У системі правосуддя України судові процеси часто перетворюються на лабіринт, де справи тягнуться роками, а іноді й десятиліттями, що призводить до спливу строків давності та безкарності.
Яскравий приклад – справа Нелі Штепи (у 2024 році змінила прізвище на Супрун, – ред.), яка була мером Слов’янська, обвинуваченої у посяганні на територіальну цілісність України та створенні терористичної організації. Затримана в липні 2014 року, Штепа і досі чекає на вирок – справа триває понад 11 років. Наступне засідання у Київському районному суді Полтави призначене на 21 жовтня 2025 року, але попередні, у серпні та вересні, не відбулися через неявку Штепи, її адвокатів та через лікарняний судді.
Це ілюструє системну кризу: сторони, переважно захист, зловживають процесуальними інструментами, подаючи необґрунтовані клопотання чи заяви. Ключові методи – неявки, відводи та “процесуальний спам”.
“Політарена” описала вісім поширених способів затягування судових процесів з описом механізмів та реальними прикладами з гучних справ: “Роттердам+”, Нелі Штепи, Євромайдану, “плівок Вовка” та ексдепутата Миколи Мартиненка.
1. Відводи суддів: “сумніви” як пауза на місяці
Заява про відвід судді, тобто усунення його від справи, подається за наявності сумнівів його неупередженості. Розгляд зупиняється, а питання передається іншому судді, що автоматично переносить засідання на тижні або навіть місяці – усе залежить від завантаженості судів.
Як затягують: сторона захисту подає завідомо необґрунтовані заяви, мотивуючи “процесуальними порушеннями” чи “домовленістю з опонентом”. Суд зобов’язаний розглянути це невідкладно, але на практиці прогрес блокується.
Приклад: у справі “плівок ОАСК” (обвинувачення колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та інших суддів у створенні злочинної організації) захист подав майже 20 відводів суддів за 2023-2025 роки. Це призвело до 32 зривів підготовчих засідань у Вищому антикорупційному суді.
2. Неявки через хворобу: “лікарняний” як гальмо
Неявка ключового учасника судового процесу через хворобу відкладає засідання. Підсудний чи адвокат подає медичну довідку, і суд призначає нову дату – часто на 1-2 місяці, доки перевіряється “поважність” причини.
Як затягують: повторні “гострі стани” чи госпіталізації. Суд може вимагати незалежний огляд, але це додає часу.
Приклад: у справі Штепи з 2023 року розгляд відкладається через її “госпіталізації” – у серпні 2025 не з’явилася сама підозрювана та адвокати, у вересні – суддя опинився на лікарняному.
Аналогічно, у справах Майдану (розстріли на Інститутській, штурм 11 грудня 2013) неявки беркутівців та адвокатів через нібито хвороби чи відрядження затягнули провадження на 8-11 років; станом на липень 2025 закрито 63 справи через сплив строків давності, де затягування було ключовим фактором.
3. Заміна адвоката: “нова людина” потребує часу
Заміна захисника можлива за бажанням підсудного, але вимагає відкладення судового засідання для того, щоб новий адвокат ознайомився з матеріалами. Це займає до 15 днів, а на практиці довше через обсяг справи.
Як затягують: підсудний неодноразово змінює адвокатів, заявляючи про “недовіру”, що блокує засідання. Суд не може змусити підозрюваного до участі без представника, якщо справа складна.
4. Постійні клопотання: “спам” для блокування
Клопотання про відкладення з будь-яких причин, наприклад, карантин, безкінечне витребування доказів чи залучення свідків – стандартний інструмент, але масове подання змушує суд витрачати години на розгляд.
Як затягують: захист подає 10-20 клопотань протягом засідання, включаючи “ознайомлення з документами” чи “витребування від третіх осіб”. Суд зобов’язаний реагувати, що накопичує затримки. Під “процесуальним спамом” юристи також розуміють задіяння одразу декількох методів затягування, які описані вище і нижче.
Приклад “процесуального спаму” – дії захисників у справі щодо Східного ГЗК, пов’язаного з ексдепутатом Миколою Мартиненком, описала у статті газета ZN.UA. Спочатку вони намагалися перенести заздалегідь узгоджені слухання, посилаючись на карантин, але судді не погодилися. Далі була невдала заява про відвід суддів, за якою пішли нові відводи й численні клопотання. А щойно процес перейшов до розгляду матеріалів, адвокати почали скандалити, не реагували на вказівки головуючої судді та заважали доповіді обвинувача. Варто зазначити, що один із цих адвокатів, а саме Петро Бойко, обіймає посаду голови Ради адвокатів Київської області.
5. Додаткові експертизи: “ще один висновок”
Клопотання про призначення експертизи чи залучення нових доказів зупиняє розгляд справи у суді, доки не надійде висновок, а це – від 1 місяця до півроку.
Як затягують: вимагають “залізних” доказів, а для цього нібито потрібен експертний висновок. Зазвичай, експертні установи перенавантажені, а з окремим експертом можна домовитися.
Приклад: у справах Майдану вимоги додаткових балістичних експертиз та допиту свідків (понад 100 потерпілих) затягнулися на роки; у 2025 закрита справа про побиття на Банковій через сплив строків, де затягування експертизами було ключовим фактором.
Ще приклад: у справі “Роттердам+” (обвинувачення ексчленів НКРЕКП у схемі тарифів) клопотання про експертизи та оскарження затягнули розгляд у ВАКС, дійшло до того, що Апеляційна палата ВАКС відмовилася повторно дослідити докази та допитати експерта, писав LB.ua
І цікаве: у Дніпрі тягнувся судовий процес щодо розкрадання бюджетних коштів на ремонтах шкіл, у якому фігурувала керівниця Департаменту гуманітарної політики Ксенія Сушко. Була призначена будівельна експертиза, її провів професор кафедри. Він вніс недостовірні відомості у неї, що потім було доведено. Через затягування судового процесу Сушко звільнили від відповідальності за строками давності, вона й досі займає свою посаду. А ось професору БЖД дали 2 роки умовно. До речі, цей випадок потім розглядався у багатьох наукових роботах, присвячених судовій експертизі.
6. Неявки свідків: без них правосуддя неможливе?
Неявка свідків чи третіх осіб на засідання суду призводить до його відкладення, якщо їхня участь критична.
Як затягують: захист викликає десятки свідків, які “не можуть явитися” через відрядження чи хворобу, змушуючи суд до повторних повісток.
7. Зміна підсудності: “переїзд” справи в інший суд
Заява про зміну підсудності чи об’єднання проваджень передає справу до іншого суду, що вимагає перезапуску.
Як затягують: мотивуючи “конфліктом інтересів” чи воєнним станом, сторона блокує розгляд на 1-3 місяці.
Приклад: справа Штепи у 2022 році передана з Харкова до суду у Полтаві нібито через війну; у 2025 були переноси через зайнятість судді.
8. Перегляд з самого початку: “нова колегія” суддів
Зміна складу суду (відставка судді) чи скасування рішення апеляцією повертає справу на початок розгляду.
Як затягують: захист оскаржує проміжні ухвали, а відставка судді автоматично перезаписує прогрес. Що це означає? Одна справа – відвід суду, але є ще і самовідвід, коли суддя або не хоче займатися з певних причин справою, або коли з ним “домовилися за винагороду”.
Приклад: у справі “плівок Вовка” підготовче провадження у Вищому антикорупційному суді затягнулося майже на два роки – з червня 2022-го, коли надійшов обвинувальний акт від САП, до квітня 2024-го, коли справу нарешті призначили до розгляду по суті; за цей час відбулося понад 50 судових засідань, жодне з яких не перейшло до дослідження доказів, а розгляд гальмувався численними тактиками захисту, що ілюструє типові методи процесуального “спаму” у корупційних справах.
Затягування відбувалося через систематичні відводи та самовіводи суддів (понад 20 за весь період), неявки обвинувачених і адвокатів без поважних причин, а також часті зміни захисників, які вимагали додаткового часу на ознайомлення з матеріалами.
Затягування справи в суді: як протидіяти?
І дійсно, методи затягування в судах працюють. Наприклад, у справі “Роттердам+” вже було звільнено від кримінальної відповідальності через строки давності наступних фігурантів:
- Борис Циганенко, колишній член НКРЕКП, 2024 рік;
- Юрій Голляк, колишній член НКРЕКП, 2024 рік;
- Оксана Кривенко, колишня голова НКРЕКП, 21 серпня 2025;
- Олександр Формагей, колишній член НКРЕКП, 8 вересня 2025;
- Дмитро Коваленко, колишній член НКРЕКП, 8 вересня 2025;
- Олена Антонова, колишня членкиня НКРЕКП, 24 вересня 2025.
Яким чином протидіяти затягуванням у судах – питання й досі складне та дискусійне. Загалом експерти пропонують наступні шляхи:
- Посилення процесуальних санкцій: ввести штрафи за необґрунтовані відводи суддів чи неявки, а також встановити жорсткі часові ліміти на допити, дебати й клопотання з можливістю заочного розгляду для уникнення перерв.
- Активізація громадського моніторингу: залучити громадські організації для фіксації зловживань і тиску на суди через публічний контроль.
- Ухвалення законодавчих змін: скасувати залишки “правок Лозового” (зміни, які скоротили строки розслідувань, закрили антикорупційні справи), запровадити зупинку строків давності для корупціонерів на воєнний період та уніфікувати практику щодо відеозв’язку.
- Забезпечення політичної волі: провести кадрові реформи та гарантувати невідворотність покарання, аби перетворити суд на ефективний інструмент справедливості, а не бюрократичну пастку.
Затягування судових процесів в Україні – це не просто технічна вада системи, а системна загроза справедливості, яка дозволяє винним уникати відповідальності, а суспільству – втрачати віру в правосуддя.
Проте криза – це не вирок, а виклик для реформ. Україна стоїть на порозі можливостей: лише через єдність зусиль влади, експертів і суспільства ми зможемо розірвати коло безкарності, повернути довіру до закону та забезпечити, щоб правосуддя слугувало народу, а не навпаки.