Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що з огляду на минулу зиму, українським містам необхідно тримати в резерві мобільні котельні, перш за все дизельні, та мобільні генератори.
Про це Харченко розповів в інтерв’ю Цензор.НЕТ.
“Якщо якась частина міста під час найближчого або наступного сезону, через атаки опиниться без тепла в мороз, туди мають оперативно виїхати мобільні котельні, генератори і навіть в умовах блекауту підключити ті будинки, які в той момент не отримують ні електро-, ні теплопостачання”, – каже він.
За його словами, у Києві для аварійних ситуацій потрібно передбачити наявність приблизно 1700–1800 мобільних генераторів і 130–150 мобільних котелень.
“У разі вибуття з системи постачання великого джерела тепла, заїхали на територію, підключилися й працюють. Це дуже дорого та фантастично неефективно. Але в критичній ситуації це може бути прямим способом врятувати людей від замерзання”, – каже фахівець.
Читайте також: Зеленський переклав на мерів і голів областей захист енергетики, вони мають підготувати план до 1 вересня
Альтернатива ТЕЦ
Він наголошує, що наразі немає альтернативи відновленню пошкоджених ТЕЦ, тому має йти процес резервування та децентралізації.
“Має відбуватися інтенсивний процес інвестування нових теплових і когенераційних потужностей, щоб зарезервувати теплові зони, які зараз під відповідальністю ТЕЦ, і мати змогу перейти на інше джерело, якщо вона буде уражена. Такі детальні плани, розроблено, але вони потребують суттєвих інвестицій. Робота над цим триває”, – пояснив Харченко.
Читайте також: Операція “Когенерація”: Чи покращить ситуацію з теплом та електрикою установка когенераційних установок у Києві
Директор Центру досліджень енергетики навів як “приклад далекоглядності у технічних рішеннях” місто Дніпро.
“Де дійсно було зроблено резервування і децентралізація великого джерела – Придніпровської ТЕС, і певна кількість районів була переведена на меншого розміру альтернативні теплові джерела. Вони цим займалися протягом останніх півтора року. Харків теж над цим працює”, – зазначив він.
Однак, якщо брати до уваги, скільки побудовано нових децентралізованих потужностей у рамках міста, то абсолютні цифри все одно будуть найбільшими в Києві.
Розміщення обладнання під землею
За словами Харченка, у Києві також вже ведеться робота щодо розмішення енергетичного обладнання під землею для захисту від ударів РФ.
“Але це дуже дорого, що реально сповільнює і здорожчує процес. Крок за кроком це робитиметься неминуче. В принципі, нам доведеться переводити енергосистему у максимально безпечний формат. Тобто будувати нові потужності виключно захищеними, переносити існуючі об’єкти і поступово створювати підземну або напівпідземну, з другим рівнем фортифікації енергетичну систему”, – запевняє фахівець.
Він зауважує, що йдеться “про мільярди коштів і роки”.
“Багато чого вже зроблено. Якби ні, в частині високовольтних мереж ми б уже просто не мали електрики”, – додав він.
Нагадаємо, що Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив надання екстреного гранту у розмірі 20 мільйонів євро для встановлення у Києві контейнерних когенераційних установок.
Читайте також: Київрада затвердила план енергостійкості столиці: що він передбачає
