У рамках спільного проєкту видання “Політарена” разом із дослідницькою компанією Active Group продовжують вивчення громадської думки українців. Результати нового дослідження свідчать, що українці хочуть бачити у Верховній Раді в якості народних депутатів чесних технократів 30–50 років, які представляють інтереси виборців, мають досвід в економіці та фінансах і готові складати мандат у разі невиконання передвиборчих обіцянок.
Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років; вибірка відповідає доступним даним про населення України (вік, стать, регіон проживання). Кількість опитаних – 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%. Географія дослідження: Україна (без тимчасово окупованих територій). Період збору даних: 14 березня 2026 року.
Читайте також: Яким має бути сьомий президент України: електоральний портрет ідеального лідера
Якими мають бути функції народного депутата
Зокрема, відповідаючи на запитання про головні функції депутата, респонденти найчастіше називали представництво інтересів виборців (46,8%), розробку якісних законів (39,8%) та захист громадян від несправедливих рішень влади (38,9%).
Важливими також є контроль за діяльністю уряду (27,4%), залучення ресурсів бюджету до свого регіону й публічне пояснення державних рішень (по 19,7%). Меншою мірою очікують від депутатів ролі “моральних авторитетів” (18,4%), лобістів окремих груп (9,8%) чи “міжнародних промоутерів” (10,9%).
Критерії оцінки діяльності депутата: репутація на першому плані
Щодо критеріїв оцінки діяльності депутата, на перший план виходить репутація та відсутність корупційних скандалів (29,5%) і якість прийнятих законів (28,4%).
Важливою є також здатність впливати на розвиток інфраструктури округу чи області (20,8%) та вирішувати конкретні проблеми людей через адресну допомогу (19,2%). Помітну роль відіграють чітка публічна позиція (18,9%) і поведінка під час війни (17,5%), тоді як “впливовість” та здатність “пробивати рішення в Києві” суттєво поступаються (7,4%).
Якості ідеального народного депутата
Ідеальний народний депутат, за оцінками опитаних, передусім має бути чесним (53,6%) і відповідальним за власні рішення (48,4%).
Серед важливих рис також виділяють відкритість до людей (35,7%), готовність до непопулярних, але необхідних рішень та патріотизм (по 21,4%). Дещо рідше згадуються здатність до командної роботи (16,8%), уміння пояснювати складні рішення простими словами (14,2%) та принциповість (12,9%), а молодість і “новий підхід” важливі для 12,3%.
Яким має бути досвід народного депутата
Стосовно потрібного досвіду для ідеального депутата найбільше значення мають економіка та фінанси (30,6%) і управлінський досвід на керівних посадах (28,2%).
Важливими також є досвід у сфері права (25,4%), громадська діяльність і волонтерство (24,7%), а також робота в органах місцевого самоврядування (21,5%). Державний управлінський досвід (19,7%), міжнародний досвід (17,7%) та військовий досвід (11,4%) цінуються помірно, тоді як твердження «молодість важливіша за досвід» підтримує 15,7%.
Вік, соцмережі і фінанси “ідеального нардепа”
За віком більшість респондентів бачать ідеального депутата у діапазоні 30–40 років (39,4%) або 40–50 років (38,7%).
Вік до 30 років привабливий лише для 3,1%, тоді як 50–60 років – для 5,5%, а понад 60 років – для менш ніж 1%. Водночас майже 9,6% вважають, що вік не має значення, а ще 3,3% вагалися з відповіддю.
Питання фінансової незалежності депутата також має високий пріоритет.
46,6% вважають, що народний депутат має бути повністю фінансово незалежним, ще 28,9% – що частково. Лише 11,6% не вважають таку незалежність необхідною, тоді як 12,9% не змогли визначитися.
Щодо присутності у соцмережах, більшість вважають, що депутат має вести їх помірно: 49,5% – “час від часу й лише з ключових питань”.
Постійне активне ведення соцмереж підтримують 23,6%, позицію «ні» поділяють 11,4%, а 15,5% заявили, що їм це байдуже.
Модель поведінки “ідеального нардепа”
У моделях поведінки депутата найбільш привабливим є технократ, орієнтований на результат і конкретні проєкти (22,5%).
Трохи менше підтримки має “командний гравець”, який працює у рамках політичної сили (21,4%), та принциповий опозиціонер (17,9%). Публічний активний спікер (12,2%) та “переговорник/посередник” (11,4%) цікавлять меншу частку, а понад 10,7% не визначилися.
Чи має бути нардеп вихідцем з бізнесу
Сприйняття ролі великого бізнесу в політиці є неоднозначним.
Лише 15,1% однозначно вважають, що людина з великого бізнесу може бути ефективним депутатом, ще 34,3% відповіли “скоріше так”. Натомість 24,5% – “скоріше ні” і 14,4% – “ні”, а 11,8% не змогли дати відповідь.
Переходи між фракціями і політична відповідальність
Переходи депутатів між фракціями суспільство готове сприймати лише за наявності чітко обґрунтованих причин.
Такої позиції дотримуються 44,6%. Категорично проти переходів виступають 33,1%, беззастережно підтримують їх 12,2%, а 10,1% вагаються.
Вимога політичної відповідальності є дуже високою.
63,4% вважають, що у разі невиконання передвиборчих обіцянок депутат однозначно має скласти мандат, а ще 26,7% – “скоріше так”. Лише близько 4,4% відповіли “скоріше ні” та 1,8% – «однозначно ні», а 3,7% не визначилися.
Роль народного депутата під час війни
Під час війни, на думку громадян, народний депутат насамперед має контролювати використання бюджетних коштів (60,4%) і захищати права цивільних, що потерпають від війни (57,6%).
Дуже важливими також є захист прав військових, ветеранів та їхніх родин (49,9%), посилення обороноздатності (45,5%) та забезпечення справедливого розподілу обов’язку захисту країни (37,9%). Водночас від депутатів очікують роботи над міжнародною підтримкою України (36,5%), публічного пояснення рішень, пов’язаних із війною (36,3%), а також підтримки морального стану суспільства (28,0%).
Виборці хочуть голосувати за “сильну особистість” і за того, хто допомагає громаді
Коли респондентів питали, за кого вони скоріше проголосують, найбільша група віддала б перевагу “сильній особистості” (27,1%) або кандидату, який допомагає громаді (26,7%).
19,3% обирають кандидата з конкретною програмою, тоді як “представник опозиції” (5,7%), влади (2,6%), впливової партії (2,2%) чи відомий публічний діяч (1,8%) мають значно меншу підтримку. 13,1% не змогли визначитися.
За кого не готові голосувати виборці
Найбільш вагомою причиною не голосувати за кандидата є корупційні скандали – їх назвали понад дві третини опитаних (66,9%). (На графіку цієї цифри немає через технічну помилку, – ред.)
Також суттєвою підставою є зв’язки з олігархами (27,4%), відсутність чіткої позиції під час війни (18,2%) та невиконані обіцянки (16,0%). Важливими є також “зміна політичної позиції” (14,4%), популізм із нереалістичними обіцянками (6,8%) і зневажливе ставлення до людей (7,7%).
Чи готові виборці приймати матеріальну допомогу від нардепа
Ставлення до матеріальної допомоги від кандидатів є амбівалентним: 27,1% повністю підтримують її, 28,4% – скоріше підтримують.
Водночас 12,7% скоріше не підтримують, 14,2% – категорично не підтримують, ще 14,2% вважають, що це залежить від обставин, а 3,5% не визначилися.
При цьому, оцінюючи кандидата, який витрачає багато власних коштів на допомогу людям, 40,0% схиляються до того, що це більше підкуп виборців, а 17,7% – що це виключно підкуп; натомість лише 7,2% називають це виключно щирою допомогою і 16,2% – “більше щирою допомогою”. 18,9% не мають чіткого ставлення.
На кого має бути схожий “ідеальний нардеп”
На запитання про те, на кого з представників парламентів інших країн найбільше має бути схожий український депутат, істотна частина респондентів віддає перевагу власній моделі – 18,3% відповіли, що народний депутат України має мати власну модель роботи.
Окремі моделі іноземних парламентів (конгресмен США, член Палати громад, сенатор США, депутати Скандинавії, Бундестагу, Європарламенту, Естонії/Фінляндії, Кнесету, Сейму тощо) набирають від 2,5% до 8,3% кожна. Водночас найбільший кластер – 27,9% – не змогли відповісти.
