Верховна Рада спільно з ЦВК і громадськими організаціями напрацьовують дорожню карту майбутніх виборів. 5 лютого відбувся круглий стіл на тему: “Забезпечення реалізації виборчих прав окремих груп виборців: виклики та перспективи”.
Як повідомляє “Політарена”, його організував Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Громадянською мережею ОПОРА.
Читайте також: ЦВК пропонує розпочинати вибори лише через пів року після скасування воєнного стану
Учасники круглого столу наголосили, що для проведення повоєнних виборів необхідні законодавчі зміни і ці зміни вже готуються. Так, у Верховній Раді вже працюють 7 підгруп до яких залучені науковці і громадські організації.
Експерти виділили основні проблеми, які мають бути вирішені на наступних виборах, а саме: протидія сексизму, реалізація активного і пасивного виборчого права військовослужбовців, внутрішньо переміщеними особами, особами з інвалідністю та представниками національних меншин.
Щодо протидії сексизму, до Верховної Ради внесено законопроєкт №11300, який передбачає забезпечення збалансованого представництва жінок і чоловіків у Верховній Раді та місцевих радах. Зараз народними депутатками є лише 83 жінки.
Проблема полягає в тому, що велика кількість українок виїхала за кордон після початку повномасштабного вторгнення, і щоб вони могли реалізувати своє пасивне виборче право (обиратися до органів влади), на думку авторів ініціативи, потрібно зробити винятки щодо цензу осілості.
Крім того, щоб досягти гендерної рівності законопроєкт передбачає введення квот на представництво жінок у списках політичних партій та фінансове стимулювання партій, які включать жінок у свої списки. Також пропонується, за недотримання цих квот відмовляти в реєстрації виборчих списків таких партій.
Під час повномасштабної війни в Україні зросла кількість людей з інвалідністю, тому однією з проблем є інклюзивність виборчих дільниць.
Проблеми викликає і участь у виборах внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) та громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
По-перше, як зазначили експерти, досі невідома достовірна кількість ВПО та громадян на ТОТ. Також у багатьох українців, що перебувають на ТОТ, особливо в Криму, наразі немає чинних українських документів. Таким людям пропонується дозволити голосувати за “Посвідкою на повернення”. Разом з тим, для таких людей існують і безпекові виклики, оскільки виїзд для голосування на територію, підконтрольну Україні, або в одну із закордонних країн є проблематичним. Окупаційна російська влада може звинуватити їх у співпраці з українськими спецслужбами.
У голосуванні цих людей існують виклики і для України, оскільки, як зазначено на круглому столі, їх можуть використовувати російські спецслужби. Тому постає питання перевірки цих людей на співпрацю з окупаційною владою.
Народні депутати та представники мережі ОПОРА наголосили, що ніяких виборів на окупованих територіях, а також на територіях Росії і Білорусі Україна не проводитиме.
Нардеп Роман Лозинський розповів про напрацювання пропозицій щодо участі військовослужбовців у виборах. Проект напрацювань, за словами парламентаря, буде представлений за кілька тижнів.
Головне, що альтернативні способи голосування, як-от електронне або поштою, одностайно не підтримуються робочою групою ВР з питань підготовки до виборів в Україні після завершення воєнного стану.
Нагадаємо, 2 лютого стало відомо, що у Верховній Раді розпочали розробку законопроєктів, які регулюватимуть участь військовослужбовців у майбутніх загальнодержавних виборах. Профільна підгрупа вже обговорила створення спеціальних дільниць та процедури спостереження за процесом.
