“Весна прийде, саджати будемо”. З цим слоганом, який потім став мемом, Володимир Зеленський став президентом, маючи на увазі боротьбу з корупціонерами у владі. І дійсно, з 2019 року корупційних кримінальних справ відкрито немало.
Наприклад, кілька днів тому Державне бюро розслідувань повідомило про підозру та затримало колишнього голову правління “Укренерго” Володимира Кудрицького. Його підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах).
23 червня НАБУ повідомило про підозру тодішньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За даними ЗМІ, Чернишов є фігурантом ще однієї кримінальної справи: про котеджне містечко “Династія”.
Дві підозри отримав також колишній голова військової адміністрації Донецької області, а нині керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко.
У квітні минулого року детективи НАБУ затримали міністра аграрної політики і продовольства Миколу Сольського, якого викрили на заволодінні державною землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.
А ще раніше були порушені кримінальні справи проти судей: голови Конституційного суду Олександра Тупицького та голови Верховного суду Всеволода Князєва. Обидва вони втратили вже свої посади.
Список ТОП-посадовців, яких звинувачують у корупції, можна продовжувати.
На якій стадії розгляду знаходяться кримінальні справи цих фігурантів, та чи вдалось когось із ТОП-посадовців спрямувати за ґрати, розбиралася “Політарена”.
У Кудрицького все тільки починається
Вранці 28 жовтня стало відомо, що ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу (він вже перебуває у СІЗО за іншим звинуваченням, – ред.) та вищезгаданому Кудрицькому, якого одразу і затримали.
Слідство вважає, що Кудрицький і Гринкевич могли заволодіти коштами державної компанії під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще у 2018 році.
29 жовтня Кудрицькому суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою альтернативою застави 13 мільйонів 730 тисяч гривень. І вже 30 жовтня цю заставу за нього внесли, хто саме, поки не відомо.
Варто зазначити, що на судове засідання 29 жовтня прийшли нардепи від фракції “Голос” Ярослав Железняк, Інна Совсун та Максим Хлапук, а також “Слуги народу” – голова енергетичного комітету Андрій Герус та очільниця комітету парламенту з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
Парламентарі висловили готовність взяти його на поруки, але суд відмовив. Нардепи вважають, що Кудрицький не скоював злочину, який йому інкримінують антикорупційні органи.
“Я не бачила матеріалів слідства щодо цих звинувачень у шахрайствах на закупівлях у 2018 році. Але мені, як і решті українців, було б цікаво дізнатися деталі та зрозуміти, наскільки обвинувачення об’єктивні й обґрунтовані. Чи це не банальна помста, ну, наприклад, від колишнього міністра енергетики Германа Галущенка”, – написала у Facebook Інна Совсун.
Ярослав Железняк звинуватив українську владу в авторитаризмі. А Радіна процитувала прокурора.
“Зі слів прокурора складається наступна картина. У 2018 році “Укренерго” оголосило тендер на Prozorro на облаштування зовнішньої огорожі для електростанції. Цей тендер виграла компанія Гринкевича, тому “Укренерго” уклало з нею договір. Підписантом цього договору, як і сотень інших договорів, був Володимир Кудрицький. Відповідно до договору, “Укренерго” сплатило фірмі Гринкевича аванс в обмін на гарантію банку “Конкорд”, що договір буде виконано. Далі компанія не виконує зобов’язання по договору, тому “Укренерго” через суди успішно стягує з банку “Конкорд” суму авансу і, очевидно, штрафні санкції. Усе. Тобто ДБР інкримінує Володимиру Кудрицькому шахрайство для заволодіння авансом, який “Укренерго” уже повернуло за час керівництва самого ж Кудрицького. “Укренерго” фактично не понесло збитків”, – повідомила Радіна.
“Яким чином Кудрицький начебто заволодів авансом, чим це підтверджується і чи є докази змови із компанією Гринкевича — прокурори не повідомили”, – додала вона.
В плюс Кудрицькому ставлять те, що при ньому, як раз перед повномасштабним вторгненням 24 лютого о 01:30 “Укренерго” від’єднало Україну від російської енергомережі. І це врятувало країну від енергетичного колапсу у перші дні великої війни.
Як би то не було, можна зазначити, що “марафон кримінального переслідування” Кудрицького тільки починається.
Чернишов ще під слідством і заставою
13 червня поточного року НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері будівництва, до якої, за даними слідства, причетні високопосадовці найвищого рівня. Тоді ж у ЗМІ з’являлась інформація, що невдовзі підозру отримає тодішній віцепрем’єр – міністр національної єдності Олексій Чернишов. Саме в той час Чернишов знаходився у закордонному відрядженні. Журналісти припускали, що Чернишов в Україну вже не повернеться. Але за кілька днів він таки повернувся і дійсно, був викликаний у НАБУ де йому вручили підозру по кількох статтях Кримінального кодексу України.
За версією слідства, Чернишов створив умови для передачі ділянки землі держпідприємству, яке згодом уклало інвестиційні угоди на його забудову. Землю та наявні на ній будівлі оцінили майже у п’ять разів дешевше від ринкових цін. За таку схему забудовник, як з’ясувало слідство, надав чиновникам квартири зі великим дисконтом — по 1000-8000 грн за кв м замість ринкових 30 тис. грн. За версією слідства, фактична сума неправомірної вигоди сягнула 16,8 млн грн.
Правоохоронці звернулися до суду з клопотанням звільнити Чернишова від займаної посади. Але суд у клопотанні відмовив. Але 17 липня відбулися перестановки в уряді і міністерство національної єдності Чернишова просто перестало існувати, його доєднали до міністерства соцполітики.
У той же час з’явився і поспіхом проголосований і підписаний президентом закон про обмеження НАБУ і САП
Читайте також: Законопроєкт №12414: повний розбір документа про обмеження НАБУ, САП і БЕБ, який вже викликав вуличні протести
Суд також обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 мільйонів гривень, яку за Чернишова внесли його дружина Світлана, маркетингова директорка групи компаній DIM Дарія Бедя та ТОВ “Форавто тор”.
Пізніше Апеляційний суд залишив у силі цей запобіжний захід, відхиливши клопотання про його зміну. А закон №12414 у Верховній Раді скасували, ухваливши новий.
На кінець жовтня ніякої нової інформації у цій справі Олексія Чернишова немає. Триває слідство.
Однак, журналістам “Української правди” стало відомо, що відносно Чернишова відкрили ще одне кримінальне провадження, яке стосується котеджного містечка “Династія”.
Сольський протягом року знайомиться із справою
Міністра аграрної політики і продовольства України Миколу Сольського НАБУ затримало 24 квітня 2024 року. Його викрили на заволодінні державною землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.
Суд взяв міністра під варту і відправив у СІЗО. Наступного дня після затримання, Сольський написав заяву про звільнення з посади. А ще через день, 26 квітня, він залишив стіни СІЗО, сплативши заставу у сумі 75,7 мільйона гривень.
Майже рік тому, ще 29 листопада 2024 року, прокурор у кримінальному провадженні ухвалив рішення про завершення досудового розслідування, і екс-міністр почав знайомитись із справою.
У квітні 2025 року адвокат Сольського просив суд надати його клієнту дозвіл на виїзд за кордон, а саме – у Варшаву. Захисник зазначав, що ексміністра, як члена громадської спілки “Всеукраїнська Аграрна Рада”, делегували в якості єдиного представника для участі в українсько-польських переговорах у Міністерстві сільського господарства та розвитку села Польщі. ВАКС у цьому клопотанні відмовив.
Наразі колишній міністр досі знайомиться з матеріалами розслідування.
Читайте також: Як затягують судові процеси в Україні до безкінечності: вісім способів на прикладі справи Нелі Штепи та інших
Справи Кириленка вже у суді
25 березня 2024 року НАБУ та САП відкрили кримінальне провадження щодо колишнього начальника Донецької ОВА і нинішнього голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Посадовця звинуватили у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
Незадовго до цього журналісти “Схем” опублікували розслідування, у якому йшлося, що родичі дружини Кириленка придбали елітне майно в Ужгороді, Києві та Київській області на 70 мільйонів гривень. Але така сума не відповідає їхнім заробіткам.
14 серпня 2024 року НАБУ і САП повідомили Кириленку про підозру. Йому інкримінували незаконне збагачення на 56,2 млн гривень, а також неправдиве декларування.
Прокурори просили суд відправити Кириленка у СІЗО, або оформити арешт під заставу у 120 млн гривень. Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі всього 30 мільйонів гривень. Також суд відмовився відсторонювати керівника АМКУ від посади. Кириленко швидко вніс визначену судом заставу і продовжив керувати АМКУ.
Але 5 червня 2025 року НАБУ повідомило Кириленку ще одну підозру у недекларуванні майна. Підозру отримала і його дружина Алла Кириленко. Жінку звинувачують у пособництві в незаконному збагаченні.
Як стверджує слідство, Кириленко не вказав у своїй електронній декларації за 2024 рік 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.
7 липня 2025 року першу справу проти керівника АМКУ скерували до суду.
23 липня 2025 року НАБУ повідомило, що завершило слідство у другій справі Кириленка. А кілька днів тому, 27 жовтня, цю справу теж відправили до суду. Попереду голову АМКУ чекають два судових процеси. Як швидко, та чим вони завершаться, передбачити не може ніхто.
Князєва все ще судять
У травні 2023 року детективи НАБУ затримали голову Верховного Суду України Всеволода Князєва. Йому інкримінували отримання хабаря у сумі 2,7 млн доларів.
Наступного дня пленум Верховного суду достроково припинив повноваження Князєва і позбавив посади голови суду. Колишнього голову Верховного Суду відправили у СІЗО.
Між тим, 31 січня 2024 року Князєв вийшов на волю після внесення застави, яку зменшили до суми 18,16 мільйона гривень. Суд зобов’язав колишнього голову Верховного суду носити електронний браслет. Але, вже 27 травня того ж року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив електронний браслет з Князєва зняти. Причиною такого рішення стали “проблеми фігуранта зі здоров’ям”.
10 липня 2024 року стало відомо, що Всеволода Князєва затримали прикордонники біля села Солотвино на Закарпатті. Це село знаходиться за кілометр від кордону з Румунією. Його виявили на контрольному посту в автівці Voskswagen у якості пасажира. Сам Князєв тоді заявив, що прибув на Закарпаття з метою відпочинку. Після цього випадку він випав з інформаційного поля.
Потім з’явилася інформація від НАБУ, що 4 березня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні проти Князєва скерували до Вищого антикорупційного суду. Тобто, розгляд справи триває вже більше півтора року, і до завершення ще далеко.
Як повідомляє інформаційне агентство “Судовий репортер”, у справі Всеволода Князєва триває дослідження доказів – матеріалів оперативно-технічних заходів”.
І ще одна цікава деталь. Моніторингова місія IAC ISHR за підтримки Уряду Німеччини у рамках проекту моніторингу дотримання права на справедливий суд у країнах Європи, проводить моніторинг судових засідань у Вищому антикорупційному суді. Так от, ця місія провела, можливо випадково, а можливо і ні, моніторинг трьох судових засідань (23 липня, 30 липня і 6 серпня 2025 року) у справі Князєва і висловила певні зауваження і застереження щодо порушення прав обвинуваченого і його захисників під час судового розгляду справи.
Тупицький під арештом, який виконати не можливо
Дуже гучною була справа іншого представника судової влади – голови Конституційного суду Олександра Тупицького. Якщо коротко, то все почалося 29 жовтня 2020 року, коли під головуванням Тупицького Конституційний суд України визнав неконституційною значну частину антикорупційної реформи в Україні. Це рішення жорстко розкритикували українські та міжнародні політики, експерти та журналісти, розцінивши як наступ на боротьбу з корупцією. Після цього Зеленський з різницею у кілька місяців підписав два укази про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного суду України, які Тупицький оскаржив.
Верховний Суд скасував укази президента про відсторонення. І Тупицький формально залишався головою КСУ і отримував зарплату.
Потім проти Тупицького відкрили кримінальне провадження за шахрайство і корупцію. Справа потрапила в Подільський райсуд Києва у травні 2021 року. Впродовж перших засідань суд обрав Тупицькому запобіжний захід у вигляді застави в 45 тис. 400 гривень. Судові засідання тривали майже рік, постійно переносилися з якихось причин, а з початком повномасштабного вторгнення з’ясувалося, що Тупицький виїхав за кордон – у Відень. ДБР заявило, що Тупицький нелегально перетнув кордон через пункт пропуску “Косино” 17 березня 2022 року на кордоні з Угорщиною. У зв’язку з цим, ДБР зареєструвало кримінальне провадження за фактом незаконного переправлення Тупицького через кордон.
27 травня того ж року суд оголосив Тупицького в міжнародний розшук. Тільки з другої спроби суд змінив Тупицькому запобіжний захід із застави на арешт.
У травні 2023 року сплив 9-річний термін повноважень Тупицького, що призвело до припинення його повноважень судді та голови КСУ.
Але інші кримінальні провадження не закриті, і суди по ним тривають, правда, без Тупицького, який живе в Австрії.
Справу Пивоварського закрили
Зараз вже мало хто пам’ятає, що в Україні був такий міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. Він працював в уряді Арсенія Яценюка з 2014 по 2016 роки.
У лютому 2023 року правоохоронці повідомили Пивоварському підозру у зловживаннях зі збитками для держави на понад $30 млн.
У липні 2024 року САП та НАБУ скерували до суду обвинувальний акт стосовно Пивоварського та його першого заступника, що завдали бюджету збитків на $30 млн.
Як стверджували слідчі, 2015 року міністр зі своїм заступником видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден в морському порту “Південний”. Обсяг кримінальної справи складав 80 томів.
У середу, 15 жовтня 2025 року, Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання захисника колишнього Міністра інфраструктури та постановив звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності. Також суд скасував арешти, накладені на майно Пивоварського.
Не все так погано?
Як писала “Політарена”, судова система України знаходиться у системній кризі. Розгляди кримінальних справ в судах тягнуться роками, а іноді й десятиліттями, що призводить до спливу строків давності і, як результат, ТОП-корупціонерам вдається залишитися безкарними.
Але з цим ствердженням не згоден Вищій Антикорупційний Суд. Як свідчить його статистика, загалом з 5 вересня 2019 року по 30 червня 2025 року остаточними вироками ВАКС покарали:
– 10 народних депутатів і членів уряду;
– 13 голів та депутатів місцевих рад;
– 23 суддів;
– 5 прокурорів;
– 27 керівників суб’єктів господарювання державного сектору;
– 20 адвокатів;
– 160 інших осіб.
Вірити цій статистиці чи ні? Адже статистика — річ вперта.
