Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на засіданні 22 квітня зняв обмеження, які стосуються охорони культурної спадщини для реалізації проєкту будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Про це повідомляє кореспондент “Політарени”.
Читайте також: Більше ста фігурантів справ Майдану уникнули покарання через спливання строку давності, – Офіс Генпрокурора
Проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності” №14166 внесли до Верховної Ради 29 жовтня 2025 року.
Як сказано в пояснювальній записці, метою проєкту Закону є створення належних правових умов для завершення будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, який має стати центральним місцем вшанування пам’яті учасників Революції Гідності та символом боротьби українського народу за свободу, гідність і європейські цінності.
Попри суспільну та державну важливість цього об’єкта, процес його реалізації ускладнився низкою містобудівних, дозвільних і правових процедур, пов’язаних із особливим статусом території алеї Героїв Небесної Сотні.
Для забезпечення можливості будівництва музею необхідно було усунути обмеження, встановлені частиною третьою статті 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та частиною другою статті 18 Закону України “Про автомобільні дороги”, які перешкоджають наданню земельної ділянки і реалізації затвердженого проєкту.
“Законопроєкт покликаний усунути нормативні бар’єри, які фактично блокують будівництво музею, та створити законодавчі передумови для завершення цього важливого державного проєкту”, — зазначають ініціатори законопроєкту, нардепи Олена Шуляк, Іван Вірастюк, Лариса Білозір, Ігор Васильєв та Максим Заремський.
По суті, нардепи запропонували знайти можливість надати у користування земельні ділянки на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві для здійснення проєктування і будівництва Музею Революції Гідності без додаткових дозвільних процедур.
Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики у своєму експертному висновку зазначив, що у Законопроєкті №14166 виявлені положення, що містять корупціогенні фактори, а саме: “створюють правову невизначеність та дозволяють здійснювати проектування і будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні без дотримання всіх містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, а не лише тих, які безпосередньо перешкоджають будівництву цього комплексу”.
На думку членів антикорупційного Комітету, у разі прийняття законопроекту не враховуватимуться, зокрема, такі обмеження: гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до «червоних ліній», ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж тощо.
Крім того, передбачається можливість здійснення забудови в межах “червоних ліній”, які чітко розмежовують землі загального користування від земель, призначених для забудови (новий пункт 4 розділу ХІІ Закону України “Про автомобільні дороги”).
До другого читання надійшло 134 пропозиції до законопроєкту. Як зазначила на засіданні Комітету нардепка Ганна Бондар, було враховано 7 пропозиції, частково враховано 2 пропозиції та 125 пропозицій відхилені.
У підсумку, вирішено встановити, що гранично допустима висотність меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – музею Революції Гідності не повинна бути більшою ніж 27 метрів. Це має бути враховано при видачі містобудівних умов.
Також члени Комітету визначили, що діюча ч. 2 ст. 18 ЗУ “Про автомобільні дороги” не поширюється на розміщення складових меморіально-музейного комплексу. Це дозволить зняти заборону на розміщення меморіально-музейного комплексу, як визначного церемоніального об’єкта державного значення в межах “червоних ліній” Аллеї Героїв Небесної сотні.
Крім того, на проєктування і будівництво музею Революції Гідності також не буде поширюватись дія положень абзаців 1,2,4 та 5 ч. 2 ст. 32 ЗУ “Про охорону культурної спадщини”, і така норма знімає встановлені законом обмеження для проведення робіт з будівництва музею поблизу розташованих пам’яток містобудування та архітектури, щодо яких межі зони охорони ще не визначено у передбаченому законом порядку.
Також Комітет запропонував встановити, що визначені норми містобудівної та проєктної документації у сфері охорони культурної спадщини, планувальні обмеження та режим використання територій у межах зон охорони пам’яток культурної спадщини не застосовуються при проєктуванні та будівництві музею Революції Гідності в тій частині, що перешкоджає реалізації проєкту.
У представників Міністерства культури України заперечень із цього приводу не було.
Голова Комітету Олена Шуляк перед голосуванням попередила усіх для розуміння: “Обмеження, які знімаються, стосуються охорони культурної спадщини”.
Більшість членів Комітету підтримали внесені поправки. За словами Шуляк, законопроєкт №14166 буде внесений до другого читання в сесійну залу, якщо не буде заперечень від інших комітетів парламенту.
Довідка: 20 лютого в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Щороку у ці дні проходять заходи до пам’ятної дати – вшановують полеглих учасників Революції, які віддали своє життя за ідеали демократії та права і свободи українців. Під час повномасштабної війни низка подій проходила під гаслом “Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни”.
