У разі смерті російського диктатора Володимира Путіна новим керівником Кремля на певний час автоматично став би нинішній глава уряду. Проте є й інші потенційні наступники.
Про це повідомляє The Independent.
Нинішній термін Путіна на посаді президента РФ спливає наступного року, однак через радикальні зміни у конституції країни-агресора від 2020 року, він має можливість бути на посаді до 2036 року. Проте насправді його “правління” розпочалося ще з 1999 року.
Буквально цього тижня Кремль був змушений спростовувати чергові чутки про те, що у диктатора сталася зупинка серця. Декількома місяцями раніше у Москві також заперечували можливі серйозні проблеми зі здоров’ям у Путіна. Водночас журналісти зазначають, що на тлі подібних чуток про погіршення здоров’я Путіна, майбутнє Росії після його можливої смерті залишається незрозумілим.
“Рак щитоподібної залози, хвороба Паркінсона, проказа чи погіршення стану після інсульту тощо. Це лише деякі з багатьох недоведених захворювань, які, за чутками, вразили російського лідера останніми роками”, – йдеться у публікації.
Окрім роздумів про потенційну зміну керівництва Кремля через хворобу чи смерть Путіна, питання “спадкоємця” влади в РФ порушувалося ще на тлі збройного повстання керівника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина з його “походом на Москву”. Проте заколот закінчився домовленостями “кухаря Путіна” з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком .
Варто зазначити, що на відміну від інших диктаторів в історії, родина Путіна не претендує на його заміну. Втім, про їхні стосунки з керівником Кремля відомо мало подробиць. Зазначається, що 30-річний шлюб Путіна з Людмилою Шкребньовою закінчився розлученням у 2013 році на тлі чуток про позашлюбний зв’язок диктатора з колишньою гімнасткою Аліною Кабаєвою.
Відомо, що у нього є дві доньки – 36-річна Марія Воронцова та 35-річна Катерина Тихонова. Проте жодна із них не займаються політикою.
Михайло Мішустін
У разі смерті або раптової відставки Путіна Рада Федерації РФ має 14 днів, щоб оголосити дострокові президентські вибори. Тимчасово виконувачем обов’язків президента у цей період може стати прем’єр-міністр Михайло Мішустін. У статті йдеться про те, що деякі вважають його малоймовірним кандидатом на постійне призначення, враховуючи недостатню популярність серед найближчого оточення Путіна.
За даними видання BBC, перед Мішустіним стояло “незавидне завдання порятунку економіки”. Джерела, близькі до Кремля, заявляли, що він навіть не знав про наміри Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну.
Як розповів журналістам доктор Марк Галеотті, за конституцією РФ Мішустін “обіймає посаду, коли президент мертвий або недієздатний”. Мовляв, він класичний вибір технократа.
Дмитро Медвєдєв
Медвєдєв відомий як один із найближчих соратників Путіна. Він вважається одним із його потенційних наступників, який раніше обіймав посаду президента з 2008 по 2012 рік, перш ніж піти у відставку за заздалегідь обумовленими домовленостями.
Експрезидент РФ заробив репутацію “поганого поліцейського” Путіна та українофоба, адже висував дедалі войовничі погрози, пов’язані з ядерною зброєю. Колишній професор права обіймав посаду прем’єр-міністра з 2012 до 2020 року, перш ніж стати заступником голови Ради безпеки Росії. Проте з роками вважається, що його підлегла роль за Путіна послабила його ж власну здатність консолідувати владу серед російської еліти.
Сергій Кирієнко
Серед інших імен, які потенційно можуть очолити керівництво РФ, вказується й Сергій Кирієнко, який обіймає посаду першого заступника глави адміністрації з 2016 року та відомий як член найближчого оточення Путіна. Враховуючи його участь у питаннях окупації територій України, він має щоденний доступ до російського диктатора та підтримує добрі стосунки з усіма основними ключовими гравцями серед “політичної еліти” РФ. При цьому доктор Галеотті вважає, що Кирієнко краще працювати “залаштунковим” оператором.
Сергій Шойгу
З огляду на принизливі для російської армії результати війни проти України глава Міноборони РФ Сергій Шойгу більше не є ймовірним кандидатом на роль “наступника”. Однак колись цей міністр найпопулярнішим політиком після Путіна у Росії.
“Але тепер його репутація заплямована вторгненням. Він, як і раніше, користується відносно високим рівнем суспільної підтримки та довіри, і є феноменальний залаштунковим оператором. Дні, коли він міг бути президентом, можливо, минули, але як творець королів він все ще може бути дуже впливовим”, – зазначив доктор Галеотті.
Микола Патрушев
Секретар Ради безпеки Росії Патрушев знайомий з Путіним з того часу, як вони ще разом працювали в КДБ. Він був головним стратегом під час вторгнення на Україну у 2014 та 2022 роках. Наразі 71-річний чиновник є одним із небагатьох, до яких прислухається російський диктатор, зазначають журналісти. Його син Дмитро також з чуток називається потенційним наступником Путіна з огляду на його посаду міністра сільського господарства.
Які ще кандидати?
Інші пропозиції щодо можливого нового керівника Кремля у разі смерті Путіна включали й мера Москви Сергія Собяніна – колишнього охоронця Олексія Дюміна та голову адміністрації Дмитра Козака.
“Це має бути хтось, хто зможе створити коаліцію та бути прийнятним як для технократів, так і для еліти безпеки. Цілком ймовірно, що він не стане одним із великих звірів саме через необхідність створення коаліції”, – розповів доктор Галеотті.
Також Галеотті вважає, що насправді російська система впорається з кризою досить швидко та стрімко. Доктор переконаний, що наступна російська політична еліта буде прагнути покласти край війні проти України та конфронтації із Заходом.
“Путін, цілком імовірно, стане цапом-відбувайлом за всі ці злодіяння”, – переконаний він.
Як відомо, ще у січні керівник ГУР МОУ Кирило Буданов в інтерв’ю західним ЗМІ заявив, що російський диктатор Путін дуже хворий. Мовляв, проте побачити перемогу України у війні він встигне побачити ще до своєї смерті.
Водночас розвідка Данії у своєму розслідуванні зібрала немало інформації,яка підтверджує хворобу Путіна. Там переконані, що у момент вторгнення російського диктатора в Україну на нього вплинули ліки, які він приймав під час лікування онкології.
Нагадаємо, через збільшення військових видатків російська економіка перейшла “у фазу перегріву”. Проте президент РФ Володимир Путін продовжує тішити себе думкою, що вона працює “краще, ніж очікувалося раніше”.
