Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності оприлюднив 8 травня остаточну порівняльну таблицю до законопроєкту, який пропонує внести до Кримінального кодексу дві нові статті – 337-1 та 426-2. Мета – запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками ТЦК, головами та членами ВЛК.
Мова про законопрокт №12442 прийнятий за основу ще 12 березня 2025 року, а зараз підготовлений до другого читання. Автори та комітет позиціонують ініціативу як важливий крок у боротьбі зі зловживаннями в системі мобілізації.
Може скластися враження, що цей закон безпосередньо стосується резонансних дій, які називають “бусифікацією”, а також інших грубих порушень у процесі мобілізації, на які неодноразово вказував Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. Але документ має чіткі, досить вузькі склади злочинів з обов’язковою умисністю та причинним зв’язком між діями посадовця і наслідками. Розбираємося, що саме пропонується насправді.
Чому потрібна кримінальна відповідальність за порушення з боку ТЦК і ВЛК: позиція авторів
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що головна причина необхідності ухвалення документу – критична ситуація з виконанням заходів мобілізації під час повномасштабної війни.
“Нагальним є питання посилення кримінальної відповідальності службових осіб
територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також осіб, які
входять до складу військово-лікарських комісій за неналежне виконання своїх
службових обов’язків та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну
підготовку та мобілізацію”, – йдеться у записці.
Також наголошується, що проведені заходи контролю за роботою ТЦК встановили випадки призову громадян на військову службу, які не підлягали такому призову відповідно до закону, безпідставного надання відстрочок, непритягнення до відповідальності осіб, що ухиляються від призову, ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які не прибули за повістками на відправку в складі команд тощо.
“Крім того, непоодинокими є випадки порушення порядку проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби посадовими особами військоволікарських комісій, що призводить до порушення прав громадян, ухилення від призову на військову службу або до незаконного звільнення з військової служби військовослужбовців”, – наголошується у пояснювальній записці.
Автори законопроєкту наголошують, що чинне законодавство не містить чітких спеціальних норм, які б встановлювали кримінальну відповідальність саме за такі діяння, вчинені керівниками ТЦК та членами ВЛК. Тому законопроєкт має усунути ці правові прогалини, чітко визначити склади злочинів і суттєво посилити відповідальність посадовців, які умисно порушують законодавство про оборону та мобілізацію. На переконання ініціаторів, лише жорстка кримінальна відповідальність здатна забезпечити належне виконання мобілізаційних заходів і відновити довіру громадян до держави в умовах воєнного часу.
Що саме пропонує законопроєкт №12442
У версії, підготовленій до другого читання, законопроєкт вводить дві нові статті до Кримінального кодексу.
Стаття 337-1 передбачає відповідальність для медичних працівників, які входять до складу військово-лікарської комісії (як штатних, так і позаштатних). Їх можуть притягнути за умисне порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи, якщо саме через це порушення комісія прийняла незаконне рішення: визнала придатним до служби того, хто насправді непридатний, або визнала непридатним того, хто придатний (і його звільнили чи дали відстрочку).
Стаття 426-2 стосується військових службових осіб – насамперед керівників і відповідальних працівників територіальних центрів комплектування. Їх хочуть притягувати до відповідальності за умисне порушення порядку призову – направлення чи прийняття на військову службу тих, хто їй не підлягає, а також за незаконне звільнення людини від виконання військового обов’язку.
Обидві статті вимагають обов’язкового умислу та реального наслідку (незаконний призов або звільнення). Просто помилка чи формальне порушення без тяжких наслідків під ці статті не підпадає.
Про які порушення ТЦК і на ВЛК каже омбудсмен
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець під час засідання Тимчасової слідчої комісії у парламенті заявляв, що за інформацією, яка надходить від громадян, на ВЛК часто не перевіряють медичну документацію, не проводять жодного реального огляду військовозобов’язаних або військовослужбовців, а рішення про придатність ухвалюють дуже швидко.
“Причому ухвалюються рішення інколи, коли не можуть навіть пояснити на підставі чого було ухвалено таке рішення”, – зазначив Лубінець.
Він також розповів про випадки, коли до штурмових підрозділів направляли людей із серйозними проблемами зі здоров’ям, зокрема з важкими захворюваннями хребта, через які людина фізично не може носити бронежилет.
“Знову ж таки, дуже часто самі громадяни України, які звертаються до нас, наголошують, що вони ніколи не відмовлялись від проходження військової служби, але згідно з їхніми медичними документами або медичним станом вони не можуть проходити службу в окремих частинах. Але водночас вони готові доєднуватися до Сил оборони”, – підсумував Лубінець.
Юристи радять, якщо військовозобов’язаний має серйозні діагнози – перед ВЛК обов’язково треба пролікуватися у стаціонарі і отримати актуальну виписку. Старі документи, навіть за 20 років при хронічній і невиліковній хворобі, на ВЛК часто не приймають. Завірені копії всіх важливих документів варто завжди носити з собою.
На думку адвоката, який щодня працює з військовозобов’язаними, яких направляють на ВЛК, законопроєкт №12442 може зіграти важливу позитивну роль.
“Якщо закон реально запрацює, він стане серйозним стримуючим фактором для лікарів комісій, – сказав він. – Після прийняття цього закону умисне порушення процедури ВЛК, яке призвело до незаконного визнання придатним чи непридатним, стане кримінальним злочином з реальними строками. Це може змусити лікарів хоча б почати боятися ставити підписи “буль-як” і більше зважати на медичні документи, а не на “усні вказівки керівництва”. В ідеалі це має зменшити кількість випадків, коли людей з інвалідністю та важкими хворобами незаконно відправляють на службу”.
Адвокат вважає, що стаття 337-1 є найкориснішою частиною законопроєкту, бо саме на рівні ВЛК відбуваються неприпустимі порушення.
Стаття 426-2: чи б’є законопроєкт по “бусифікації”?
Друга нова стаття, запропонована у законопроєкті, – 426-2 ККУ – стосується саме військових службових осіб, тобто переважно керівників і відповідальних працівників ТЦК.
За цією статтею передбачена відповідальність за умисне порушення порядку призову, направлення або прийняття людини на військову службу, якщо таке порушення призвело до одного з двох наслідків:
- призвали (або направили, або прийняли) на службу особу, яка не підлягала призову за законом;
- або незаконно звільнили людину від виконання військового обов’язку.
Санкції досить жорсткі: від службового обмеження чи дисциплінарного батальйону в простих випадках – і до 5-8 років позбавлення волі під час воєнного стану.
Чи стосується цей закон так званої “бусифікації”? Безпосередньо – ні. Для таких дій існують інші статті ККУ (перевищення влади, службове зловживання, незаконне позбавлення волі тощо).
Ця стаття б’є по наступному етапу – по незаконному оформленню призову. Наприклад:
- призвали батька трьох неповнолітніх дітей, який мав законну відстрочку;
- призвали людину з бронюванням чи з іншими законними підставами для відстрочки;
- призвали особу, яка вже була визнана непридатною, але рішення не внесли в “Оберіг”;
- або, навпаки, незаконно звільнили від служби того, хто мав служити.
Тобто закон карає за те, що людину незаконно мобілізували або незаконно звільнили від служби, порушивши встановлений законом порядок. А не за сам факт порушень “груп оповіщення”.
Чи буде працювати законопроєкт №12442 у разі його остаточного ухвалення
Законопроєкт №12442 – це спроба заповнити реальну прогалину в законодавстві та посилити відповідальність за найпоширеніші зловживання в системі мобілізації. Він вводить дві спеціальні норми, які чітко карають умисні порушення саме на етапах роботи ВЛК та оформлення призову. Якщо закон запрацює, він може стати реальним стримуючим фактором для лікарів комісій і посадовців ТЦК і ВЛК.
Але без жорсткого контролю за роботою комісій, внесення всіх паперових висновків до “Оберігу” та реального покарання за корупцію новий закон ризикує залишитися черговим “паперовим” актом.
