Китай відкрив ринок для імпорту українського пшеничного борошна після понад трирічних перемовин.
Про це заявив голова Державної служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України Сергій Ткачук.
“Відкриваємо нові можливості для українського агросектору. Тож разом і надзвичайним і повноважним послом Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуньом підписав міжнародну угоду. Документ офіційно відкриває експорт українського пшеничного борошна до Китаю. Це протокол інспекційних, фітосанітарних та санітарних вимог до борошна, що експортується з України. Він регулюватиметься між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Генеральною митною адміністрацією КНР”, – пояснив Ткачук.
За його словами, це результат комплексної та системної роботи: від технічних консультацій і переговорів до оцінки української системи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів. Фактично, китайська сторона підтвердила довіру до українських процедур контролю та якості продукції.
“Протокол встановлює чіткі та прозорі вимоги до всіх етапів виробництва та експорту – від вирощування пшениці до постачання готової продукції на ринок Китаю. Йдеться про забезпечення повної простежуваності, відповідності санітарним і фітосанітарним стандартам, а також постійний державний контроль”, – додав посадовець.
Так, для українських виробників це означає:
- доступ до одного з найбільших світових ринків;
- нові можливості для розвитку переробки;
- збільшення експорту продукції з доданою вартістю;
- зміцнення позицій України як надійного торговельного партнера.
Йдеться не лише про розширення географії експорту, а й про якісну трансформацію. Тож країни продовжать системно працювати над відкриттям нових ринків і створенням додаткових можливостей для українського бізнесу.
Нагадаємо, також Україна посіла перше місце у світі за імпортом зброї. Разом з тим, РФ стрімко втрачає позиції головного продавця зброї.
Також завдяки перегляду цінових обмежень Україна наростила імпорт електроенергії. Це дозволило вирівняти ситуацію і зробити імпорт економічно можливим.
