На початку 2026 року Верховна Рада відмовилася розглядати законопроєкти, необхідні за програмами допомоги МВФ та Ukraine Facility, їх навіть не включили у порядок денний.
Це спровокує затримку чергових траншів і позик, що є критичним для бюджету в умовах війни. Інакше кажучи, є закони – є гроші, немає законів – немає грошей.
Про ризики затримки траншу МВФ попередив голова податкового комітету Данило Гетманцев: “Наслідки можуть бути катастрофічними. Ідеться про реальні гроші для людей. Під ударом опинилися соціальні виплати. Пенсіонери можуть не отримати кошти вчасно. Бюджетна стабільність тріщить по швах. Навіть виплати військовим тепер під загрозою”. Він зазначив: “Час спливає і якщо закони не ухвалять найближчим часом, фінансовий колапс стане реальністю”.
Читайте також: Ukraine Facility: які реформи Україна зобов’язана провести у 2026 році
Які ж закони “зависли”? Це, зокрема:
- “Податок на OLX”: законопроєкт №14025 від 09.09.2025 щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
- “Закон про спрощення приватизації” №13620 від 11.08.2025 – щодо підвищення ефективності управління об’єктами державної та комунальної власності з метою відновлення та економічного зростання України.
Цей “саботаж” не означає, що ці законопроєкти ніколи не ухвалять – скоріше за все, ідеться про тимчасові затримки через внутрішні торги між політиками, фракціями чи групами впливу в монобільшості. Такі паузи часто закінчуються компромісами, і закони просуваються далі, коли політичний тиск (від партнерів чи всередині країни) стає сильнішим.
Так про що ж ці законопроєкти і чому вони важливі?
Чи будуть податки на OLX?
Ще в липні 2025 року “Політарена” аналізувала законопроєкт №13232 про оподаткування маркетплейсів – онлайн-платформ, де відбувається торгівля товарами або послугами (OLX, Rozetka, доставка, служби таксі тощо). Але в потім норми щодо “оподаткування OLX” закріпилися в іншому законопроєкті – №14025. Його ухвалення (або аналогічного документу) є умовою для отримання допомоги від МВФ.
Законопроєкт №14025 пропонує запустити автоматичний обмін інформацією між податковими органами різних країн про доходи, які люди заробляють через онлайн-платформи. Він містить наступні зміни:
- Обов’язок для операторів платформ збирати дані та звітувати у ДПС. Компанії-оператори, як OLX чи іноземні, повинні перевіряти продавців (due diligence – збирати паспортні дані, податковий номер, адресу тощо), щороку до 31 січня подавати до податкової звіт про всіх, хто заробив через їхню платформу (сума доходу, кількість транзакцій, дані продавця). Це стосується платформ, які працюють в Україні або з українськими користувачами. Для простої людини це означає: якщо ви продаєте на OLX, податкова автоматично дізнається про ваші доходи. Самі ж маркетплейси не будуть платити жодних нових податків, для них виникає лише додаткова бюрократична робота.
- Які види діяльності підпадають під звітність? Це продаж товарів (зокрема вживані речі на OLX), особисті послуги, оренда нерухомості (квартира чи паркомісце через платформу), оренда авто (BlaBlaCar чи подібне). Не підпадає: просто обробка платежів чи реклама без безпосередньої угоди.
- Пільговий режим оподаткування 5% для продавців. Фізичні особи (не ФОП), які заробляють через платформи, можуть платити податок тільки 5% від доходу (замість звичайних 18% ПДФО + військовий збір). Це діє, якщо дохід не перевищує 6,7 млн грн на рік (834 мінімалки), не продаєте підакцизні товари (алкоголь, тютюн), відкриваєте окремий рахунок у банку для таких доходів. Податок утримує платформа (вона стає податковим агентом) або ви самі декларуєте. Для звичайної людини це може бути плюсом: легально продавати на OLX чи здавати квартиру і платити лише 5%, замість 19,5%. Це стимул вийти з тіні.
- Маленькі продажі без окремого рахунку. Якщо за рік ви продали не більше 3 разів і на суму, меншу за еквівалент 2000 євро, можна не відкривати спеціальний рахунок – користуватися звичайним.
- Штрафи для платформ. За неподання звіту, помилки чи невиявлення продавців – великі штрафи для компаній-операторів.
- Загалом це крок до прозорого ринку: менше тіньової економіки, відносно “гуманні” правила для всіх, хто заробляє онлайн.
Плюси та мінуси оподаткування маркетплейсів для держави та звичайних українців
- Плюси: детінізація великого сектору (фріланс, оренда, дрібна торгівля) – бюджет отримає мільярди (очікують ~14 млрд грн у 2026); пільга 5% робить легалізацію вигідною (дешевше, ніж зараз 19,5%); відповідність стандартам ЄС/ОЕСР, що допомагає з траншами МВФ та ЄС.
- Мінуси: МВФ насамперед думає про повернення кредитів з процентами, тому тисне на такі закони – додаткові надходження підуть на погашення боргів, а не тільки на соцвиплати чи оборону. Виходить з тіні великий “сірий” сектор, але для багатьох дрібних продавців це ускладнить життя (збір даних, рахунки). Якщо доходи великі – пільги немає, податок повний. Загалом закон потрібен для європейської інтеграції та боротьби з ухиленням, але мотив МВФ – гарантія повернення позик.
Приватизувати все: законопроєкт №13620
Під час аналізу Плану Ukraine Facility “Політарена” нагадувала про вимогу Євросоюзу щодо приватизації ключових державних банків і підприємств. Але цим план не обмежується: Україну загалом підштовхують до максимального курсу на продаж державного та комунального майна. Для цього треба створити відповідний механізм регулювання. Законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління об’єктами державної та комунальної власності з метою відновлення та економічного зростання України” – це пропозиція змінити кілька законів, щоб зробити процес продажу (приватизації) держмайна швидким, і, як стверджують автори, “прозорим та ефективним”.
Ось ключові зміни:
- Збільшення порогу для великої приватизації з 250 млн грн до 1 млрд грн. Зараз, якщо вартість підприємства чи майна перевищує 250 мільйонів гривень, його продають за складною процедурою “великої приватизації” – з окремим законом, радником, довгими перевірками, це може тривати роками. Законопроєкт піднімає цю межу до 1 мільярда, щоб об’єкти вартістю від 250 млн до 1 млрд продавалися за спрощеною процедурою малої приватизації – швидко через електронний аукціон.
- Пришвидшення аукціонів і автоматичне призначення нових. Якщо аукціон не відбувся (немає покупців), новий оголошується автоматично протягом одного дня і проводиться через 10-15 днів. Раніше це могло затягуватися на місяці. Це просто прискорює процес, щоб майно не “зависало” надовго і швидше приносило гроші в бюджет.
- Зміна моделі аукціонів для малої приватизації (більше кроків зниження ціни – до 50 або 99). Зараз якщо ніхто не купує за стартовою ціною, аукціон може провалитися. Нова модель дозволяє значно більше разів знижувати ціну крок за кроком, поки не знайдеться покупець.
- Стандарти розкриття інформації про об’єкти приватизації. Фонд державного майна (ФДМУ) затвердить єдині форми та формати, як саме описувати об’єкт – фото, документи, борги тощо. Раніше інформація могла бути неповною чи хаотичною. Це робить процес прозорішим: покупець точно знає, що купує, а корупції стає менше.
- Включення вугледобувних підприємств (шахт, розрізів) та пакетів акцій енергетичних компаній до звичайної приватизації. Зараз для шахт діє окремий старий закон. Його скасовують і переводять усі такі об’єкти на прозорі електронні аукціони. Це дозволить продати шахти, зокрема неефективні, приватним інвесторам, які зможуть їх модернізувати або перепрофілювати.
- Приватизація майна Національної академії наук України та галузевих академій. Землі, будівлі та інше майно академій наук тепер можна продавати чи здавати в оренду тільки через конкурентні електронні торги. Раніше це могло відбуватися непрозоро. Мета – щоб наукові установи не тримали зайве майно, а отримували гроші від його використання.
- Обов’язкова пропозиція приватизувати об’єкти, де витрати на утримання перевищують 50% вартості. Якщо держава щороку витрачає на підприємство більше половини його балансової вартості (наприклад, на зарплати, комуналку), його мають проаналізувати і запропонувати до продажу. Це спосіб позбутися “баласту” – підприємств, які тільки висмоктують гроші з бюджету.
- Спрощений викуп акцій/часток з переважним правом через електронні аукціони. Якщо держава має частку в компанії (наприклад, з приватними співвласниками), її можна викупити чи продати через прозорий аукціон з переважним правом для існуючих власників.
- Спрощена реєстрація права власності після приватизації. Навіть якщо держава раніше не зареєструвала своє майно в реєстрі, новий власник зможе швидко оформити його на себе, подавши тільки базові документи з аукціону.
- Фінансова підтримка малого та середнього бізнесу при купівлі об’єктів малої приватизації. Держава може компенсувати частину відсотків за кредитами або давати інші пільги підприємцям, які купують державне майно. Це стимулює звичайних бізнесменів брати участь у приватизації.
- Зняття мораторію на приватизацію в зонах, наближених до бойових дій. Таке майно можна буде продавати, а гроші спрямовувати безпосередньо до фонду ліквідації наслідків війни.
Законопроєкт №13620 пропонує суттєві плюси в короткостроковій перспективі: швидка приватизація дозволить оперативно наповнити бюджет (критично під час війни), залучити приватні інвестиції в застарілі активи (шахти, заводи, нерухомість), які зараз лише витрачають державні кошти, та позбутися “баласту” – підприємств з високими витратами на утримання. Зняття мораторію в прифронтових зонах і механізми автоматичного продажу неефективного майна дадуть додаткові гроші, які можна спрямувати на відновлення чи фонд ліквідації наслідків агресії. Підтримка малого бізнесу пільговими кредитами та спрощена реєстрація власності розширять коло покупців.
Але ризики великі й переважно довгострокові: курс на масову розпродаж може призвести до втрати контролю над стратегічними активами (енергетика, вугілля, наукова інфраструктура), а глибоке зниження цін на аукціонах (до 99 кроків) ризикує розпродати майно за безцінь. Отримані зараз гроші підуть на покриття дефіциту чи виплату боргів (МВФ, ЄС), але держава втратить майбутні доходи від цих об’єктів; нові власники можуть скоротити персонал чи перепрофілювати підприємства, що вдарить по мономістах і регіонах. Історичний досвід української приватизації показує, що швидка розпродаж часто закінчується концентрацією активів у вузькому колі без реального економічного зростання.
Реформи, які Україна не може проігнорувати
Повернення до розгляду цих двох ключових законопроєктів – №14025 (“податок на OLX”) та №13620 (спрощена приватизація) – неминуче. Політична криза в Раді та внутрішні торги можуть затягувати процес, але в умовах війни та повної залежності бюджету від зовнішньої допомоги ігнорувати вимоги МВФ та ЄС надто довго неможливо. Чи ухвалять їх у нинішньому вигляді, чи внесуть суттєві правки (наприклад, пом’якшать пільги чи обмеження в приватизації) – покаже час і баланс сил у монобільшості.
Але ще раз наголосимо на головному: при 100% дефіциті бюджету та воєнному стані чергові транші від МВФ і виплати за програмою Ukraine Facility від ЄС прямо прив’язані до впровадження саме цих реформ. Без ухвалення законів – немає передбачуваних мільярдів на оборону, соцвиплати та відновлення. Тому, попри всі затримки, очікуємо, що законопроєкти будуть доопрацьовані та винесені на голосування в найближчій перспективі – інакше втрата допомоги та позик.
