Україна може зіткнутися з ще глибшим дефіцитом фінансування у 2025–2026 роках через посилення бойових дій, зростання оборонних витрат та невиконання зобов’язань перед міжнародними кредиторами щодо реформ.
Про це пише Reuters.
“За оцінками аналітиків, країні потрібно буде від $39 до $58 мільярдів зовнішньої підтримки вже наступного року. Водночас із необхідних $65 млрд на 2026–2027 роки підтверджено поки лише третину. Переговори з донорами ускладнюються на тлі зупинки антикорупційних реформ, через що Україна не отримала повний обсяг допомоги в межах програми ЄС “Фактична допомога Україні”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що наразі для України ключовим завданням є знайти ще $10–15 мільярдів, “яких наразі не вистачає для 2026 року”.
У матеріалі нагадують, що президент Володимир Зеленський вже подав новий законопроєкт до парламенту, обіцяючи відновити незалежність антикорупційних органів після критики Заходу та внутрішніх протестів.
Проте деякі експерти вважають, що шкоди міжнародній довірі вже завдано.
“Європейські партнери та МВФ вимагають рішучих кроків: призначення суддів, реформування управління активами та прозорість у системі безпеки. І хоча новий уряд, очолюваний Юлією Свириденко, демонструє наміри покращити економічне управління, темпи реформ залишаються повільними”, – пише агентство.
Зазначають, що на цьому тлі Росія ще більше збільшує тиск на фронті, де Україна втратила стратегічні активи у східних регіонах. Таким чином видобуток газу та продукція гірничої галузі опинилися в Україні під загрозою.
“Цьогорічні оборонні витрати України сягнуть 2,6 трлн грн ($62 млрд), або 31% ВВП, що значно перевищує довоєнні показники. Навіть у разі припинення вогню наступного року ці витрати залишаться високими через загрозу з боку Росії, яка продовжує нарощувати свій військовий бюджет”, – йдеться у матеріалі.
Читайте також: Єврокомісія пригрозила Україні повним припиненням фінансової допомоги через закон №12414 щодо НАБУ і САП, – F.A.Z.
Нагадаємо, що 22 липня Зеленський підписав ухвалений у Верховній Раді законопроєкт №12414, який урізає повноваження НАБУ, САП і БЕБ й підпорядковує їх генеральному прокурору. Через ухвалення цього закону в Україні спалахнули перші під час повномасштабної війни протести у різних містах. Реакція західних партнерів України і західних ЗМІ була також вкрай негативною.
Після цього, 23 липня, Зеленський заявив, що внесе до ВРУ законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів. Народний депутат України від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко повідомив, що ВРУ буде терміново збиратися та голосувати за новий законопроєкт по НАБУ та САП наступного тижня – ймовірно 30 чи 31 липня.
27 липня Зеленський пообіцяв президентці Єврокомісії, що законопроєкт про незалежність НАБУ і САП ухвалять наступного тижня. Єврокомісія вже провела експертизу проєкту закону.
Читайте також: Кабмін вдруге не призначив Цивінського директором БЕБ: час за меморандумом з МВФ спливає 31 липня
