У рамках нового проєкту видання “Політарена” спільно з дослідницькою компанією Active Group продовжують вивчення громадської думки, соціальних настроїв та політичної динаміки в Україні, з детальним аналізом, поясненням процесів та моделюванням суспільно-політичних процесів, про які ми будемо щотижня розповідати на шпальтах нашого видання.
Чи сприймає українське суспільство кадрові рішення останніх тижнів як реальне оновлення влади, та які очікування вони формують? Відповіді на ці питання містить соціологічне дослідження, проведене виданням “Політарена” спільно з компанією Active Group 10 січня 2026 року.
Методологія: Дослідження здійснено за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology”. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 800 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Дані збирались протягом всього року. Збір даних відбувся 10 січня 2026 р. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%
Як українське суспільство оцінило кадрові зміни у вищому керівництві державою?
Суспільна оцінка кадрових перестановок залишається радше стриманою, ніж захопленою. Лише 7,9% респондентів однозначно вважають ці рішення оновленням влади, ще 33,2% схиляються до відповіді “швидше так”. Водночас майже половина опитаних демонструє скепсис: 29,1% відповіли “швидше ні”, а 19,2% – “однозначно ні”. Ще 10,7% не змогли визначитися з відповіддю.
“Таким чином, у масовій свідомості не формується чітке відчуття політичного перезавантаження. Кадрові зміни радше сприймаються як тактичні, а не системні”, – зазначається у висновках дослідження.
Який емоційний ефект мали кадрові перестановки?
Запитання про емоційний ефект кадрових перестановок показало схожу амбівалентність. Частка тих, хто бачить у них джерело надії, становить 41,5% (7,1% – виключно надію, 34,4% – більше надію). Водночас 39,8% респондентів говорять про зневіру (28,5% – більше зневіру, 11,3% – виключно зневіру). Ще 18,8% вагаються з відповіддю.
“Ці дані свідчать про відсутність різкого емоційного зламу в суспільстві: кадрові рішення не стали ні каталізатором оптимізму, ні тригером масового розчарування”, – вважають дослідники.
Очікування українців від змін у силовому блоці і в Кабміні: ставка на зовнішній напрям
Найбільші очікування посилення пов’язані із зовнішньою політикою, дипломатією та переговорами – 44,3% респондентів вважають, що цей напрям може зміцнитися, тоді як лише 13,4% прогнозують його послаблення. Позитивний баланс також фіксується щодо оборони держави (39,5% очікують посилення проти 22,7% – послаблення).
Водночас у низці ключових сфер переважають песимістичні оцінки. Зокрема, щодо економіки (21,9% очікують послаблення проти 14,6% – посилення), подолання корупції (23,1% проти 17,0%) та стабільності енергетичної системи (14,2% проти 10,5%). Значна частка відповідей “важко відповісти” (44,7%) додатково підкреслює невизначеність очікувань і брак чітких сигналів для суспільства.
Як змінився рейтинг Зеленського після призначення Буданова головою ОП: зростання підтримки та фрагментація електорату
Порівняння даних грудня 2025 року та січня 2026 року демонструє помітне зростання підтримки Володимира Зеленського – з 26,8% до 32,2%. Водночас підтримка Валерія Залужного дещо знижується – з 25,1% до 22,1%.
При цьому 61,3% українців вважають, що їхня довіра до Зеленського після нових призначень у силовому блоці не змінилася.
У групі інших потенційних кандидатів фіксуються незначні, але показові зміни. Підтримка Петра Порошенка зросла з 9,8% у грудні 2025 року до 10,4% у січні 2026-го, що свідчить про збереження стабільного ядра його електорату без помітного розширення. Натомість рівень підтримки Кирила Буданова дещо знизився — з 10,9% до 9,4%, а Дмитро Разумков демонструє більш відчутне падіння — з 8,1% до 4,8%.
“Загалом ці показники не змінюють конфігурації лідерства, але вказують на відсутність тенденцій до консолідації підтримки навколо альтернативних політичних фігур”, – наголошується у дослідженні.
Важливою тенденцією залишається значна частка невизначених: 13,1% не змогли обрати кандидата, а ще понад 19% або не планують брати участь у виборах, або готові зіпсувати бюлетень. Це свідчить про високий рівень електоральної фрагментації та відсутність чіткої консолідації навколо альтернативних політичних фігур.
“Кадрові перестановки останніх тижнів не стали для суспільства сигналом системного оновлення влади. Громадська думка балансує між стриманою надією та недовірою, а очікування змін концентруються передусім у сфері зовнішньої політики та безпеки. Водночас економіка, боротьба з корупцією та енергетична стабільність залишаються зонами підвищеного скепсису. Політичні рейтинги відображають загальну невизначеність і відсутність чітко сформованого суспільного запиту на нове лідерство”, – наголошується у результатах дослідження.
