Важливо

Євродепутати звернулися до Зеленського з проханням добитися ухвалення законопроєкту про реєстровані партнерства

Євродепутати звернулися до Зеленського з проханням добитися ухвалення законопроєкту про реєстровані партнерства
Фотоколаж: Інна Совсун/Facebook
Олена Гнатишина
Олена Гнатишина

Редакторка новин

Наразі у 22 з 27 країн ЄС діє законодавство, яке дозволяє одностатевим парам реєструвати їхні стосунки

Євродепутати звернулися до президента України Володимира Зеленського та голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням зробити все можливе, щоб добитися ухвалення законопроєкту про одностатеві та різностатеві реєстровані партнерства.

Про це повідомила ініціаторка законопроєкту, народна депутатка України Інна Совсун.

“Під час поїздки в Брюссель я була надзвичайно здивована, як багато євродепутатів проінформовані, що в Україні збираються дозволити реєстровані партнерства для одностатевих пар. Вони висловили підтримку цій ініціативі та наголосили, що це безумовно сприятиме євроінтеграції України”, - розповіла вона.

Члени й членкині Європарламенту підготували звернення до української влади з проханням підтримати цей законопроєкт. Звернення підписали понад 40 євродепутатів та євродепутаток п’яти фракцій Європарламенту: зелених (Green-EFA), лібералів (Renew), соціальних демократів (S&D), консерваторів (EPP) та лівих (The Left). Воно адресоване президентові, голові ВР, Голові комітету з питань правової політики та всім членам цього комітету. Також його розіслали всім головам фракцій і груп Верховної Ради, а також головам партій представлених у парламенті та прем’єр-міністру України.

У зверненні євродепутати наголошують, що відсутність права на спадщину, відвідування лікарні чи ухвалення рішень щодо медичної допомоги, чи поховання свого партнера або партнерки під час війни - це нестерпно. Мовляв, саме тому для військовослужбовців і військовослужбовиць ЛГБТІК+ та їхніх партнерів і партнерок потрібна юридична можливість офіційно зареєструвати партнерство.

“Ухвалення законопроєкту, а отже надання одностатевим парам правового визнання та захисту, на які вони заслуговують, було б не лише сильним знаком відданості напередодні переговорів щодо вступу України до ЄС. Це також може стати опорою проти антиліберальної ідеології, яка наповнює pociйську агресивну військову стратегію в Україні”, - зазначили євродепутати.

Совсун наголосила, що позиція Євросоюзу не дивна, адже у 22 з 27 країн ЄС діє законодавство, яке дозволяє одностатевим парам реєструвати їхні стосунки. А 22-ю країною, яка почала реєструвати партнерства, стала Латвія. Законопроєкт про партнерства очікує на розгляд в Сеймі. 

“Загалом лише чотири країни відстають у питанні партнерств. Це Болгарія, Польща, Словаччина та Румунія. Останню, як і Україну кілька місяців тому, Європейський суд з прав людини зобов’язав змінити законодавство, щоб дозволити одностатевим парам реєструвати стосунки. Тому у питанні реєстрованих партнерств Україна якнайшвидше має приєднатися до клубу цивілізованих країн”, - заявила вона.

Проєкт закону про реєстровані партнерства: що він означає

Реєстровані партнерства - це новий інститут для тих, хто не може чи не хоче брати шлюб. Ним можуть скористатися військові та цивільні, одностатеві та різностатеві пари.

Законопроєкт направлений на те, щоб впорядкувати майнові і цивільні права представників ЛГБТ, зокрема військових, які не можуть укласти шлюб зі своїми партнерами.

Міноборони не підтримало законопроєкт №9103 про реєстровані партнерства. Натомість військові ЛГБТ+ запрошують на зустріч міністра оборони Олексія Резнікова, який розкритикував законодавчу ініціативу.

Натомість петиція за реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар, на підтримку законопроєкту № 9103 “Про інститут реєстрованих партнерств” - зібрала 25 тисяч голосів.

Також законопроєкт про реєстровані партнерства підтримав ще один комітет Ради. За їхніми словами, це новий інститут для тих, хто не може чи не хоче брати шлюб.

  • Автор

    • Олена Гнатишина
      Олена Гнатишина

      Редакторка новин

      Журналістка, редакторка стрічки новин. Освіта: Донецький національний університет імені Василя Стуса (2019). В журналістиці — з 2016 року, де починала з місцевих вінницьких ЗМІ.

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності