Наразі Бюро економічної безпеки України перебуває в процесі глибокої внутрішньої перебудови.
Про це пише видання ZN.UA.
“Лабораторії законодавчих ініціатив 2025 року привернули увагу до БЕБ через скандал навколо конкурсу на посаду нового директора. Зрештою у серпні уряд призначив колишнього детектива Національного антикорупційного бюро України Олександра Цивінського – переможця відкритого конкурсу за участю міжнародних експертів. За пів року гучних заяв не пролунало. Проте виникла напруга в медіа у питання: що ж насправді змінилося після “перезавантаження”?, – йдеться у матеріалі.
Проте призначення нового директора стало сигналом про намір перезапустити БЕБ: як для бізнесу, так і для держави. Водночас за шість місяців очікування швидких результатів інституція опинилася у процесі глибокої внутрішньої перебудови. А Цивінський, як наголошує видання, фактично виконує роль кризового менеджера. Адже його призначення збіглося з іншою ключовою вимогою – повною атестацією працівників, ухваленим на вимогу МВФ 2024 року.
“У БЕБ наразі працює лише третина від передбаченої чисельності штату. Водночас інша частина працівників проходить перевірку, а нових потрібно набрати за конкурсом. Усе це суттєво обмежує спроможність органу демонструвати швидкі результати”, – додає ZN.UA.
Читайте також: “БЕБ” – це не місце для випадкових людей. Треба податкову міліцію замінити на Бюро економічної безпеки”, – Цивінський
Автор статті й керівник напряму “Правопорядок” Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін наголосив, що головне завдання БЕБ нині – протидія правопорушенням, які підривають функціонування економіки держави. Йдеться про злочини в економічній сфері та виведення “тіньового” сегменту бізнесу у “білий”. Тобто так, щоб він працював, розвивався й сплачував податки, наповнюючи державний і місцеві бюджети.
“Акцент на “процвітанні” не випадковий. Це не лише про податки, а й про правила гри: відсутність тиску з боку органів правопорядку, передбачуваність та інвестиційну привабливість – як для українського, так і для іноземного бізнесу. Однак є ключове “але”: БЕБ фактично не функціонувало повноцінно від моменту створення з 2021 року. І саме це багато в чому визначає те, що ми бачимо сьогодні”, – пояснив автор статті.
За його словами, йдеться про незавершену реформу податкової міліції. Адже формально її ліквідували ще 2016 року, але фактично вона існувала до 2021 року. Протягом цього часу держава кілька разів намагалася створити новий орган – фінансову поліцію, Службу фінансових розслідувань та Національне бюро фінансової безпеки. І лише 2020 року цю спробу нарешті вдалося реалізовано, а 2021 року закон про БЕБ набрав чинності.
“Його створювали за логікою спеціалізованих органів – на кшталт НАБУ або ДБР. Проте, як показала практика, лише скопіювати профільний закон недостатньо. Адже майже одразу виникли проблеми з керівництвом і конкурсними процедурами. На це наклався воєнний стан, і врешті Україна взяла на себе зобов’язання “перезавантажити” БЕБ. Цьому передував й критичний висновок Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України у 2023 році, а також відверте невдоволення бізнес-асоціацій, які говорили про ті самі практики, що й за часів податкової міліції. Це тиск, вимагання та безпідставні обшуки. Тож станом на початок 2024 року репутацію БЕБ коротко описували так: “податкових міліціонерів просто перевели з одного органу до іншого”, – наголосив автор статті.
Нагадаємо, Цивінський розповів, що змусило владу призначити його на посаду директора БЕБ. Також він наголосив, що “виграв чесний, відкритий і прозорий конкурс”.
Варто зазначити, що раніше нардеп Железняк розповів, як відбуватиметься перезавантаження БЕБ. Наголошувалося, що за півтора роки Цивінський має сформувати дві спеціальні комісії.
Читайте також: БЕБ показало результати за 2025 рік – що змінилося в боротьбі з тіньовою економікою
