Колишній прем’єр Великої Британії Борис Джонсон відвідав лінію фронту у Запорізькій області, поспілкувався з українськими військовими і написав про це репортаж.
Матеріал за авторством Джонсона опублікований на сайті газети Daily Mail.
“Їзда головною дорогою через Комишуваху – це гра на смерть, і більшість водіїв просто ігнорують вибоїни, схожі на кратери, і їдуть на повну. Росіяни хочуть захопити це село, і вони так сильно цього хочуть, що надсилають один безпілотник за іншим у свій варварський спосіб, щоб спробувати залякати мешканців”, – написав він.
У Комишувасі Джонсон разом з військовими, зокрема з Макаром, заступником командира 1-го батальйону 65-ї бригади, відвідали продуктовий магазин, але змушені були швидко тікати з цього місця через небезпеку.
Джонсон описав дорогу, яку вкриває антидронова сітка: “Коли ми повертаємося на північ, я дивлюся вгору, широко розплющивши очі, на дивну сітку, що вкриває всю дорогу, немов вольєр, – гектари зеленої сітки, спочатку призначеної, як мені сказали, щоб тримати птахів подалі від огірків, а тепер призначеної для того, щоб відлякувати дрони. Але зима була суворою та вітряною, і сітка тепер вся в дірках, і російські оператори дронів бачать ці діри, які легко можуть бути достатньо великими для їхніх цілей”.
“Ласкаво просимо до так званої “кілзони”, і ласкаво просимо назад до війни на Заході, яка ризикує бути забутою. Пам’ятайте, це конфлікт, де правильне і неправильне болісно очевидні, де невинне демократичне європейське населення намагається боротися з автократичним режимом. Це війна, де трагедія не в тому, що Захід застосував “Томагавки” проти беззахисних школярів (тут вочевидь йдеться про удар по іранській школі, – ред.). Це війна, де Захід відмовляється дозволити захищати беззахисних школярів за допомогою “Томагавків”, – йдеться у репортажі Джонсона.
Він також побував і в самому Запоріжжі – обласному центрі, який не може захопити російська армія, але щоденно обстрілює. Він жив там в орендованій квартирі і чув вибухи рано вранці.
“Причина, чому я приїхав до Запоріжжя, полягає в тому, що Путін так відчайдушно намагається і не може захопити його. Він хоче цього, тому що це важлива регіональна столиця, велике та елегантне місто на Дніпрі з величезною, але наразі недіючою гідроелектростанцією. Коли ви їдете широкими бульварами Запоріжжя в стилі ар-деко, ви вражені потенціалом міста, багатством, яке чекає на повернення. У 1930-х роках тут був завод Chevrolet, а гребля — це творіння тих самих американських інженерів, які збудували велику греблю Гувера в Колорадо. Одного дня, я сподіваюся і вірю, це партнерство між США та Україною буде відновлено, і саме тому Путін так прагне повернути місто, якщо це можливо, і знову керувати ним з Москви”, – зазначає Джонсон.
Він вважає, що справжнє питання полягає не в тому, “чи зможе Путін захопити всю Україну – бо він не зможе – а в тому, чи робимо ми достатньо, щоб допомогти українцям відкинути його армію та змусити сісти за стіл переговорів”.
“Судячи з того, що я бачив, відповідь така: ні. Ми робимо недостатньо. Ми не даємо українцям необхідне обладнання – ракети великої дальності, щоб знищити фабрики безпілотників або бази, з яких росіяни запускають свої бомбардувальники. Чому ні? Немає сенсу звинувачувати лише Трампа та США через відмову віддавати “Томагавки”. Велика Британія має власні ракети далекого радіусу дії, як і німці. Немає сенсу нам, європейцям, звинувачувати Трампа, коли ми всі разом маємо сотні мільярдів заморожених активів Путіна, які, очевидно, слід розморозити та використати для допомоги Україні”, – вважає Джонсон.
Нагадаємо, Борис Джонсон – експрем’єр-міністр Великої Британії, який називав себе другом президента США Дональда Трампа, виступив з різкою критикою його ідей щодо умов для припинення війни в Україні.
