Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету на 2026 рік в першому читанні проголосувавши за урядовий законопроєкт №15224.
Авторка документу №15224 прем’єрка Юлія Свириденко. Проєкт закону є основним документом, який має суттєво змінити фінансування сектору безпеки і оборони у 2026 році.
Його вже розкритикували нардепи від опозиційних фракцій, попереджаючи про намір уряду скоротити видатки Міноборони на закупівлю озброєння на 40 млрд грн під виглядом змін до державного бюджету на 2026 рік.
“Політарена” проаналізувала урядовий законопроєкт, щоб з’ясувати, чи насправді видатки на оборону будуть скорочені.
Що пропонує урядовий законопроєкт №15224 про зміни в Держбюджет
По-перше, це збільшення ресурсів на оборону – загалом на 1,56 трлн гривень. З них понад 1,37 трлн грн планується спрямувати на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки та боєприпасів, а ще близько 174 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців.
А також:
- Залучення величезного пакету допомоги від ЄС – 90 млрд євро на 2026-2027 роки. З цієї суми у 2026 році Україна має отримати значну частину: близько 16,7 млрд євро (824 млрд грн) на загальну бюджетну підтримку та 28,3 млрд євро (1 397 млрд грн) безпосередньо на оборонні потреби через спеціальний фонд.
- Цільове спрямування внутрішніх джерел: 1. Весь військовий збір з 1 липня 2026 року йде виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ. 2. Вивізне мито на товари військового призначення та подвійного використання повністю спрямовується на потреби Міноборони та розвиток оборонно-промислового комплексу. 3.Частина “військового” ПДФО – на виплату винагород за знищені безпілотники.
Крім того, законопроєкт передбачає спрямувати 40 млрд грн до Резервнго фонду Кабміну та ще 40 млрд грн – на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст (енергетика, критична інфраструктура, підготовка до осінньо-зимового періоду)
В пояснювальній записці до проєкту закону наголошують: “Окремо законопроєктом усувається можливість подальшого необґрунтованого використання коштів резервного фонду державного бюджету на видатки, які не мають невідкладного чи безпекового характеру. Практика спрямування таких коштів на другорядні або політично мотивовані програми, що не пов’язані безпосередньо із забезпеченням обороноздатності держави та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, не відповідає меті функціонування резервного фонду в умовах воєнного стану”.
Навіщо потрібно вносити зміни у Держбюджет посеред року
Ці зміни необхідні для швидкого реагування на потреби оборони в умовах продовження війни. Основне джерело додаткових коштів – 90 млрд євро позики від ЄС. Уряд наголошує, що без цього фінансування буде важко забезпечити як обороноздатність, так і макроекономічну стабільність країни. Також підкреслюється, що пакет допомоги від ЄС важливий для продовження співпраці з МВФ та іншими партнерами.
Як це має працювати? Кошти від ЄС зараховуватимуться частково до загального, а частково до спеціального фонду бюджету. Спеціальний фонд буде жорстко цільовим – переважно на закупівлі озброєння через нову бюджетну програму Міноборони. Уряд отримує можливість гнучко перерозподіляти певні видатки, зокрема відновлювати ті, що були раніше скорочені. Військовий збір і мито також отримують чітке цільове призначення, що має зменшити “розпорошення” коштів.
Чому навколо змін у Держбюджет-2026 виникла дискусія
Окрім масштабного збільшення фінансування оборони, урядовий законопроєкт №15224 передбачає ще два великих і досить спірних перерозподілів загального фонду бюджету – по 40 мільярдів гривень кожен. Разом це 80 млрд грн, які стали головним каменем спотикання. Так куди підуть гроші?
40 млрд грн – у Резервний фонд Кабінету Міністрів
Резервний фонд – це “гнучкий” фінансовий запас уряд, який Кабмін може використовувати на непередбачені видатки, що не були закладені в основному бюджеті. У воєнний час його роль суттєво зростає. Згідно з Бюджетним кодексом, кошти з резервного фонду спрямовуються на:
- Ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій (обстріли, руйнування інфраструктури);
- Невідкладні заходи оборонного характеру;
- Інші непередбачені потреби.
Річ у тім, що на практиці з цього фонду часто фінансують досить різноманітні речі – від ремонту доріг і залізничних перевезень до різних програм підтримки економіки. Критики (зокрема опозиційні нардепи – автори альтернативних законопроєктів) вважають, що такий фонд перетворюється на “чорну касу” Кабміну, через яку можна швидко і без широкого обговорення розподіляти великі кошти.
У законопроекті №15224 пропонується додати до цього фонду 40 млрд грн.
Комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст – друга спірна стаття на 40 млрд грн.
Програма виникла за рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від березня 2026 року. Її мета – підготувати регіони та великі міста до важкої зими 2026/27 року в умовах постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури.
Кошти планується витрачати на:
- Захист і відновлення критичної інфраструктури (електрика, тепло, вода);
- Підготовку до проходження опалювального сезону;
- Посилення енергетичної стійкості регіонів;
- Заходи з нейтралізації загроз у паливно-енергетичному комплексі.
Уряд вважає цю програму критично важливою для того, щоб взимку люди не залишилися без світла і тепла. Опоненти називають її “розпорошенням” коштів, стверджуючи, що ці завдання можна фінансувати через інші бюджетні програми, а не створювати нову велику статтю витрат.
Критика урядового законопроєкту про зміни у Держбюджет-2026
Із критикою урядового проєкту змін до державного бюджету виступили представники опозиції у Верховній Раді — співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко, народна депутатка Ніна Южаніна (фракція “ЄС”) та народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”).
Один із найгостріших критиків урядового законопроєкту №15224 став Железняк. Разом з Миколою Хлапуком він зареєстрував альтернативний законопроєкт №15224-1.
Железняк вважає, що урядовий проєкт, попри декларативне посилення оборони, продовжує практику “розпорошення” бюджетних коштів. Зокрема, він критикує виділення 40 млрдгрн на “Комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст” і ще 40 млрд грн на збільшення Резервного фонду Кабміну.
На його думку, ці кошти є “політично мотивованими” і “непріоритетними” в умовах війни. Крім того, Железняк звертає увагу, що урядовий законопроєкт одночасно забирає 40 млрд грн у Міністерства оборони з програми закупівлі, модернізації та ремонту озброєння.
За словами Геращенко, фракція “ЄС” також зареєструвала свій законопроєкт про зміни до бюджету, якими пропонує збільшити грошове забезпечення військовослужбовців та наростити фінансування сектору оборони.
Своєю чергою Южаніна заявила, що уряд пропонує використовувати частину європейського кредиту обсягом 45 млрд євро не лише для потреб Міноборони, а й для інших структур сектору безпеки.
“Що це будуть за структури і який буде обсяг їх фінансування визначатиме уряд — і тут довіри вже немає”, — заявила вона.
Южаніна також висловила занепокоєння тим, що кошти резервного фонду можуть бути спрямовані на програми, які опозиція називає популістськими.
Позиція Комітету з питань бюджету та головний конфлікт щодо змін у Держбюджет
25 травня 2026 року Комітет з питань бюджету розглянув усі сім законопроєктів. Рекомендував Верховній Раді визнати урядовий законопроєкт №15224 невідкладним і прийняти його за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання за скороченою процедурою.
Головний конфлікт між двома ключовими підходами полягає в тому, як саме розподіляти додаткові ресурси і наскільки жорстко контролювати витрати під час війни.
Порівняння двох основних підходів (коротко):
- №15224 (урядовий) пропонує масштабне фінансування оборони (+1,56 трлн грн) за рахунок ЄС, але зберігає значну гнучкість для Кабміну – +40 млрд грн на Резервний фонд і +40 млрд грн на Комплексні плани стійкості регіонів. Плюс: комплексний підхід, врахування енергетичної безпеки. Мінус: критики вважають, що частина коштів “розпорошується”.
- №15224-1 пропонує прибрати 80 млрд грн “непрофільних” видатків і повністю переспрямувати їх на армію, а також ввести жорсткі обмеження на використання Резервного фонду та посилити контроль.
До другого читання у законопроєкт про внесення змін у Державний бюджет-2026 можуть внести зміни, знайшовши компромісне рішення.
