7 квітня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005, який в останній версії має таку назву: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження”.
Навколо цього документа одразу спалахнув інформаційний скандал. Політики, блогери та особи, які позиціонують себе як експерти і юристи, стверджують, що новий закон дозволяє забирати у людей єдине житло за будь-які борги. Особливо активно у соцмережах лунають залякування про те, що “навіть через борг в одну гривню, наприклад, за послуги газопостачання, українець з мінімальною пенсією може втратити квартиру, а примусові виселення стануть масовою практикою”.
“Політарена” вже розбирала першу версію цього законопроєкту восени 2025 року. За цей час документ суттєво змінився. У фінальній редакції з’явилися важливі норми, яких не було в початковому тексті. Тож з’ясуємо, чи насправді закон дозволяє забирати єдине житло за борги?
Про що законопроєкт №14005
Законопроєкт №14005 не змінює правила стягнення боргів чи виселення людей. Його основна мета – повна цифровізація виконавчого провадження в Україні. Фактично, робота, яка раніше велася переважно на папері, переноситься в сучасну електронну систему. Це має зробити процес виконання судових рішень швидшим, прозорішим і менш залежним від людського фактора.
Що таке Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП)?
АСВП – це єдина інформаційно-комунікаційна система Міністерства юстиції, яка вже кілька років функціонує, але тепер отримує значно ширші можливості. Вона забезпечує збір, зберігання, облік і обробку всіх даних про виконавчі провадження, а також автоматичну взаємодію з іншими державними реєстрами та установами.
Закон суттєво розширює можливості цієї системи. Тепер АСВП дозволяє:
- Автоматично розподіляти справи між державними та приватними виконавцями. Розподіл відбувається за допомогою спеціального алгоритму, який враховує навантаження виконавця, його виконавчий округ та інші об’єктивні критерії. Це зменшує ризик корупції та “ручного” призначення справ.
- Швидко обмінюватися даними в електронному вигляді з банками, небанківськими платіжними сервісами, МВС, нотаріусами, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, реєстром транспортних засобів та іншими базами даних. Тепер багато запитів і відповідей відбуваються автоматично, без паперових листів і тривалого очікування.
- Автоматично формувати документи, надсилати повідомлення сторонам провадження. Система автоматично формує повідомлення про погашення заборгованості. Воно одразу надсилається до банку або небанківського платіжного сервісу. Після його отримання установа зобов’язана зняти арешт з рахунків, електронних гаманців та цінних паперів не пізніше наступного робочого дня.
- Вести централізований електронний архів усіх виконавчих проваджень, що полегшує доступ до інформації як для виконавців, так і для громадян.
Завдяки цим змінам поєднуються дані з різних державних реєстрів у єдиному цифровому просторі. Боржника буде швидше виявляти, арешти на кошти та майно – накладати оперативніше, а після сплати боргу – автоматично знімати обмеження. У підсумку стягнення боргів має стати ефективнішим і менш бюрократичним.
Фактично, це технічний закон, спрямований на модернізацію роботи виконавчої служби. Більшість його норм наберуть чинності через шість місяців після опублікування, щоб банки, реєстри та інші установи встигли підключитися до нової системи.
Посилення Єдиного реєстру боржників
Важливим елементом цифровізації став суттєвий “апгрейд” Єдиного реєстру боржників. Часто боржники, дізнавшись про відкриття виконавчого провадження, намагаються швидко продати або переоформити своє майно (квартиру, авто, земельну ділянку, цінні папери), щоб вивести його з-під можливого арешту. Після продажу стягувач (банк, комунальники, фізична особа) вже не може забрати це майно, бо воно належить іншій людині. Саме проти такої схеми і спрямований посилений реєстр.
Тепер, якщо людина внесена до ЄРБ, державні органи, нотаріуси, МВС, реєстратори та банки зобов’язані перевіряти цю інформацію перед тим, як проводити будь-які дії з її майном.
Якщо боржник намагається продати квартиру, машину, перереєструвати авто, оформити заставу чи відкрити новий рахунок, йому, як правило, відмовлять. При цьому відповідний орган (наприклад, нотаріус чи сервісний центр МВС) зобов’язаний негайно повідомити виконавця про таку спробу і надати відомості про майно, яке боржник хотів відчужити.
Завдяки цьому виконавці отримують оперативну інформацію і можуть вчасно накласти арешт, а боржник втрачає можливість “сховати” майно від стягнення.
Чи забиратимуть в українців єдине житло за борги
У першій версії законопроєкту №14005, жодних нововведень щодо відчуження нерухомості, наприклад, за несплачену “комуналку”, взагалі не було. Він просто повторював чинну на той момент норму: стягнути борги за рахунок житла дозволялося лише у випадку, якщо сума боргу перевищувала 20 мінімальних заробітних плат (МЗП).
Ще раз наголошуємо: ця стара норма, яка діяла в Україні вже давно, ще до законопроєкту №14005. При цьому деякі політики та блогери активно стверджували, що цей законопроєкт “впроваджує можливість забирати єдине житло за борги”, ніби до цього такої практики не було.
У фінальній версії закону, за яку проголосувала Рада, це питання з’явилося, але зміни пішли у протилежний бік: не в бік посилення стягнення, а навпаки, у бік посилення захисту боржників.
Цитуємо: “У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється”.
У 2026 році мінімальна зарплата становить 8647 грн. Отже, 50 МЗП = приблизно 432 350 грн.
Раніше захист діяв лише до 20 МЗП (близько 172 940 грн). Тепер цей поріг суттєво підвищили – більш ніж у 2 рази. Це означає, що для “звичайних” боргів (комунальні платежі, кредити, штрафи тощо) єдине житло стало набагато краще захищеним.
У яких випадках житло все ж можуть забрати за борги
Закон передбачає лише два винятки, коли стягнення можливе навіть при боргу до 50 МЗП:
- Якщо житло є предметом застави або іпотеки саме за тим виконавчим документом, за яким стягують борг (класичний іпотечний кредит).
- Якщо борг виник через відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю.
У фінальній версії з’явилася ще одна важлива норма (пункт 10-13 Прикінцевих та перехідних положень). Під час воєнного стану та протягом одного року після його закінчення забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців ЗСУ, Національної гвардії, Держспецзв’язку та інших силових структур, якщо вони подадуть відповідну заяву виконавцю та підтвердять свій статус.
Це стосується саме тих боржників, які проходять службу на території України.
Висновок: чи стануть українські боржники безхатьками?
Законопроєкт №14005, прийнятий 7 квітня 2026 року, це в першу чергу технічний закон про цифровізацію виконавчого провадження. Він спрямований на те, щоб виконання судових рішень стало швидшим, прозорішим і менш залежним від паперової бюрократії.
Більшість гучних заяв про “втрату єдиного житла навіть за одну гривню боргу” не відповідають реальному змісту документу. Навпаки, у фінальній версії поріг захисту єдиного житла підвищили з 20 до 50 мінімальних зарплат (приблизно до 432 тисяч гривень у 2026 році), а військовослужбовцям під час воєнного стану та рік після нього надали додатковий захист.
Звичайно, закон посилює контроль за боржниками через Єдиний реєстр і прискорює процедури стягнення. Але водночас він вводить автоматичне зняття арештів після погашення боргу, зручніші механізми поновлення проваджень і низку інших норм, які полегшують життя тим, хто добросовісно виконує свої зобов’язання.
Підсумовуючи: закон не є “антинародним і рейдерським”, як його намагалися подати в інформаційному просторі. Він має як плюси (цифровізація, швидкість), так і певні ризики (посилення контролю).
