Директорка Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва закликала Україну до подальших рішучих реформ.
Про це вона заявила під час дискусії проєкту “Україна: на передовій майбутнього” на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
За її словами, ключовим кроком до перетворення країни на “економічного лева Європи” є відмова від субсидування енергоносіїв і відзначила успіхи української влади, яка навіть в умовах війни демонструє кращі результати реформ, ніж у мирний час. Проте вона підкреслила, що фіскальна стабільність потребує непопулярних рішень.
“Досі субсидується електроенергія, опалення… Ми знаємо, чому країна це робить, але цього треба позбутися. Ще є, з точки зору фіскального становища, над чим працювати. Зараз ми розглядаємо, як зробити розподіл податкового тягаря справедливішим. Це непросто, але це потрібно зробити”, — заявила очільниця МВФ.
Читайте також: МВФ та Україна погодили нову 4-річну програму підтримки на понад $8 мільярдів
Окрім перегляду тарифної політики, Георгієва акцентувала на важливості реформи оподаткування, знятті бар’єрів для бізнесу та прискоренні інтеграції до ЄС. На її думку, українці мають демонструвати впевненість на рівні «хижаків» світової економіки.
“Вставати вранці та ричати”, — пожартувала вона, закликаючи українців вірити у власні сили.
Окрему увагу директорка МВФ приділила стійкості українців, згадавши свій візит на одну з електростанцій. Вона була вражена швидкістю відновлення енергопостачання після обстрілів — 75% споживачів отримали світло вже за 14 годин.
“Моє враження від Києва просте й чесне: холодно, темно, значно важче, ніж у 2023-му, але місто функціонує. Вулиці чисті, світлофори працюють, люди виконують свою щоденну роботу. Вони не нарікають і не скаржаться – і це вражає”, — підсумувала Крісталіна Георгієва.
Раніше МВФ закликав Україну посилити боротьбу з корупцією для збереження фінансової підтримки.
При цьому МВФ прогнозує, що у 2026-2027 роках потреби України у фінансуванні зростуть майже вдвічі – до $65 млрд на рік. В ході переговорів з МВФ Київ збільшив оцінку потреба у зовнішньому фінансуванні з 38 мільярдів доларів до приблизно 65 мільярдів доларів.
