно це бізнесу.
- Без перевірки – компенсація за збитки від бойових дій та банкам, що кредитують ВПК. Під час воєнного стану законопроєкт дозволяє дві важливі види державної допомоги надавати швидко і без звичайних перевірок Антимонопольного комітету: по-перше, компенсації підприємствам за збитки від надзвичайних ситуацій (зокрема від бойових дій), але щоб сума не перевищувала реальних втрат і була обґрунтована; по-друге, банкам, які кредитують військово-промисловий комплекс.
- Створити сучасний цифровий реєстр державної допомоги – єдину електронну систему, куди надавачі допомоги (органи влади чи місцевого самоврядування) зобов’язані вносити повну інформацію про всі випадки підтримки бізнесу, включаючи незначну допомогу (de minimis), яка раніше не завжди фіксувалася детально. Реєстр буде відкритим для пошуку, з автоматичними витягами та захистом даних, що дозволить АМКУ ефективніше відстежувати обсяги допомоги одному отримувачу (щоб не перевищувати пороги), забезпечить прозорість для всіх зацікавлених сторін і допоможе уникнути накопичення допомоги, яка могла б спотворити конкуренцію, навіть якщо кожна окрема виплата здається малою.
Законопроєкт №14345 також пропонує визнати чинною всю державну допомогу бізнесу, надану під час воєнного стану з 2022 року, коли перевірки АМКУ не відбувалися. Це означає, що така допомога вважається законною і допустимою заднім числом, без ризиків оскарження чи вимог повернення коштів, навіть якщо вона могла б впливати на конкуренцію – держава “легалізує” її, щоб уникнути проблем для отримувачів у період війни.
Зв’язок з європейськими стандартами
АМКУ як розробник підтримує законопроєкт. У повідомленні від 6 січня 2026 року Комітет зазначає, що зміни гармонізують законодавство з ЄС. Це відновить контроль, підвищить прозорість і допоможе в європейській інтеграції.
Мета законопроєкту – наближення до європейських стандартів (статті 107-109 Договору про функціонування ЄС). Згідно зі статтями 262-267 Угоди про асоціацію, Україна зобов’язалася створити незалежний орган контролю, вести реєстр і оцінювати допомогу за критеріями ЄС: не спотворювати конкуренцію, крім допустимих випадків.
Законопроєкт вводить європейські пороги de minimis, уточнює ПЗЕІ, вимагає враховувати практику Суду ЄС. Це крок до виконання рекомендацій Єврокомісії та підготовки до членства в ЄС, де державна допомога суворо контролюється для справедливої конкуренції на спільному ринку.
Як може вплинути законопроєкт №14345 на бізнес?
Впровадження реформи відновить контроль АМКУ за державною допомогою суб’єктам господарювання, але з пом’якшеннями для воєнного стану. Це матиме як позитивний, так і стримуючий ефект.
Позитивний вплив на конкуренцію:
- Відновлення перевірок АМКУ допоможе уникнути ситуацій, коли окремі компанії отримують значну підтримку від держави (субсидії, пільги, гарантії), що дає їм нечесну перевагу над конкурентами. Це захищатиме ринкову конкуренцію, особливо в секторах, де багато конкуренції (транспорт, енергетика, торгівля).
- Прозорість зросте завдяки цифровому реєстру: уся допомога, зокрема незначна, фіксуватиметься, що ускладнить приховане надання переваг “своїм” компаніям.
- Гармонізація з нормами ЄС (підвищені пороги de minimis, чіткі правила для ПЗЕІ) зробить український ринок привабливішим для іноземних інвесторів, які звикли до передбачуваних правил конкуренції.
Вплив на бізнес. Позитивні аспекти для отримувачів допомоги:
- Підвищені пороги незначної допомоги (до 300 тис. євро загалом і 750 тис. євро для ПЗЕІ) дозволять малому та середньому бізнесу швидше отримувати невелику підтримку без бюрократії.
- Збережені спрощення під час воєнного стану: компенсації збитків від бойових дій і підтримка оборонних банків – без перевірок АМКУ.
- На територіях активних бойових дій – повна свобода надання допомоги без контролю, що критично для відновлення бізнесу в постраждалих регіонах.
Обмеження та незручності:
- У “спокійних” регіонах повернеться обов’язок повідомляти АМКУ про значну допомогу: це додасть бюрократії (підготовка документів, очікування рішення – до кількох місяців).
- Якщо АМКУ визнає допомогу недопустимою, її доведеться повернути, що створює ризики для бізнесу, який планує на державну підтримку.
- Великі компанії та державні підприємства відчують сильніше обмеження – їхні програми підтримки проходитимуть ретельну перевірку.
Законопроєкт №14345 повертає баланс між необхідністю швидкої підтримки бізнесу в умовах війни та захистом конкуренції. У постраждалих регіонах і для критичних напрямів (відшкодування збитків, оборона) бізнес збереже гнучкість. У решті країни повернеться європейський стандарт контролю, що трохи ускладнить отримання великої допомоги, але зробить ринок справедливішим і привабливішим для інвестицій. Для малого бізнесу вплив мінімальний завдяки високим порогам незначної допомоги.
