Опитування показало, що найбільшу підтримку серед українців наразі має так звана лагідна (стратегічна) українізація. Таке рішення повністю або частково підтримують 87% громадян.
Про це йдеться в аналізі результатів опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
“Політика радикальної українізації, яка передбачає заборону використання російської мови навіть у побуті та повний перехід на українську, виявилася прийнятною для 63% опитаних, тоді як третина – 32% її частково або повністю відкидає”, – йдеться у дослідженні.
Елементи прихованої русифікації підтримують 53% респондентів, а 39% вважають їх неприйнятними.
“Прихована русифікація” – використання нібито демократичного підходу (“якщо більшість населення хоче”, “вибір батьків учнів”) для фактичного зміцнення і поширення російської мови на різних рівнях.
Читайте також: Мовна омбудсменка про “мовні патрулі”: “Я не уявляю, як донести таку ініціативу до суспільства”
Результати по регіонах
Радикальну українізацію частіше схвалюють на Заході (72%) та в Центрі (67%), тоді як на Півдні та Сході її підтримка нижча, а частина населення вважає її неприйнятною.
“Радикальна українізація” – стигматизація і тиск на російськомовних громадян для переходу на українську мову, заборона використання російської мови і на побутовому рівні.
“Приховану русифікацію швидше підтримують жителі Сходу (68%) та Півдня (66%), особливо ті, хто вдома спілкується російською або обома мовами”, – зазначають аналітики.
Консенсус
У дослідженні вказують, що єдиний варіант, який користується абсолютною підтримкою мешканців усіх регіонів (81-90% залежно від регіону) і всіх мовних груп (83-88% залежно від мови спілкування вдома) – стратегічна українізація.
“Стратегічна або лагідна українізація” – зміцнення позиції української мови, але в довгостроковій перспективні без тиску щодо побутового використання російської мови.
Читайте також: Впродовж року в Україні фіксують уповільнення процесу українізації: Кремінь розповів, у чому це проявляється
