Народна депутатка Лариса Білозір (група “Довіра”) переконана, що потрібно вносити зміни до Виборчого кодексу України.
На своїй сторінці у Facebook вона виділила три норми, які потрібно скасувати, переглянути або відновити:
скасувати або суттєво обмежити імперативний мандат;
переглянути поріг партійної участі – замість 10 000 виборців встановити хоча б 50 000, або й зовсім скасувати обов’язкову партійність на рівні громад, крім обласних центрів;
відновити прямі вибори старост та законодавчо закріпити їхні повноваження, у тому числі у сфері бюджету.
“Місцеве самоврядування має працювати для громади та людей, а не на політичні партії. Зміни до Виборчого кодексу повинні повернути справедливість у представництво і дати голос кожному селу та кожному мешканцю”, – наголосила Білозір.
Вона нагадала, що неодноразово висловлювала свою позицію щодо імперативного мандата і саме через цю норму свого часу не підтримала новий Виборчий кодекс.
“І вважаю, що не помилилася. Бо наслідки його дії лише підтверджують очевидне – це удар по демократичному процесу, який перетворює місцеве самоврядування на заручника партійних босів, а не обранців людей”, – вважає Білозір.
Вона вважає, що застосування імперативного мандату призвело до значного послаблення місцевого самоврядування: у багатьох радах заблокована або ускладнена робота, відсутність кворуму, внутрішні конфлікти, неспроможність ухвалювати важливі для громади рішення. У результаті, наголошує Білозір, втрачено справжнє представництво інтересів жителів.
“У цивілізованих демократичних країнах імперативний мандат не застосовується, адже він підмінює представницьку функцію депутатів партійною дисципліною, позбавляючи їх можливості діяти в інтересах людей. У нас партії використовують цю норму як інструмент політичного тиску, змушуючи “незручних” депутатів складати мандати”, – зазначила Білозір
Вона нагадала, що виборці ж при цьому практично позбавлені права відкликати депутата – процедура надто складна, зарегульована, залежна від партій і майже не працює.
“Яскравий приклад: за всю каденцію чинних рад не відкликано жодного депутата за народною ініціативою. Це грубе порушення принципу народного представництва. Адже саме люди делегують депутату повноваження, а не партійний офіс”, – зазначає Білозір.
Вона підкреслила, що на цьому неодноразово наголошували міжнародні інституції. Зокрема, Венеційська комісія вважає, що це суперечить європейським демократичним стандартам. А нещодавно, уперше з моменту запровадження імперативного мандата, свою позицію висловив і Європейський суд з прав людини у справі “Томенко проти України”.
Білозір зазначила, що ЄСПЛ чітко заявив: депутат складає присягу народу, а не партії. Мандат належить народу, і тільки він має право вирішувати його долю. Цю позицію, підкреслює вона, поділяють і Парламентська асамблея Ради Європи, і Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини.
“На одному з останніх пленарних засідань я вкотре виступила з критикою імперативного мандата під час обговорення законопроєкту №13318, який стосується удосконалення процедури оскарження відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою та заміщення тих, чиї повноваження достроково припинено… Дякую колегам, що дослухалися до моїх аргументів і законопроєкт не отримав підтримки в парламенті”, – зазначила Білозір.
Читайте також: Невже той самий “одноразовий закон”: Які зміни до Виборчого кодексу запропонували у Верховній Раді
